1207
Що дасть пересічному українцеві вільна торгівля з Європою
— Казна та Політика
Вже з нового року Україна заживе за новими економічними правилами: з 1 січня 2016-го набуде чинності Угода про зону вільної торгівлі між Європою та нашою країною. Про це вчора заявив президент Петро Порошенко і днями підтвердили в Євросоюзі.
Нагадаємо: угода мала почати діяти в цьому році, але її перенесли на рік на прохання Росії, яка побоювалася, що через відсутність обладнаного кордону з Україною в РФ хлинуть дешеві (через відсутність ввізних мит) європейські товари. Наступні переговори з цього питання між представниками Євросоюзу, України та Росії на міністерському рівні заплановані на 7 вересня в Брюсселі. Що зміниться для пересічного українця у разі вступу угоди в силу.
ЕКСПЕРТИ. Економісти різких проривів не обіцяють. Як роз’яснив президент Украналітцентру Олександр Охріменко, угода передбачає 10-річний перехідний період, протягом якого Україна повинна перебудуватися на “європейські рейки” (7 правил торгівлі з ЄС – див. інфографіку).
Але з 1 січня 2016 р. нам доведеться скасувати або знизити майже всі загороджувальні мита на євротовари, що ввозяться в Україну (мита від 5 до 15%), як це зробили в односторонньому порядку для наших товарів країни-члени ЄС в період з травня по листопад 2014-го, щоб допомогти Україні у боротьбі з економічною кризою. Втім, за словами Охріменка, це допомогло недостатньо, Україна заробила всього близько $ 1 млрд (за курсом 13,5 грн/$), так як залишилося квотування на продаж в ЄС наших основних продуктів експорту – зерна, м’яса, металу. Воно не скасоване і понині.
“Європа через спад економіки гостро потребує сорокамільйонного ринку України, тому хоче швидше ратифікувати угоду, – упевнений керівник проекту “Успішна країна” Андрій Блінов. – Рік тому вони пішли на відстрочку на догоду Росії, але зараз ситуація змінилася, і через політику, яку РФ веде на Донбасі, більше терміни переноситися не будуть. Це своєрідні додаткові “санкції”.
Більшість мит скасують відразу, але на ряд товарів – поступово, наприклад, на авто за 5 років з 7,5% до 0% по 1,5% на рік (ми захищаємо свого виробника).
Більшість мит скасують відразу, але на ряд товарів – поступово, наприклад, на авто за 5 років з 7,5% до 0% по 1,5% на рік (ми захищаємо свого виробника).
Втім, на думку екс-секретаря Кабміну економіста Віктора Лисицького, зараз ця проблема для російської влади малоактуальна, оскільки, по-перше, обвалився рубль, а значить євротовари стали набагато менш доступні росіянам, ніж рік тому, по-друге РФ ввела жорстку політику заборон на ввезення і почала фізичне знищення “підозрілої” продукції.
“Після скасування ввізних мит імпортні товари подешевшають, але українці виграють не сильно, так як гривня за рік знецінилася майже вдвічі. Наприклад, іномарка коштувала тоді $ 20 тис., а буде коштувати $ 19, але в серпні 2014 це було 270 тис. грн, нині – 440 тис. грн”, – підрахував Лисицький.
Плюси і мінуси євроінтеграції
Серед позитивних моментів експерти називають те, що український середній бізнес (продукти сільського господарства, сфера послуг, IT-технології) отримує реальний шанс виходу на ринок ЄС, і за умови адаптації до євростандартів зможе розвиватися, а це веде до додаткових надходжень до бюджету у вигляді податків та створення нових робочих місць. Ну а після скасування мит для споживачів подешевшають товари з ЄС: насамперед це побутова техніка – холодильники, пральні машини, СВЧ-печі, тощо.
Але, за словами експертів, виробники продуктів харчування і легпрому зіткнуться з більш жорсткою конкуренцією. Насамперед це стосується сирів, сала, м’яса (Польща), макаронів (Польща, Італія), галантереї (панчохи-шкарпетки з Литви), кондитерських виробів (Німеччина). Це може призвести до банкрутства значної кількості підприємств, і, як наслідок – падіння доходів до бюджету.
Як бізнесу стати “європейцем”
За словами експертів, для підтримки нашого бізнесу владі необхідно зайнятися розвитком ринку експортно-кредитних агентств, які в усьому світі кредитують зовнішньоторговельні операції або страхують їх від ризиків.
Головна умова виходу на євроринки, на думку інвестдиректора компанії Horizon Capital Василя Тофана, – прозорість бізнесу, адже іноземні замовники не захочуть мати справу з сумнівними структурами. Експортери можуть спробувати залучити західні інвестиції або домовитися про кредити, адже виведення товару за кордон може обійтися не в $ 1 млн. “Інвестори необов’язково дадуть гроші, але це можуть бути розробки, досвід, зв’язки. Під західні гарантії, наприклад, простіше залучати кредити в банках”, – вважає співвласник Impel Griffin Віталій Опанасюк.
А фахівці компанії Corum Group запропонували сім конкретних кроків, які допоможуть українському бізнесу вийти на європейські ринки. Перше – визначити цільовий ринок, оцінити конкурентоспроможність компанії; друге – українській компанії варто замовити маркетингове дослідження місцевим фахівцям, щоб краще орієнтуватися в ситуації на ринку; третє – створити представництво, залучити місцевих експертів ринку праці для формування команди, оренди офісу і створення юрособи; четверте – установка зв’язків з ключовими клієнтами, використовуючи виставки, знайомства з держдіячами, паралельно пошук клієнтів та укладання контрактів; п’яте – сертифікування продукції (його прискорить використання сертифікованих обладнання, сировини); шосте – організація сервісу із залученням локального партнера; і сьоме – вибудовуємо відносини між представництвами та локальними банками для отримання кредитів.
Олександр Панченко, Коновалова Христина
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
