561
Збір під прапором: як функціонують морські порти на тлі падіння економіки
— Казна та Політика
Всупереч загальному економічному спаду у країні, морські порти України зберегли позитивну динаміку. А втрата п’ятьох кримських портів певною мірою мобілізувала галузь, перенаправивши вантажі на континентальні порти. Україна не просто утримала обсяги, а прагне їх наростити. За підсумками восьми місяців цього року вантажопереробка в морських портах країни зросла майже на 5%. Локомотивом зростання стали перевалювання каботажних вантажів, експорт зернових і руди. Серед лідерів висхідного тренда – обробка будматеріалів, брухту й лісу.
Згідно з оперативними даними Адміністрації морських портів України (АМПУ), основний внесок у загальний обсяг перевалювання вантажів через морські порти традиційно зробили: порт Южний, а також Одеський, Миколаївський та Іллічівський МТП. Сукупно ці чотири підприємства перевантажили 74,7 млн тонн, тоді як загальні показники роботи українських портів у січні-серпні цього року склали 95,5 млн тонн. Загалом Україні вдалося перевалити через морські порти на 4,7% більше вантажів, ніж за аналогічний період минулого року.
Зміни маршрутів вантажопотоку відбулися й на континенті. Геополітична напруженість позначилася на роботі Маріупольського МТП: за 8 місяців цього року через нього пройшло лише 6,20 млн тонн вантажів – проти 9,7 млн тонн у січні-серпні 2014-го. Зниження вантажоперевалювання на 36% зробило це підприємство лідером із негативної динаміки.
Розслідування, ініційовані правоохоронними органами щодо найбільших приватних стивідорів країни в Одеському та Миколаївському портах, поки не позначилися на динаміці їхньої роботи. І Одеса, і Миколаїв працюють у плюсі. Хоча не виключено, що сформована ситуація матиме відкладений ефект – і до кінця року цифри будуть менш багатонадійними.
Юрій Власов, начальник служби експлуатації АМПУ, констатує, що загальні результати роботи портів могли бути й вищими, якби не впав контейнеропотік і транзит. Особливо це помітно після втрати російських вантажів. Так, за вказаний період транзитні перевезення скоротилися на 19,4%, до 11,9 млн тонн, а переробка контейнерів – на 28,8%, до 320,7 TEU.
Серед позитивних моментів треба вказати на понад п’ятикратне збільшення обсягів каботажних вантажів. В абсолютних цифрах цей показник становить 4,7 млн тонн. За словами Власова, стрімкому приросту каботажу сприяло перевезення руди. Загалом потік руди через порти зріс на 36,4%, до 29 млн тонн. Цим сповна скористалися невеликі порти в Бердянську та Ізмаїлі, які цьогоріч стали підприємствами з найбільш динамічним розвитком.
«Експорт цієї сировини став кращим, оскільки виплавляння сталі почало скорочуватися, тоді як видобуток руди залишилася на рівні 2014 року», – зазначає Сергій Поважнюк, заступник генерального директора ДП «Укпромзовнішекспертиза». Так, виробництво сталі впало на 17%, а чавуну – на 16%. Це пов’язано значною мірою з простоєм Алчевського меткомбінату і Єнакіївського металургійного заводу, що опинилися на окупованій території Донбасу.
Свій внесок у загальну скарбничку зробила також аграрна продукція. Експорт зерна через порти за вказаний період зріс майже на 20% і досяг 22,1 млн тонн. Юрій Скічко, співзасновник компанії «Гермес Трейдінг» (виконує перевезення водним транспортом. – Forbes), каже, що на це вплинули великі перехідні залишки зернових, які накопичилися за підсумками рекордного врожаю зернових та олійних культур 2014 року (тоді країна намолотила 64 млн тонн продукції. – Forbes). Плюс Україна отримала високий урожай ранніх зернових влітку 2015-го.
За словами Скічка, фермерів до прискореного збуту вирощеного і намолоченого значною мірою підштовхувала ціна, яка почала знижуватися з надходженням більшого числа пропозицій на світовому ринку.
Андрій Леденев
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
