1105
За списання держборгу заплатить наступне покоління українців
— Казна та Політика
Україна погодила з комітетом кредиторів умови реструктуризації держборгу: тепер їх мають затвердити 75% власників кожного з випусків єврооблігацій. Кредитори згодні списати $3,6 млрд, продовжити термін повернення боргів на чотири роки і трохи підвищити собі ставку прибутковості. Натомість Україна обіцяє, що якщо з 2021 по 2040 рік її економіка зростатиме швидше, ніж на 3% на рік, держбюджет заплатить кредиторам частина зростання ВВП.
Україна домовилася про стрижку
Майже піврічні переговори уряду України з іноземними кредиторами завершені. Сьогодні прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і міністр фінансів Наталя Яресько на позачерговому засіданні Кабміну оголосили про те, що Україна узгодила зі Спеціальним комітетом кредиторів (купив єврооблігації на $ 9 млрд) умови реструктуризації держборгу.
Домовленості стосуються державних єврооблігацій і бондів ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» (Finipro), які випускалися для фінансування Євро-2012, на загальну суму $ 18 млрд. Комітет кредиторів погодився списати 20% суми боргу, що дає економію України в $ 3,6 млрд. Ці цінні папери будуть обмінені на нові з терміном погашення на чотири роки більше: найближче погашення облігацій в 2015 році переноситься на 2019-й, а погашення в 2023-му – на 2027-й. Якщо завершаться успіхом переговори за євробондами Києва ($ 0,6 млрд) і кредитами КБ «Південне», компаній «Укравтодор» і «Укрмедпостач» ($ 0,7 млрд), буде «зекономлено» ще $ 0,2 млрд.
C вересня 2015 по квітень 2023 Україна мала б виплатити по 11 випускам єврооблігацій сумарно $ 16,228 млрд (один з випусків був проведений в євро – його емісія на 600 млн євро зараз еквівалентна $ 678 млн); за трьома випусками Finipro в 2017-2018 роках – ще $ 1,808 млрд заяв, що всі ці випуски лонгуються на чотири роки, але в розпорядженні Кабміну №859 від 27 серпня говориться, що нові єврооблігації випускаються дев’ятьма рівними сумами і погашаються з 2019 по 2027 . У цьому випадку щорічно кредитори будуть отримувати з урахуванням списання 20% по $ 1,603 млрд без урахування відсотків (див. Графік).
Нова ставка по всіх випусках складе 7,75% річних. «Це трохи більше нинішньої середньозваженої ставки в 7,22%», – заявила Наталія Яресько. Найнижчу доларову ставку Україна платить за дворічними «російським» бондами 2013 року – 5%, тоді як роком раніше по публічному випуску євробондів уряд погодився платити по 9,25% протягом п’яти років. Незважаючи на зростання середньої ставки, Арсеній Яценюк стверджує, що Україна буде витрачати менше: тільки з вересня по грудень 2015 го заощадить на обслуговуванні боргу $500 млн.
Кредитори готові на VRI
Розмір списання (haircut), прибутковість і терміни – не єдині умови боргової угоди. В якості компенсації за списання інвесторам запропонують інструмент відновлення вартості (VRI), прив’язаний до показника зростання ВВП протягом 20 років – з 2 021 по 2040 рік. Якщо приріст реального ВВП в будь-який з років в цей період складе від 3% до 4%, виплата постраждалим кредиторам складе 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо понад 4% – то 40% від перевищення. Якщо зростання ВВП буде менше 3%, інвестори нічого не отримають. «У світовій практиці подібні інструменти випускалися на 25-30 років. Кредитори хотіли, щоб для України цей термін склав 25 років. Ми пропонували 15 років. У підсумку зійшлися на 20 роках », – уточнив прем’єр.
Правда, для цього інструменту діють обмеження. Виплати почнуться тільки тоді, коли номінальний ВВП перевищить $ 125, 4 млрд. На кінець цього року МВФ прогнозує розмір ВВП в $ 84,3 млрд. Крім того, щорічний платіж з 2021 по 2025 рік не може перевищувати 1% ВВП, проте ніяких обмежень максимальних сум виплат з 2026 по 2040 рік не буде.
В уряді вважають такі умови максимально вигідними. «Це унікальні умови. Franklin Templton ніколи раніше не погоджувалася на списання частини боргу », – заявив Арсеній Яценюк. Країнам, які не оголошували дефолт, вдавалося домогтися від кредиторів списання до 13% боргу. Такі умови реструктуризації дозволять Україні в період дії програми EFF з МВФ – до 2019 року – знизити навантаження на платіжний баланс на $ 15,3 млрд. У цей період було заплановано погашення 7 з 11 випусків єврооблігацій на загальну суму $ 11,5 млрд.
Задоволений новими умовами і Спеціальний комітет кредиторів. «Як довгострокові інвестори в Україні ми задоволені тим, що узгоджені умови дозволять Україні зберегти свій доступ до ринків капіталу і забезпечити платформу для відновлення економічного зростання», – цитує Мінфін узгоджену позицію Ігоря Гордієвича з BTG Pactual, Майкла Хезненстеба з Franklin Advisers, Пенні Фолі з TCW і Майка Конеліуса з T Rowe Price.
Позитивно відреагували на угоду і зовнішні ринки. «Після виходу новин про умови реструктуризації суверени виросли в середньому на 10-12% по всій довжині кривої. Зараз за довгостроковими паперами котирування тримаються на рівні 68-69% номіналу. Позитивні новини вплинули на котирування квазісуверенних: єврооблігації Укрексімбанку додали в ціні 5% », – говорить фахівець з міжнародних продажів ІК Concorde Capital Марина Мартиросян.
Російський кредитор
Досягнуті угоди попередні. Тепер Україна повинна отримати згоду на реструктуризацію від 75% утримувачів кожного з 11 випусків суверенних єврооблігацій і трьох випусків Finipro. Очевидно, що проблеми виникнуть з єврооблігаціями 2013 року, майже 100% яких належить Росії. Кабмін включив цей випуск в пул реструктуризованих бондів.
Сьогодні міністр фінансів РФ Антон Силуанов знову заявив, що Росія не бере участь у реструктуризації боргу України. А значить, за цим випуском майже гарантовано в грудні 2015 року дефолт. «Уряд України офіційно заявляє, що Росія не отримає ні за яких обставин кращі умови, ніж отримують інші кредитори. У нас є варіанти, як діяти далі », – парирував Арсеній Яценюк. При цьому РФ зараз отримує всього 5% річних, тоді як за новими, урізаним на 20% бондами їй пропонують більше – 7,75%.
Менше зло
Думки економістів щодо умов реструктуризації розділилися. «Кредитори списали нам істотну частину боргу, і ясно, що ми повинні були запропонувати їм якісь компенсаторні механізми», – вважає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. «Умови реструктуризації не такі вже й вигідні. Уряду не варто було робити ставку на списання боргу. Потрібно було наполягати на більшому терміні пролонгації і зниженні купонної ставки. Економія могла бути аналогічна, як і при списанні, але Україні не довелося б погоджуватися на новий ризиковий інструмент », – обурений виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Експерти раніше обговорювали ймовірність продовження бондів на 10 років і урізання ставки прибутковості до рівня 5%.
Ризики інструменту VRI полягають у тому, що якщо економіка за рахунок реформ і хорошої зовнішньої кон’юнктури буде зростати швидкими темпами в період до 2040 року, Україна може заплатити кредиторам набагато більше, ніж вони зараз списують. Якщо після 2025 року, коли обмеження по «стелі» розміру виплат будуть зняті, зростання ВВП буде перевищувати 4% на рік, то кредитори всього за кілька років «відіб’ють» списаних кошти. А якщо позитивна тенденція збережеться до 2040-го, то Україна заплатить кредиторам набагато більше, ніж вони їй пробачили.
Правда, макроекономісти в поточних обставинах кон’юнктури 2015 вважають прогнози про довгострокове зростання ВВП на рівні 3-4% занадто оптимістичними. «Це дуже оптимістичний сценарій. Наш довгостроковий прогноз грунтується на тому, що ВВП буде рости на 2% на рік », – говорить керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен. У цьому разі кредитори нічого «зайвого» не отримають. У МВФ розраховують, що платежі по VRI в 2021-2025 роках складуть по 0,3% ВВП, а в 2026-2040 роках – 0,6% ВВП.
Не побоюються підвищених виплат і в уряді. «Якщо у нас будуть високі темпи зростання економіки впродовж тривалого періоду, то ситуація у нас буде краще, ніж в Дубаї. Зможемо і заплатити », – вважає Арсеній Яценюк. «З 24 років незалежності українська економіка лише дев’ять років зростала темпами вище 3%», – підрахувала Наталя Яресько.
Запорукою зростання економіки є проведення реальних економічних реформ. «Якщо в результаті реформ відбудеться детінізація економіки, ми можемо очікувати різкого зростання ВВП: зараз обсяг тіньової економіки порівняємо з обсягами офіційної економіки», – говорить Олег Устенко. «У тих реаліях, які спостерігаються зараз, збільшення ВВП до $ 125 млрд поки для нас малоймовірно. Досягти цього в найближчій перспективі можна хіба що в умовах ревальвації », – вважає Віталій Шапран.
Крім того, на думку експерта, українська економіка як і раніше дуже залежна від ситуації на зовнішніх ринках, тому робити прогнози, ґрунтуючись тільки на локальних показниках, не можна. А прогнозувати ситуацію у світовій економіці в довгостроковій перспективі складно. «Дивлячись на умови реструктуризації, складається враження, що уряд не розраховує на зростання ВВП понад 3-4% на рік», – вважає Олег Устенко.
Руденко Вікторія
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
