519
Київ докупить «Хрещатик»
— Казна та Політика
Як стало відомо Forbes, столиця може збільшити свою частку в акціонерному комерційному банку «Хрещатик». 20 листопада мають відбутися збори акціонерів банку, на яких буде розглядатися питання збільшення статутного капіталу банку шляхом приватного розміщення акцій.
Збори акціонерів, на яких має бути прийнято рішення про перерозподіл часток, призначено на 20 листопада. На порядку денному − збільшення статутного капіталу банку за рахунок додаткових внесків, приватне розміщення його акцій та питання роботи наглядової ради.
Голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук вчора розповів Forbes, що йдеться як про зміну частки акціонерів, так і про нову стратегію банку. «Ми опрацьовуємо можливості збільшення частки міста Києва у банку», − пояснює Гриджук.
Глава правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик вважає, що підвищення частки міста в банку може стати плюсом для розвитку установи. «Це додатковий плюс і за зарплатними проектами, і за юридичними особами. Адже банк «Хрещатик» багато працював у напрямку соціальних проектів − можливості розплачуватися в метро і соціальної картки киянина. Йдеться про можливість обслуговувати найбільші проекти найбільшого міста в країні», − вказує Березовик. За його словами, участь Києва в капіталі установи відіграє важливу роль для іміджу банку. «Так, державний і муніципальний банки − це різні речі, але з боку клієнта муніципальність може бути додатковим аргументом на користь надійності для клієнтів», − вважає Березовик.
Віталій Шапран із рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» вважає: «Київ − це держава в державі, і Києву потрібен муніципальний банк для проектів, які вимагають безприбуткової активності або несуть малу норму прибутку». Як приклад він наводить соціальні виплати малозабезпеченим киянам. Припустимо, на останній День незалежності такі адресні виплати у розмірі від 100 до 350 гривень мали отримати 364 674 киянина.
Дмитро Гриджук уточнює, що на зборах акціонерів уся група бенефіціарів установи розглядатиме можливість участі в докапіталізації. «Для банку місто − це акціонер, який надає можливість для виконання та участі в програмах самого міста. Ми думаємо, що в цьому будуть зацікавлені і банк, і місто. Також підвищення частки міста в банку підвищує відповідальність акціонерів за управління стратегією розвитку банку», − констатує Гриджук.
Нагадаємо, що Кабінет міністрів активно переводив держпідприємства на обслуговування в державні фінансові установи, зокрема, Ощадбанк. Однак місто Київ такого сприяння своєму муніципальному банку не надавало. «Навіть соціальна картка киянина працює з різними банками, − уточнює Гриджук. − Хоча у нас великий досвід роботи з містом, з комунальними підприємствами. Наприклад, ми перші в 2003 році організовували випуск київських муніципальних облігацій».
«Для міста свій банк дає можливість розміщення боргових інструментів, плюс можливість реалізовувати соціальні проекти, отримуючи додаткову можливість фінансування клієнтів-фізосіб. Може з’явитися єдина кобрендингова програма, яка буде використовуватися і як пенсійна, і як соціальна програма, − допускає Березовик. − У міста коштів на купівлю банку може не бути, але місто може звернутися за коштами до держави».
Роль банку в Києві не є домінуючою. Всього установа має понад 140 відділень, і тільки 45 із них розташовані в Києві. Про політику київської влади щодо власного банку свідчить місце установи в ренкінгу банків по українській столиці. У цьому ренкінгу «Хрещатик» займає аж 20-е місце за активами, і тільки 5-е − за мережею.
Нагадаємо, нещодавно в банку розглядався сценарій перерозподілу частки акціонерів на користь австрійських інвесторів. Також у період економічної нестабільності фінустанова отримує нові ніші для роботи, в тому числі, для проведення операцій у таких валютах, як китайський юань.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
