Реформа енергоринку: чи стане незалежний регулятор панацеєю від корупції — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Реформа енергоринку: чи стане незалежний регулятор панацеєю від корупції

Енергетика
123
До кінця нинішньої парламентської сесії депутати під тиском західних донорів мають ухвалити закон про НКРЕКП. Останню версію цього законопроекту цього тижня було направлено на узгодження в секретаріат Енергетичного співтовариства. Основна мета документа – зробити регуляторний орган в енергетиці та сфері комунальних послуг незалежним від уряду й олігархів. Проте палка може виявитися з двома кінцями: чи не занадто багато незалежних повноважень матиме сам регулятор?
Пора дорослішати
За цей час до Верховної ради різних скликань було передано чимало самих законопроектів про незалежний статус НКРЕКП (раніше НКРЕ). Проте всі вони не доходили навіть до першого читання. Причина багаторічного гальмування – нереформованість енергетичних галузей країни. В умовах державної монополії на оптову торгівлю електроенергією та монопольного становища «Нафтогазу України» конкуренція між бізнес-адміністративними групами за вплив на енергетичні ринки мала підкилимний характер.
Наприклад, залежно від зміни урядів чиновницька милість то схилялася на користь ДТЕК і відверталася від «Енергоатому», то навпаки. При цьому незалежний регуляторний арбітр особливо нікому не був потрібен. Та й не дуже вкладається в головах вітчизняних держуправлінців сама думка про якусь незалежну від них регуляторну владу.
Заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Олександр Светелік у коментарі Forbes, наприклад, згадав про те, як він ще на початку двотисячних, перебуваючи на посаді голови НКРЕ, намагався вкласти думку про незалежну Нацкомісію у вуха Леоніда Кучми. «Леонід Данилович тоді взяв мовчазну паузу, подивився пильно на мене і сказав: «Я не зрозумів. Ти що, від мене хочеш бути незалежним чи що?» – згадує Светелік.
Відтоді ментальність управлінського істеблішменту в країні майже не змінилася. Утім, 2015 року реальна робота щодо законопроекту активізувалася. Цьому посприяли меморандум між Україною і ЄС про надання 1,8 млрд євро макрофінансової допомоги, а також проект Світового банку про виділення Україні другої програмної позики на політику розвитку.
Для можливості отримання цих грошей Київ взяв на себе зобов’язання ухвалити закон про незалежний статус регулятора. Крім того, ніхто не скасовував вимог Третього енергетичного пакету ЄС, особливо на тлі процесу створення конкурентних ринків газу та електроенергії, який уже стартував. А ефективним ринкам потрібен повноцінний регулятор.
Так у вересні цього року відбулася презентація стратегічної консультативної групи з доопрацювання кабмінівського законопроекту №2966 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Група об’єднала зусилля парламентаріїв, учасників ринку, експертів і закордонних консультантів. Результатом роботи групи стала допрацьована версія документа, яка має лягти в основу оновленого законопроекту і яку депутати можуть винести на перше читання вже найближчим часом.
За словами нардепа Ольги Бєлькової, у нинішнього парламенту достатньо політичної волі, щоб ухвалити закон уже до кінця цього року. Проте наразі справа впирається в процедурні питання, а саме: як бути з кабмінівським морально застарілим законопроектом, який також зареєстровано у парламенті?
«Або уряд прислухається до нас і міжнародних консультантів і перегрупує законопроект, або ж ми сформуємо політичну групу, яка винесе свій», – повідомляла раніше Бєлькова.
Багатоступінчастий добір
Політична незалежність досягається закріпленням юридичного статусу комісії як незалежного органу влади, який не підкоряється ні президентові, ні Кабміну, ні Верховній раді. Згідно з доопрацьованою версією законопроекту №2966, до складу НКРЕКП входять семеро членів, яких обирають на шість років із забезпеченням періодичної ротації.
Вибір членів комісії здійснюється на конкурсній основі, при цьому склад самої конкурсної комісії з п’яти осіб формується за квотним принципом. Найімовірніший варіант складу – по дві людини від президента і Верховної ради та одна – від Кабміну. Ці люди подають президенту на затвердження по дві кандидатури на кожну вакансію члена комісії, і він вибирає одну з них. Голову НКРЕКП вибирає сама «сімка» шляхом таємного голосування. Тож очільник має пройти чотириступінчастий диференційований добір. Члени НКРЕКП також не матимуть права брати участі в діяльності політичних партій.
Функціональна незалежність забезпечується неприйняттям НКРЕКП будь-яких прямих інструкцій з боку будь-яких органів державної влади чи приватних структур. Рішення комісії будуть обов’язковими і не підлягатимуть узгодженню, перегляду, вето і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку. Члени комісії не зможуть бути власниками корпоративних прав суб’єктів у сферах енергетики та комунальних послуг.
Фінансова незалежність забезпечується зі спецфонду держбюджету, який наповнюється із внесків суб’єктів галузі. НКРЕКП повинна бути забезпечена достатніми кадровими та фінансовими ресурсами для виконання своїх обов’язків.
У свою чергу, за словами директора компанії «ТрансЕнергоКонсалтинг» Світлани Голікової, комісія має бути колегіальним, публічним органом, який веде свою діяльність як квазісудова система. Зокрема, законопроект забороняє практику особистого прийому відвідувачів окремо взятим членом НКРЕКП. Всі рішення органу приймаються на відкритих засіданнях із допуском усіх зацікавлених осіб з числа учасників ринку, споживачів, експертів, представників громадськості та ЗМІ.
Незалежності може виявитися забагато
Відрізняються й джерела фінансування комісій. В Австрії та Великобританії це цільові збори з учасників ринків. В інших країнах – держбюджет. Чисельність співробітників комісій теж різна. У регуляторному органі Великобританії, який займається тільки енергетикою, – це півтисячі людей. Разом з тим середня чисельність по країнах ЄС – 226,5 осіб. Середній річний бюджет національних комісій у Європі – 15,7 млн євро. Для порівняння: у НКРЕКП на нинішній рік – 50 млн гривень.
Однак практика створення конкурсних комісій для вибору комісіонерів загалом для ЄС нехарактерна. У цьому сенсі Україна може опинитися попереду Європи. Як зазначає президент DIXI Group Олена Павленко, західні консультанти підштовхують Україну до створення найбільш досконалого законодавства в регуляторній сфері, яке забезпечить максимально можливу незалежність НКРЕКП.
«Ми починаємо непокоїтися, чи не занадто багато незалежності надамо комісії, і до якого ефекту це призведе в українських умовах? Якщо подивитися на повноваження й обов’язки майбутньої НКРЕКП, то в ній повинні працювати високоморальні та високопрофесійні люди. Але що буде, якщо в члени комісії потрапить хтось не той?» – ставить непросте питання Павленко.
Її стурбованість має право на існування, якщо врахувати, що НКРЕКП буде ліцензувати, регулювати, контролювати, перевіряти і штрафувати діяльність суб’єктів у величезному сегменті національної економіки, обіг якого можна порівняти з розміром державного бюджету країни.
_Олег Кільницький _
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас