Подали народу на прожиток


Подали народу на прожиток

У переддень місцевих виборів влада в середньому на 13% підняла рівні мінімальної пенсії та зарплат. На ці цілі тільки до кінця року потрібно мінімум 10 млрд грн бюджетних коштів. Експерти побоюються – така щедрість може спровокувати новий виток зростання цін і створить додаткове навантаження на платників податків в наступні роки.

В умовах безперервної війни з Росією і небаченого падіння економіки влада вирішила підвищити соціальні виплати. Так, з 1 вересня мінімальна заробітна плата збільшиться на 160 грн – до 1378 грн, а мінімальна пенсія – на 125 грн, до 1074 грн. У цілому підвищення соцстандартів торкнеться 12 млн громадян, серед яких 7, 5млн – пенсіонери.

Необхідність проіндексувати соцстандарти в умовах різкого падіння доходів і високої інфляції назріла давно. Разом з тим, популістська міра уряду не зможе компенсувати знецінення доходів українців.

За даними Держстату, реальні доходи громадян у першому кварталі 2015 року з порівнянні з аналогічним періодом минулого року знизилися на 23,5%. Крім того, восени прогнозується черговий сплеск інфляції через черговий етап підвищення тарифів і сезонного зниження пропозиції продовольства на ринку.

«Рівень заробітних плат підвищується на 15%, пенсій – на 13%, Темп інфляції за даними статистики в минулому році був порядку 24%, зараз, за 8 місяців 2015 року, – близько 40%. Зрозуміло, що знецінення доходів виходить більше, ніж це підвищення … Це – не компенсація, але чим багаті», – зазначає економічний експерт Ярослав Жалило.

Перетасовка доходів

На індексацію соцстандартів уряд виділить з держбюджету близько 10 млрд грн, заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

За його словами, підвищення стало можливе, завдяки зекономленим за рахунок реструктуризації держборгу коштам, стабілізації фінансово-економічного сектору і, як наслідок, зростанню доходів.

«За підсумками 8 місяців 2015 року спостерігається перевиконання дохідної частини загального фонду державного бюджету на 24,6 млрд грн, у тому числі за рахунок коштів від продажу 3G-ліцензій на 8,8 млрд грн», – йдеться в пояснювальній записці до закону про відповідні зміни в держбюджет.

Але, на думку експертів, у кабмінівської ініціативи більше простежується політичний мотив, ніж реальні факти відновлення економіки.

«Вибори у нас через місяць. Влада традиційно робить одне і теж. За пару місяців до виборів піднімає соціальні виплати, тому що без цього їм не втриматися на місці і не отримати більшість голосів », – вважає президент інвестиційної групи “УНІВЕР” Тарас Козак.

Експерти менш оптимістичні в аналізі показників головного фінансового плану країни і вважають, що причини, що викликали зростання, тимчасові. Левова частина збільшення доходів – результат інфляції/девальвації, що дозволило підняти доходи за рахунок ПДВ, акцизів і ввізних мит. Крім того, свою лепту вніс Національний банк, перерахувавши частину свого емісійного доходу. А також допомогли нові податки і збори, запроваджені цього року.

«Ця «розкіш» надлишкових коштів складається з таких доходів, як додатковий імпортний збір», – йдеться в аналітичному звіті Case Ukraine в рамках проекту «Ціна держави: популярна економіка».

Додатковий імпортний збір у розмірі від 5 до 10% був введений на імпортні товари на початку року з метою відсікти додатковий імпорт і стабілізувати національну валюту. За результатами 7 місяців, доходи від імпортних мит склали 19,7 млрд грн, при цьому основний ріст на 11,5 млрд грн був забезпечений за рахунок додаткового імпортного збору.

«Фактично додатковий імпортний збір – це і є той надлишок, який так щедро подарували на мінімальні зарплати і пенсії», – відзначають аналітики Case Ukraine.

З 1 січня 2016 додатковий імпортний збір буде скасовано, а потенціал інфляційного зростання доходів рано чи пізно буде вичерпаний. Соціальні зобов’язання при цьому залишаться вже на новому рівні, що значно ускладнить уряду виконання завдання зі скорочення дефіциту держбюджету, яку ставлять перед ним міжнародні фінансові організації. Отже, уряду потрібно буде шукати нові джерела фінансування соцвиплат.

Податки будуть рости

Міністерство фінансів також задається цим питанням і, судячи з відсутності проекту держбюджету на наступний рік, відповідь поки не знайдена. Експерти відзначають, що інструментарій у відомства не великий, і що за підвищення соцстандартів наступного року доведеться платити більш високими податками, додатковими зборами і підвищенням акцизів.

«Де брати ці компенсатори? Цей дискурс веде Міністерство фінансів і ДФС. Тобто, якщо ви хочете великі зарплати – потрібні більші податки. Але все це впливає на одне – економіка починає падати ще швидше. І ми бачимо прогнози міжнародних організацій, які все погіршуються і погіршуються. При таких падіннях збирати якісь гроші в бюджет – нереально», – зазначає Козак.

«Парадигма: для того, щоб більше збирати грошей, необхідний більший податковий тиск – не правильно», – додає він.

Підвищення податків, тим більше в умовах кризи, навпаки, погіршить умови для самостійного заробітку для активних і заповзятливих громадян. Таку закономірність підтверджує і крива Лаффера, згідно з якою в економіці, що знаходиться на другому витку падіння, збільшення податків призведе виключно до зменшення надходжень до бюджету.

«У цьому контексті зниження податкового навантаження є ключовим. Саме на це (зниження податків), а не на чергові популістські 160 грн надбавки, і потрібно було витрачати тимчасові мільярди гривень », – підкреслюється в звіті Case Ukraine.

На думку виконавчого директора організації Дмитра Боярчука, крім підняття податків, уряду доведеться йти на урізання і заморожування витрат.

«Потрібно соціалку заморожувати – освіта, охорона здоров’я. Виборів наступного року не буде. Так що, може, нинішнє підвищення соціалки буде останнім», – вважає Боярчук.

Підвищення vs зростання економіки

У випадку, якщо приватний бізнес не розвиватиметься, а економіка – рости, то все підвищені виплати будуть “проїдатиметься”.

«Малозабезпечені верстви населення мають певну структуру споживання. І якщо ми навіть у грошовій формі надаємо їм допомогу, то вона гарантовано не йде на якісь «гарячі» ринки, що не розігріває ринок житла і валюти. Вона йде на ринок щоденного споживання », – підкреслює Жалило.

Тобто, без зростання реальної економіки збільшення вільних грошей в обігу спровокує зростання інфляції. Причому, якщо в країнах зі стабільною економікою невелике зростання інфляції в 3-5% буде додатковим каталізатором для зростання економіки, то в Україні, де інфляція на сьогоднішній день вже складає майже 50%, зростання на ще плюс п’ять відсотків матиме негативний ефект.

«Хоча таке підвищення сприймається позитивно, ми вважаємо даний крок передчасним. Звичайно, стрімка девальвація гривні значно знецінила доходи населення. Однак роздача тимчасових інфляційних доходів не несе поліпшення матеріального становища українців і одночасно привчає до думки, що хтось (уряд, держава) повинен забезпечувати їм бажаний добробут », – вважають економісти Case Ukraine.

З економічної точки зору, 10 млрд грн можна було направити на погашення дефіциту держбюджету або фінансування якихось державних проектів, зокрема, на будівництво доріг і створення нових підприємств. Такі дії в перспективі точно підштовхнули економіку до зростання і дали б уряду справді не емісійний ресурс для підвищення рівня життя українців.

Ксенія Обуховська

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "УНІАН", в будь-якому вигляді суворо заборонено.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua