2803
ЗМІ звинуватили компанії Гонтаревої в махінаціях з ОВДП
— Фондовий ринок
Компанія “Інвестиційний капітал Україна”, банк “Авангард”, а також державні “Ощадбанк” і “Укргазбанк” регулярно беруть участь у махінаціях з виведення грошей за допомогою облігацій державної внутрішньої позики (ОВДП).
Про це повідомляє “Главком”.
Згідно ренкінгу Cbonds (ренкінг торговців за обсягами угод з ОВДП на біржовому та позабіржовому ринках), в 2014 році компанія ICU і банк “Авангард” сукупно “тримали” близько 20% торгів ОВДП. У 2015 позиції збереглися практично незмінними: у першому кварталі – більше 24%, у другому – за рахунок радикального зростання частки “Ощадбанку” і розмивання решти гравців – 19,5%. Однак, за інформацією учасників ринку, практично весь обсяг, який “наганяють” ICU і банк “Авангард” (раніше на цьому місці був “Фондовий актив”) – це посередницькі операції між реальними учасниками ринку, комерційними та державними банками.
“Суть посередництва зводиться не тільки і не стільки до організації процесу, скільки в “фільтрації” певних сум, які потім можуть перерозподілятися між зацікавленими у вимиванні грошей сторонами. По суті, функції колишніх компаній Гонтаревої чимось нагадують анекдот про батька, який пояснював синові суть банківської справи за допомогою шматка сала і жирних рук “, – пише сайт.
Видання пояснює, як працює схема: щоб не викликати особливих підозр, один банк продає 1000 облігацій посереднику за заниженою ціною, потім посередник кілька разів “жонглює” цими 1000 облігацій між “партнерами” і котирування цього цінного паперу вже йдуть вгору. “Тренд зрозумілий: ціна на папери зростає – гарне виправдання для банку №2, який – також через посередника – купить ці облігації дещо дорожче. Різницю учасники процесу покладуть собі в кишеню. При цьому якщо ще кілька років тому головним “майданчиком”, на якій осідали прибутку ділків (а насправді – гроші платників податків, якими заливають державні банки) було вже згадане вище ТОВ “Фондовий актив”, то сьогодні мова йде або про ICU, або про банк “Авангард”, – додає журналіст.
За даними видання, в 2012 році середній “навар” за місяць операцій міг становити до 5% з кожного такого “розіграшу”. “З 479 млрд. грн. Обсягу торгів ОВДП в 2014 році, 25% (близько 119 млрд. грн.) Пройшли через “Ощадбанк”. Навіть якщо допустити, що посередники “осідлали” не більше 20% усього потоку (що дуже сумнівно) , дохід “з повітря” все одно вийде чималим – близько 1,2 млрд грн”, – підрахували у виданні.
Як повідомляється, за такими ж схемами і за участю практично тих же посередників вимивають гроші з власного капіталу та приватні банкіри, які продають цінні папери за заниженою ціною, а реальну різницю ділять з компаніями-прокладками. Друга схожа схема – це “скидання” доходу від державних цінних паперів на компанії-посередники за допомогою продажу таких облігацій за кілька днів до моменту виплати купона і зворотного викупу після цього. Такі операції, як писали ЗМІ, неодноразово провертали учасники торгів на біржі “Перспектива” протягом усього 2014 року. Їх учасники – ті ж ICU, “Авангард”, Ощадбанк, Укргазбанк.
Ще одна махінація, яку покриває Національний банк, пишуть журналісти, – це дзеркальне повторення схеми “Брокбізнесбанк – Аграрний фонд – Нацбанк” у трикутнику “Дельта Банк – Державна іпотечна установа – Нацбанк” при Валерії Гонтарєвої. У результаті схеми з “Брокбізнес” з системи було виведено близько 4 млрд грн, а заступник голови правління Нацбанку Борис Приходько виявився згодом у СІЗО.
За даними видання, в аналогічну Аграрному фонду ситуацію з “Дельтою” потрапила Державна іпотечна установа. “Депозит, який “завис” у іпотечників у банку Миколи Лагуна (облігації – депозит – РЕПО – рефінансування) – близько 3,5 млрд грн. Це сума, за яку відомство спробувало поборотись, виступивши потенційним покупцем “Дельти”, поки туди введена тимчасова адміністрація, але не прийнято рішення про ліквідацію”, – повідомляє видання.
Однак Національному банку ідея не сподобалася, оскільки для докапіталізації “Дельти” доведеться – у випадку з ДІУ – вливати в банк державні гроші. Яких і так чимало витекло через це фінустанову. Інформація про те, яку частину цих коштів вдасться повернути з неплатоспроможного банку – таємниця за сімома печатками. Активи “Дельти” практично не працюють. Побічно про це свідчить обсяг резервування під знецінення кредитів та інших фінансових активів, на яке з початку року було витрачено майже 40 млрд грн. Власний капітал за підсумками двох кварталів 2015 року становитимуть мінус 44 млрд грн. Тобто тільки для виходу на “нульову” позначку потрібно влити в банк не менше $2 млрд – непідйомна сума для держави і будь-якого потенційного інвестора. І фактично – “вирок” для колишнього топ-менеджменту, а також – за аналогією зі справою Приходько – відповідальними за покриття схеми чиновником з Нацбанку, – резюмує видання.
За матеріалами: Главком
Поділитися новиною
