НКРЕКП: жодного шансу для теплової енергетики


НКРЕКП: жодного шансу для теплової енергетики

Ситуація в українській енергетиці в черговий раз виходить з-під контролю уряду. За останні кілька днів у Києві виникли відразу два антикризових галузевих штаба: один – при прем’єрі Яценюку, другий – при Міненерговугілля. Причина – катастрофічний дефіцит вугілля на складах теплових електростанцій. У минулому році пробуксовка була зрозуміла – всі чекали швидкої перемоги у війні на Донбасі. Цього разу причиною зриву опалювального сезону можна назвати, хіба що, саботаж з боку влади, зокрема профільного міністерства і НКРЕКП.

Енергетика в напівобмороці

Основні проблеми енергогалузі, які очевидні при підготовці до опалювального сезону 2015-2016, – непрозоре формування тарифів для генеруючих компаній і багатомільярдні борги держпідприємства “Енергоринок” перед генерацією, які складають 8,2 млрд грн.

Так, через занижені тарифи ТЕС не можуть забезпечити достатні запаси вугілля на складах, провести необхідні ремонти. А, отже, гарантувати стабільне проходження опалювального сезону.

Компанії теплогенерації демонструють збитки і змушені зупиняти роботу блоків через брак палива. Наприклад, Зміївська ТЕС (ГК “Центренерго”) стояла в червні 20 днів – через відсутність палива. Зупинена Слов’янська ТЕС (ПАТ “Донбасенерго”).

В ніч на 1 серпня зупинений останній залишався в роботі блок ДТЕК Придніпровська ТЕС. У компанії повідомили, що відновлення роботи електростанції стане можливим після накопичення необхідного обсягу антрацитового вугілля.

Наприкінці минулого тижня ДП НЕК “Укренерго” заявила, що запасів вугілля на теплоелектростанціях залишилося на добу роботи. А вже сьогодні зупинена Вуглегірська ТЕС.

“Існуючий тариф робить будь імпорт вугілля для покриття дефіциту запасів на складах виключно збитковим”, – зазначив керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

За його словами, ситуація, що склалася, свідчить про небажання Міненерговугілля врегулювати питання вивозу вугілля з зони АТО. При цьому, енергокомпанії скаржаться на руйнування на залізниці і відсутність вільного рухомого складу.

На думку експерта, якщо тариф для енергокомпаній буде підвищений, то у них з’являться вільні кошти, і вони знайдуть можливості для доставки необхідних обсягів вугілля без державної допомоги.

“Якщо у компаній вже зараз немає грошей, відповідно, єдиний варіант, звідки вони можуть накопичити цю суму – від підвищення тарифу. Тут ніякого дива бути не може. Компанія заробляє тільки на тарифі”, – підкреслив Паращій.

Каталізатор кризи

Втім, каталізатором чергової кризи в енергетиці стало саме небажання Нацкомісії, яка регулює ринок електроенергетики та комунальних послуг (НКРЭКУ), врегулювати тарифоутворення в галузі і зробити його прозорим.

Свіжий приклад – перерозподіл НКРЭКУ коштів, що звільнилися в структурі доходів “Енергоринку”, не на виплату боргів енергокомпаній, а на погашення тіла по облігаціях, термін виплати за якими настане аж у 2018 році.

В липні ДП “Енергоринок” завершило виплату кредиту обсягом 2 млрд грн, залученого від “Ощадбанку” в листопаді 2014 року, для погашення заборгованості перед компаніями теплогенерації і закупівлі вугілля для ТЕС. Це дозволило вивільнити в структурі доходів близько 200 -230 млн грн щомісяця.

Ці кошти могли піти на збільшення тарифів для теплової генерації – і лягти в скарбничку коштів, необхідних для поповнення вугілля на складах.

Але ДП “Енергоринок”, згідно з рішенням НКРЕКП, повинен достроково почати погашення цими засобами облігацій. Облігації на суму 1,5 млрд грн були розміщені в 2013 році і підлягають виплаті через 3 роки. Тобто, гострої потреби для погашення боргу за цими облігаціями немає.

При цьому, щомісячної ж суми в 230 млн грн, яка, на жаль, не дійде до учасників енергосистеми, вистачило б на закупівлю вугілля для 4-5 днів роботи ТЕС.

Ситуація ускладнюється тим, що новий кредит з держбюджета на закупівлю вугілля для енергогенеруючих компаній, в недалекому майбутньому ляже на вартість тарифу – і призведе до його зменшення.

Нагадаємо, 2 млрд грн, виділені на минулого тижня “Ощадбанком” за рішенням Кабміну, повинні бути спрямовані, в першу чергу, ДТЕК, “Донбасенерго” і “Центренерго” – в якості авансу на придбання вугілля. Згодом ці гроші, з урахуванням відсотків по кредиту “Ощадбанку”, будуть зняті з тарифу ТЕС.

Знову “рятівний” імпорт?

Чому Міненерго і де-факто курована ним НКРЭКУ так завзято допомагає тепловій генерації померти?

Схоже, одна з причин – небажання профільного міністра Володимира Демчишина визнавати ТЕС повноцінними учасниками енергетичного ринку. Від яких, до речі, залежить не тільки виробництво, але і регулювання маневрових потужностей системи на час планового або непланового виходу з ладу ключових джерел електроенергії – атомних енергоблоків.

Адже при виході в плановий ремонт відразу чотирьох енергоблоків АЕС та позапланової зупинки ще одного блоку на Запорізькій АЕС, глава Міненерговугілля починає говорити про необхідність нарощування імпорту електроенергії з РФ. І ні словом, ні ділом не підтримує вітчизняну генерацію.

Але покладатися тільки на АЕС при проходженні опалювального сезону не можна.

АЕС не можуть працювати самі по собі, їх обов’язково потрібно регулювати. І якщо починається, скажімо так, неконтрольоване відключення споживачів через дефіцит потужності, то це може призвести до розвалу всієї енергосистеми. Різке падіння частоти мережі призводить до того, що автоматика на атомних блоках починає відключати їх від мережі, щоб уникнути аварії – і у нас виходить реальна системна аварія. Після чого треба піднімати всю енергосистему з нуля, треба всі блоки запускати, по черзі синхронізувати. Це дуже дорого, це величезна проблема для економіки”, – пояснив представник Dragon Capital Денис Саква.

Виходить, що нинішній підхід Міненерговугілля спрямований на зрив опалювального сезону і руйнування теплової генерації як такої. Кінцевою метою може бути що завгодно: від точкової реприватизації різко подешевшали активів – до політичної “підсадки” країни на імпортну енергоголку.

Без прозорого підходу до тарифоутворення НКРЕКП, за великим рахунком, може жонглювати цифрами собівартості, дуже далекими від реальності, навіть близько не наближаючись до покриття проблем теплової генерації. І створення відразу двох антикризових штабів навряд чи вплине на діяльність НКРЕКП, яку вона проводить за наглухо закритими дверима.

Мабуть, комусь вигідно в черговий раз дотягнути критичні для опалювального сезону рішення до серпня, щоб знову поставити країну перед перспективою віялових відключень – і необхідністю рятівного імпорту електроенергії з країни-агресора, Росії.

Іван Самойлович

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Енергетика
Все, що ми знаємо про:Міненергетики НКРЕКП
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua