Чому буксує ProZorro. Держгроші все ще погано пахнуть — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Чому буксує ProZorro. Держгроші все ще погано пахнуть

Казна та Політика
748
Вже півроку як в Україні тестується нова система електронних торгів під назвою ProZorro.
Її мета – зробити держзакупівлі максимально прозорими і забезпечити потенційним постачальникам однакові умови входу в держсектор.
По суті, це постійно оновлювана база даних про тендери та модуль аукціону, до якого підключені сайти партнерів проекту.
На даний момент це майданчики Smarttender.biz, E-tender.biz, Dzo.com.ua, Public-bid.com.ua, Newtend.com, Zakupki.prom.ua.
У кожного з цих сайтів є своя база потенційних постачальників. В цілому, це сотні тисяч компаній, яким пропонується взяти участь у торгах.
Однак з’ясувалося, що половина постачальників, опитаних партнерами проекту, навіть не хоче отримувати інформацію про державні тендери.
Причини зазвичай дві. Це впевненість в тому, що сфера корумпована, і просто так виграти тендер не можна, а також погана фінансова культура держорганів.
За словами керівника майданчика Zakupki.prom.ua Миколи Жандорова, щомісяця кількість учасників держзакупівель збільшується вдвічі, але їх як і раніше недостатньо. Середня кількість учасників – 2,6 на тендер. Це притому, що мова йде про вихід бізнесу на ринок обсягом 250 млрд грн на рік.
Тендерний дефіцит
Про нестачу постачальників говорять і самі держоргани, наприклад, Міноборони, яке вже перевело в електронну форму більше половини централізованих закупівель за переговорною процедурою – термінові потреби для АТО.
За цією процедурою Кабмін в якості експерименту дозволив міністерству робити дорогі закупівлі речового та продовольчого забезпечення, медичного майна, пально-мастильних матеріалів.
Інші відомства використовують Prozorro для допорогових закупівель товарів до 100 тис грн і послуг – до 1 млн грн. Закон, який переведе всі закупівлі на таку систему, розробляє Мінекономіки.
р =. ! HTTP: //eimg.pravda.com/images/doc/7/9/79a0420-1.jpg!
Як розповідає адміністратор електронних закупівель Міноборони Павло Кирієнко, самі проблемні закупівлі, де не вистачає постачальників, – це трикотаж, мило, пральні машини, цукор, чай, кава, картонні коробки.
Найбільший ажіотаж, навпаки, викликають тендери із закупівлі предметів речового забезпечення воїнів АТО: польові костюми, головні убори, берці. Зброя і техніка поки купуються за старою моделлю. Часто – у старих постачальників, які роками “сидять” на державних тендерах.
Як пише сайт “Наші гроші”, 30 липня Міноборони підписало договори на харчування солдатів з трьома фірмами на загальну суму 136, 370 млн грн.
Одна з цих фірм, за інформацією видання, пов’язана з екс-депутатом Юрієм Іванющенко, інша – з депутатом Білоцерківської райради Русланом Березюком, якого визнали винним у дачі хабара за поставку консервів Національної гвардії. Третя компанія регулярно годувала армію до 2008 року.
Подібні випадки лякають бізнес і переконують його в корумпованості сфери. Правда, Кирієнко впевнений, що скоро такого не буде.
“Наш експеримент проходить вдало. Очікується новий закон про державні закупівлі від Мінекономіки, який значно розширить можливість застосування електронної процедури”, – розповідає він.
Вранці гроші, ввечері стільці
Питання у бізнесу викликає і фінансова культура замовника. Держава часто працює по післяплаті, і перед постачальниками накопичуються борги.
“Післяплата, безумовно, проблема, але набагато більш серйозною проблемою є дефіцит бюджету і неплатежі”, – розповів ЕП представник платформи Public-bid.com.ua. За оцінками майданчики, загальний борг держави за поставлені товари та послуги за 2012-2014 роки становить 2-3 млрд грн.
р =. ! HTTP: //eimg.pravda.com/images/doc/0/5/059489f-2.jpg!
