1064
Соцвиплати приспіли
— Казна та Політика
Уряд зібрав «зайві» податки на 15 млрд грн. Це дозволяє йому на три місяці раніше терміну підвищити соцвиплати на 13-19%. Правда, ефект від цього підвищення не буде сильно відчутний: темпи інфляції набагато вищі. І хоча експерти не заперечують необхідність підтримки малозабезпечених, зайві гроші варто було б витрачати на більш важливі для країни цілі.
Уряд вирішив не чекати грудня і на три місяці раніше зазначеного в держбюджеті терміну підвищити соціальні виплати. З 1 вересня прожитковий мінімум зросте на 160 грн – до 1330 грн. «Це спричинить перерахунок мінімальної пенсії та мінімальної зарплати. У зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму зросте більш 80 видів соціальних виплат », – заявив міністр соціальної політики Павло Розенко. Соцстандарти підвищаться на 13%, а для кваліфікованих працівників (з 4-го тарифного розряду) – на 18%. Підвищення торкнеться 12, 5 млн громадян, на ці цілі бюджет витратить 10 млрд грн.
Верстат відпочиває
Міністр фінансів Наталя Яресько попередила, що підвищення виплат погоджено з МВФ. Раніше Фонд вимагав від України зниження дефіциту держфінансів. «Наприкінці серпня ми склали всі пазли і прийшли до висновку, що ситуація в економіці стабілізувалася. У нас з’явився неемісійний ресурс для підвищення соцстандартів», – запевнила вона. За її даними, доходи загального фонду бюджету в січні-серпні склали 310 млрд грн при плані в 294, 6 млрд грн. З різниці в 15,4 млрд грн дві третини буде направлено на соцвиплати.
Додаткові доходи отримані за рахунок девальвації і інфляції, а також посилення адміністрування ПДВ. «Основних факторів зростання доходів два. Перший – зростання надходжень від ПДВ з імпорту внаслідок девальвації і введення тимчасового імпортного збору. Другий – введення електронної системи адміністрування ПДВ, що дозволило нам щомісячно збільшувати збори на 1,5-2 млрд грн », – пояснила Наталія Яресько. Йдеться про витрачання $ 500 млн, зекономлених від списання 20% боргу за єврооблігаціями, не йде.
Люди оцінять
Економісти не заперечують, що питання підвищення соцстандартів «перезріло». «Соцвиплати потрібно було підвищувати, як тільки почалося коректування споживчих цін у зв’язку зі зміною цінової та валютної політики Кабміну і Нацбанку. До речі, програма МВФ і Світового банку, яку зараз виконує Україна, передбачає компенсації найбільш вразливим верствам населення. Однак час і характер появи рішення про підвищення соцвиплат викликають питання, хоча Мінфін і оголошував раніше про пошук коштів для такого підвищення », – говорить старший аналітик ІК Empire State Capital Partners Тантелі Ратувухері. Джерела підвищення мінімальних стандартів поки обмежені. «Пенсіонери і бюджетників не жирують. Але й економіка в кризі. Без зниження податкового тиску зростання не буде», – вважає представник громадянської платформи «Нова країна», президент ІГ «Універ» Тарас Козак.
Підвищення соцвиплат було заплановано на 1 грудня, тобто після місцевих виборів 25 жовтня, тепер же воно відбудеться на початку передвиборної гонки. Cоцвиплати не прискорять інфляцію, а лише підтримають споживчий попит, що скоротився через зростання цін у січні-липні на 40%. «Восени очікується підвищення тарифів ЖКГ і традиційна сезонна хвиля інфляції. Ця ініціатива може бути з’їдена інфляцією », – вважає начальник відділу стратегічного планування Укрсоцбанку Єгор Перелигін. Тільки електроенергія з 1 вересня подорожчає на 25%, а споживчі ціни в цілому в 2015 році зростуть в 1,5 рази. «Ми не проводили індексацію, ми підвищили рівень життя найбільш незахищених верств населення, зарплати і пенсії яких прив’язані до прожиткового мінімуму», – обґрунтував Павло Розенко.
Альтернативні вкладення
Заявлене підвищення не зробить навантаження на держбюджет. «Судячи зі звітів про високі залишки уряду на казначейському рахунку, а також про перевиконання дохідної частини центрального і місцевих бюджетів, на підвищення соціальних стандартів підуть ці накопичення. Прем’єр заявляє, що на казначейських рахунках накопичено близько 30 млрд грн. А на соціальні виплати планують направити всього 10 млрд грн », – зазначає Тантелі Ратувухері.
Грошовим надлишкам можна було знайти інше застосування, наприклад, вони могли полегшити проведення податкової реформи, яка включатиме зниження ставки єдиного соціального внеску. «Ці кошти вимиті з знесиленої економіки. Звичайно, слід їх віддати в економіку назад. Але ще краще не займатися перерозподілом через бюджет, а дати можливість бізнесу використовувати зекономлені від податків гроші для зниження вартості товарів і послуг, що трапиться при достатній конкуренції, або для розвитку бізнесу та створення нових робочих місць », – вважає Тарас Козак.
Також ці кошти могли бути спрямовані на проекти у сфері енергетики та імпортозаміщення. «Їх краще було б направити на будівництво сховища переробленого ядерного палива. Україна зіткнеться з великою проблемою в 2018-2019 роках, якщо не буде вирішувати це питання. Відсутність подібного технологічного та інфраструктурного комплексу сприяє вимиванню валюти з економіки країни, так як ми змушені оплачувати переробку і тимчасове зберігання доларами США », – наводить приклад Єгор Перелигін.
Руденко Вікторія
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
