1715
Кладовище українського ІТ-бізнесу. Або куди відлітають сервера?
— Казна та Політика
Після того, як днями стало відомо про продаж стартапу з українським корінням Looksery американському месенджер Snapchat за фантастичну суму в 150 млн доларів хтось із читачів профільного інтернет-ресурсу ain.ua вдало пожартував, що треба, мовляв, тепер зробити добру справу і показати цю новину СБУ: “Вони мало того що гроші заберуть, так ще й дитячу порнографію в додатку знайдуть”.
Адже ще свіжі розповіді про обшуки проведених службою безпеки в дніпропетровських ІТ-компаніях. Хоча Looksery вже не варто побоюватися. Його невелика одеська команда після угоди переїде до Каліфорнії. Але що робити іншим компаніям-розробникам, на українських комп’ютерах і серверах яких створюються все нові і нові продукти?
Адже досвід 2015 року показав, що навіть при прийнятих змінах до закону, які тепер вже не дозволяють МВС вилучати сервера, а тільки робити їх копії, силовики раніше при обшуках зламують двері, блокують роботу техніки, ріжуть лінії зв’язку.
Адже так і інвесторів розполохати можна. Вони віддадуть перевагу попросту вивести всіх кращих фахівців у свої іноземні офіси.
Перша зустріч
Дане питання напередодні винесли на обговорення в комітеті Верховної Ради з питань зв’язку та інформатизації.
Так, глава комітету депутат Олександр Данченко в середу, 16 вересня, запросив на засідання всіх причетних. Як представників ІТ-компаній, так і силовиків.
Серпневі візити представників СБУ в одну з найбільших аутсорсинг-компаній в Україні Luxoft, і МВС – в компанію Maxymiser (недавно її викупив Oracle) стали останньою краплею. Данченко на початку засідання заявив, що за останній час об’єктами слідчих заходів стали п’ять компаній – у Харкові та Дніпропетровську.
Незважаючи на те, що депутати запросили всіх силовиків, прийшли тільки представники СБУ. Глава комітету оголосив, що не прийшли ні люди з МВС, ні з Фіскальної служби. А Генпрокуратура і зовсім написала на запрошення відповідь, яка розгнівала народних обранців.
Данченко зачитав кілька рядків з цього листа. Виявилося, що чиновники визнають, що отримували тимчасовий доступ до інформаційних ресурсів. Але обладнання, мовляв, не вилучалося. Тому Генпрокуратура підкреслила, що участь її представників у такому спільному обговоренні взагалі не доцільно.
“Таке ставлення – це неповага до парламенту і закону!”, – заявив Данченко.
На початку дискусії депутати дійсно висловлювали досить жваві думки: Запропонувати повернути всю техніку, яку вони вилучили! Звільнити тих, хто давав накази. Компенсувати ІТ-компаніям збитки. А через 3 місяця перевірити, чи все виконано. Якби таке дійсно сталося, то у свідомості бізнесу, ймовірно, дійсно б багато чого перевернулося. Але це більше нагадувало гру на публіку.
Вся увага присутніх була прикута не до депутатів, а до тих небагатьох силовиків, які все таки дійшли.
Присутні представники СБУ заявили, що займаються розслідуваннями тільки по випадках тероризму, а комерційними злочинами займається МВС. І так, в ході таких заходів дійсно можуть вилучати і ноутбуки і мобільні телефони, які можуть теоретично бути знаряддям терористів.
На це депутат Руслан Лук’янчук тут же порекомендував забирати в таких випадках, і клавіатури, на яких можуть бути відбитки пальців терористів, і монітори, на яку вони виводили інформацію, і зарядні пристрої. Щоб всі його правильно зрозуміли, він додав, що це сарказм.
Воліють по-тихому
Щоб перейти від слів до справи, депутати вимагали від представників ІТ-галузі конкретні документи, що підтверджують виїмку обладнання при обшуках, що є прямим порушенням чинного закону. Тут же пішли неув’язки.
Незважаючи на те, що директор компанії SBT Systems Ukraine Дмитро Овчаренко і глава галузевої асоціації “ІТ України” Віктор Валєєв однозначно заявили, що сервера у компанії Luxoft при обшуку в Дніпропетровську вилучалися, а двері виламувалися ломом, представник одного з підрозділів СБУ Максим Литвинов вірно помітив, що керівництво самої постраждалої компанії розповсюдило повідомлення про те, що після перевірки все залишилося на місці.
Більш того, у “ЕП” в розпорядженні є письмову відповідь дніпропетровського СБУ, в якій теж говориться, що устаткування не вилучалося.
Як так могло вийти? Учасники засідання дійшли висновку: це явне досягнення компромісних домовленостей між керівництвом компанії і силовиками. Чи добре це чи погано?
З одного боку, явно добре, так як конфлікт вичерпано. Акціонери спокійні і український офіс не закрито. Як у випадку з Maxymiser, так і з Luxoft. З іншого боку – все з рук геть погано. Адже корупційна складова в таких “междусобойчиках” може з’явитися в будь-який момент.
Але якщо дніпропетровські компанії намагалися зам’яти питання, то харківські не соромилися.
На засіданні була людина, що представляє інтереси тамтешньої ігрової компанії Plarium. Це ізраїльська компанія з найбільшим в Україні офісом розробок – близько 800 осіб. Ринкова вартість цієї ігрової компанії – близько 1 млрд доларів. Оборот – близько 100 млн доларів.
“Співробітників закрили в офісі. І не пускали навіть у туалет. Була перевірка прокуратури і фіскальної служби. Одні прийшли за підозрою в тероризмі, а другі – по ухиленню від сплати податків”, – переказує вона червневу історію.
Глава Інтернет асоціації України Олександр Федієнко тут же навів у приклад інший більш показовий випадок, що стався у Харкові. У квітні представники СБУ вилучили сервери у великої доменного реєстратора Nick.ua. Це призвело до збоїв у роботі багатьох інтернет-сайтів в Україні. За словами Федієнка, незважаючи на наявність рішення суду про повернення серверів, компанія так нічого і не отримала. Тому вирішила вивести свою діяльність за територію України.
Чому ж компаніям, що постраждали в ході обшуків, так складно отримати сервера назад, навіть за наявності рішення судів на руках?
Дайте сервер потримати!
Відповідь на це питання несподівано надав перший заступник голови Держагентства з питань електронного уряду Тарас Олійник.
“Часто сервера завозяться в організації, які виробляють експертизу і просто лежать там. Середній термін – 2-3 роки”, – розповідає він.
На проведення судової експертизи попросту немає техзасобів. “Був випадок, коли вилучили велику кількість серверів у датацентру. Але служба, яка проводить експертизу, навіть не змогла включити їх – не було достатньої кількості джерел електроживлення”, – говорить чиновник.
Проблему з проведенням експертизи і копіювання вмісту серверів на місці підтвердив і представник СБУ Максим Литвинов. За його інформацією, на експертизу йде мінімум півроку. Він виступив з конкретною пропозицією: попросити Мін’юст ввести таке поняття, як приватні експерти. “Якщо не віддати це бізнесу, то ми і далі будемо чекати по півроку. Проблему з грошима для копій вмісту ми навряд чи вирішимо”, – зазначив він.
Член Національної комісії з питань регулювання зв’язку та інформатизації Віктор Лагошін додав, що при регуляторі працювала відповідна робоча група.
“Ми прийшли до такої пропозиції: повинна бути третя сторона, яка за запитом суду може звернутися до компанії і завантажити необхідну інформацію з серверів. Тому що з флешкою приходити до сервера не можна”, – говорить він.
Запал депутатів до кінця засідання підсів. Вже ніхто не звинувачував силовиків і терміново не вимагав прийняття рішень. Було вирішено збирати пропозиції і факти за озвученими проблемам, і не приймати емоційних рішень. А поки вихід не знайдений, ІТ-компаніям порекомендували частіше вдаватися до такої практики як ініціювання депутатських запитів до силовиків.
Треба тікати, поки не пізно?
Тим часом над українським ІТ-ринком, особливо самим високомаржинальним – над продуктовими компаніями – починають згущуватися хмари. Про те, що настрій втекти з країни відвідує практично будь-якого менеджера успішної компанії, свідчить пост в Facebook Дмитра Валево, засновника і CEO одного з найпопулярніших у світі фотобанків DepositPhotos з капіталізацією до 100 млн доларів.
“Нашій компанії, та й не тільки нашої, сьогодні запропонували в Канаду переїхати або повністю або частково. Ось так взяти триста чоловік і рушити в дорогу. Я прямо бачу ці картаті валізи і люди в окулярах і різнокольорових майках. Літак. Всі веселі і п’яні . А потім затишок і тепло … Але ми не поїдемо. Ми Канаду сюди привеземо краще “, – пише він.
За словами Валево, демотивованих ІТ-шників в Україні більше, ніж достатньо. “І валять: Будапешт, Кіпр, Варшава. Канада. Тільки й чути, що біжать усі і панікують. Ірландія ще. Сінгапур”, – продовжує він.
Повідомлення про переїзд українців в інші країни дійсно сипляться. Зовсім недавно з попрощалася компанія “908”, наприклад.
“Україна провалила технологічну революцію”, – пише колумніст Bloomberg Леонід Бершидський. Він міркує про те, як американські компанії, такі як Snapchat і Google, що купив кілька років тому український стартап по розпізнаванню осіб Viewdle за 40 млн доларів, скуповує українські мізки і закривають місцеві компанії. Українська економіка в результаті нічого не отримує.
Депутат Данченко теж згадав революцію, правда, революцію гідності. Він все більше замислюється про те, що злагоджена “робота” силовиків, судів і чиновників триває, і за півтора року нічого не змінилося.
Cтас Юрасов
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