Найбільші боржники – податківці та митники. Сумарний борг тільки цих двох структур – близько 100 млн грн за курсом 8 грн за дол.
Держсектор традиційно купує імпортні товари, наприклад, комп’ютери і програмне забезпечення, без компенсації курсової різниці.
“Курс регулює НБУ, але закон про держзакупівлі робить вигляд, що такої проблеми немає. Якщо ви поставили комп’ютери в 2012 році за курсом 8 грн за дол, а заплатили вам в 2015 році за курсом 24 грн за дол, ви терпите збитки в розмірі 60 % від суми угоди Кабмін усвідомлено створює борг українських компаній перед західними постачальниками”, -розповідає представник Public-bid.com.ua.
За його словами, на ринку є ряд західних компаній, яким заборонено постачати щось у держсектор. “Така ось інтеграція в ЄС”, – констатує він.
Проектний менеджер реформи держзакупівель Христина Гуцалова вважає затримку з оплати одним з найпоширеніших міфів про держзакупівлі.
“Нам не вдалося знайти факти тривалих затримок Мінекономіки намагалося зібрати цю інформацію, щоб обговорити проблему з казначейством.”, – Розповіла вона. Замовники в системі ProZorro, за її словами, платять вчасно.
Як каже Кирієнко, його відомство зазвичай платить через п’ять-сім днів після виконання договору. Крім того, у Міноборони є можливість робити передоплату від 30% до 50%. “Деякі компанії бачать ризики в роботі з держорганами, але ми над цим працюємо”, – розповів він.
За словами Гуцалова, терміни післяплати будуть аналізуватися в кожному конкретному випадку. “Якщо мова йде про просту закупівлю, звичайно, 90 днів післяплати – це ще один бар’єр для чесного бізнесу”, – говорить вона.
У кожному разі, проблеми з фінансовою дисципліною держорганів не можуть бути вирішені тільки через реформу системи держзакупівель – знадобиться залучення казначейства і фінансових контролюючих органів, вважає Гуцалова.
І інші питання
Поки електронні торги не узаконені, у держорганів залишаються можливості для маніпуляцій. Наприклад, результати тендера можуть бути скасовані.
Крім того, від учасника тендеру раніше потрібно величезний перелік документів, причому в кожному випадку різний. Тому завжди можна знайти “паперовий” привід, щоб не допустити ту чи іншу компанію до тендеру, розповідає директор компанії “Детекс” Юрій Штонда.
“Детекс” зареєструвалася як учасник торгів на Zakupki.prom.ua в кінці травня. За червень і липень компанія взяла участь в 17 тендерах, перемогла в шести і ще в одному є потенційним переможцем.
Серед закупівельників, чиї тендери вона виграла, – “Український державний центр радіочастот”, “Донбаська електроенергетична система”, ДП “НЕК” Укренерго “, Дніпровське басейнове управління водних ресурсів,” Чорнобильська АЕС “Загальна сума виграних тендерів. – 44,5 тис грн.
Це дрібні тендери, за участь в яких не довелося платити. У платних і високобюджетних тендерах “Детекс” теж пробувалася, але виграти не вийшло. В одному з них при закупівлі на 240 тис грн компанія програла з різницею всього 40 грн від пропозиції переможця.
Вартість участі в тендерах, сума яких перевищує 35 тис грн, становить 175 грн. Це небагато, але, як розповідає Штонда, зазвичай компанії подають по 10-20 заявок на день. На місяць виходить десятки тисяч гривень, які можуть бути викинуті на вітер, адже програв сума внеску не повертається.
На його думку, бізнесу більше підходить пакетна модель оплати, коли компанія платить 10 тис грн і може брати участь в 1 тис тендерів.
Жандоров каже, що існуюча модель оплати була розроблена і погоджена всіма учасниками ProZorro з урахуванням цілей і функцій пілотного проекту. У майбутньому модель оплати буде переглядатися.
“Ймовірно, одна з пропозицій буде пакетною, але обмеження буде, скоріше, тимчасове – рік, наприклад, – чим кількісне”, – пояснює він.
Вікторія Власенко
За матеріалами:
Економічна Правда
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас