Віддати "Бориспіль" в хороші руки — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Віддати "Бориспіль" в хороші руки

Казна та Політика
388
Мінінфраструктури проводить повторний конкурс на посаду керівника найбільшого аеропорту країни – столичного «Борисполя». Прізвища основних претендентів обіцяють оприлюднити в найближчі дні. Що отримає в управління переможець кадрової гонки?
У Міністерстві інфраструктури 12 листопада пройде засідання постійно діючої комісії з проведення кадрових конкурсів на держпідприємствах. Учасники засідання у відкритому режимі заслухають доповіді менеджерів, які претендують на посаду керівника одного з ключових транспортних об’єктів країни – міжнародного аеропорту «Бориспіль» (Київ).
Це – вже друга спроба знайти «Борисполю» генерального директора. Перша з тріском провалилася на початку поточного року. Тоді проведення конкурсу, організованого з явними порушеннями, було легко оскаржене в суді. Чи вдасться уникнути судових позовів на цей раз, стане зрозуміло через тиждень-другий, коли експерти завершать відбір «кращих з кращих». Але поки всі зайняті аж ніяк не перспективою судових спорів, а власне оцінкою «активу».
Зараз «Бориспіль» – прибуткове підприємство. Укладання Договору про відкрите небо з ЄС виведе його на новий рівень розвитку, відкриє нові технологічні можливості і, як наслідок, фінансові горизонти. Гра коштує свічок, тому боротьба між претендентами на керівну посаду розгорнеться неабияка. Переможець отримає в управління не просто стратегічний об’єкт, він отримає ключ від повітряних воріт країни. І правильність кадрового вибору визначить, чи залишаться ці ворота відкритими або закриються «на засув»
Стабільний «мінус»
Тим часом, ще рік тому майбутнє «Борисполя» виглядало вельми туманно. Аеропорт входив до числа фінансово неблагополучних підприємств авіаційної галузі країни. Негатив спровокували відразу кілька причин, одна з яких – регулярна зміна менеджменту. Тільки за 9 місяців 2014 «Бориспіль» пережив трьох директорів. Чинний керівник – Євген Дихне – був призначений в жовтня 2014 року з приставкою «в.о.». Цей статус зберігається за ним і зараз.
Саме Дихне ініціював внутрішні перевірки найбільш проблемних аспектів господарювання аеропорту, результати яких виявилися досить тривожними. Всі отримані дані відразу відправили у Міністерство інфраструктури та Державну фінансову інспекцію. Фінансистів, до слова, відразу запросили провести всеосяжний аудит фіндокументації аеропорту в період з 2009 по 2014 рік включно. Тим більше, що подивитися було на що.
Згідно з документами, реальний пасажиропотік «Борисполя» за 9 місяців 2 014 року впав у порівнянні з «піковими» по завантаженню 9 місяців 2012 року приблизно на чверть. Не врятував підприємство навіть традиційний період літніх відпусток, коли кількість пасажирів зазвичай зростає. Збитки за підсумками 2014 року перевищили 100 млн доларів, а завантаження виробничих потужностей впала до 30%.
Викликали сумніви і «дивні» відносини підприємства з банками. «Безповоротними» виявилися 117 млн грн власних коштів аеропорту, «завислих» як депозит у проблемному банку «Родовід». Гроші не вдалося отримати навіть за рішенням суду. У «доходи» аеропорту регулярно записувалися сумнівні суми, які «Бориспіль» вимагав стягнути з контрагентів – в тому числі, через суд. Основним таким «контрагентом» виступала авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» – базовий перевізник для «Борисполя». Обсяг «зарахованих» таким чином доходів склав ні багато, ні мало – 250 млн грн. Але біда в тому, що суд не визнав за аеропортом жодної оспорюваної гривні. Іншими словами, доходів ніхто так і не отримав, але за бухгалтерськими документами вони проходили. По факту – баланс підприємства не відповідав реальному стану, аж до початку 2015 року.
Розгребти «стайні»
Потрібно сказати, що Мінінфраструктури не дуже послухав побоюванням Дихне і його управлінської команди. Скоріше навпаки. Як панацея від всіх господарських бід міністерство запропонувало чергову зміну керівництва. У лютому 2015 оголосили кадровий конкурс. Але за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду його дуже швидко довелося згорнути – без права поновлення.
На цьому активну участь Мінінфраструктури у долі аеропорту, по суті, закінчилося, і менеджменту «Борисполя» не залишалося нічого іншого, як самому розгрібати виробничі завали попередніх років.
Існували на початок 2015 «дірки» зашивали традиційно: шляхом зниження витрат, оптимального використання площ і потужностей, що «гуляли», особливо в терміналі «Д», а також за рахунок перегляду політики закупівель. Витрачати зароблене стали обережнішими і обачнішими. При збереженні всіх виробничих показників та обсягів робіт, «Бориспіль» з початку 2015 витратив на закупівлі трохи менше 10 млн дол., хоча в 2014 році цей показник становив майже 28 млн дол.
Правильним фінансовим кроком стало і позбавлення від парку таксі, що висів на підприємстві в прямому сенсі «мертвим» вантажем. Не приносячи ні копійки доходів, автомобілі вимагали не менше 28 млн грн на рік на утримання. У підсумку, сотня «Скай-таксі» «пішли» частково на службу патрульної поліції Києва, частково – на потреби новоствореної Державної служби України з безпеки на транспорті.
По-іншому вибудували взаємини з авіакомпаніями. Оскільки «Бориспіль» об’єктивно не може похвалитися великою кількістю партнерів (завантаження аеропорту не зросло і становить третину від можливого), співробітникам підприємства довелося вдатися до гнучкості у визначенні собівартості аеропортових послуг. За даними аеропорту, у першому півріччі 2015 собівартість послуг скоротилася на 45%. І це, не рахуючи «програм лояльності» для авіакомпаній, що мають давню історію стосунків з «Борисполем».
Результатом усіх зроблених зусиль стало отримання позитивного фінансового результату роботи. За 9 місяців 2015 «Бориспіль» отримав «плюс» – 467,3 млн грн чистого прибутку. Податкові відрахування до бюджетів усіх рівнів перевищили 377, 37 млн грн, пасажиропотік зріс на 5% – до майже 6 млн осіб. До кінця року обіцяють обслужити більш 7 млн пасажирів. Це наближає аеропорт до показників історичних максимумів 2012 року – року проведення чемпіонату Європи з футболу в нашій країні.
Зберегти «заділ»
Стабілізація роботи «Борисполя» дозволила його керівництву повернутися до стратегічної ідеї побудови повітряного хаба і розвитку саме транзитних перевезень. Благо транзитний пасажиропотік, за даними аеропорту, з січня по серпень 2015 збільшився більш ніж удвічі.
«У взаємодії з Украерорухом вдалося скоротити мінімальні інтервали руху літаків, змінити схеми рулювання літаків на пероні терміналу« Д ». Це дозволяє збільшити пікову пропускну здатність аеродрому, підвищити пунктуальність відправок бортів і посилити безпеку польотів. Як наслідок, зростають і наші доходи », – відзначають в« Борисполі ».
Особливу увагу стали приділяти охороні аеропорту і дотриманню норм авіаційної безпеки. «Бориспіль» регулярно і, що найголовніше, успішно проходить тести Агентств безпеки на транспорті США, Канади та Ізраїлю, не кажучи вже про перевірки департаменту авіаційної безпеки Державіаслужби України.
Виробили рішення і щодо горезвісного паркінгу біля терміналу «Д». Як розповів Євген Дихне, наступного року будівництво продовжиться. «Є два шляхи розвитку проекту – залучення інвестора, з цією метою розробляємо модель інвестиційного проекту, або будівництво своїми силами», – зазначив Дихне.
На контролі керівництва підприємства – ефективність роботи кожного співробітника аеропорту. «Логічно було б проводити скорочення, але залишити людей без роботи – це перекласти соціальну відповідальність і фінансове навантаження з підприємства на державу, – прокоментував ситуацію Дихне. – Ми вибрали еволюційний шлях розвитку: скорочення у зв’язку з виходом на пенсію, переходом на іншу роботу і т.і. Звільнені посади скасовуються, а обсяги виконуються меншою кількістю співробітників. Таке скорочення безболісно».
Зрозуміло, що це та інші досягнення «Борисполя» – багато в чому заслуга чинного керівництва аеропорту. Нинішній в.о. гендиректора підприємства також планує взяти участь у кадровому конкурсі Мінінфраструктури. Дихне не приховує своїх «козирів» і фори конкурентам не обіцяє. Тим цікавіше результат відбору. На кого в результаті спрацює досягнутий за останні місяці фінансовий і виробничий «плюс» «Борисполя»? Добре б, щоб все-таки на країну та її майбутнє.
Олеся Сафронова
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас