562
ПДВ «застрахували» від корупції
— Казна та Політика
Учора Кабінет міністрів України оприлюднив постанову №538, що затверджує перелік банків, фінансова гарантія яких дає право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ. Поки що в список увійшли три установи: державні Ощадбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк. Не виключено, що з часом список банків поповниться й іншими учасниками. При цьому податкові консультанти вважають, що введення інструменту банківських гарантій щодо автоматичного відшкодування ПДВ може створити перешкоду для шахраїв. Неофіційно ж учасники ринку попереджають, що під даним інструментом може ховатися висока корупційна складова.
«Ідея була такою: дати тим, хто пройшов перевірку на порядність у банку, можливість відшкодовувати ПДВ безперешкодно. Для компанії вигода в тому, що навіть якщо бюджет «кине» бізнес, банк все одно виплатить компенсацію», – пояснює природу нововведення керівник податково-юридичного відділу E&Y Володимир Котенко. По суті, мова йде про страхування на випадок неможливості отримання відшкодування ПДВ з бюджету з причин, пов’язаних із недосконалістю державного апарату.
Нагадаємо, що всього згідно з законом «Про державний бюджет на 2015 рік» заплановано отримання ПДВ в розмірі 171,9 млрд гривень, на відшкодування грішми планується витратити 58 млрд гривень. Очевидно, що саме питання реформування системи ПДВ є одним із центральних у податковій реформі, над якою зараз працюють Міністерство фінансів і Державна фіскальна служба.
Як раніше писав Forbes, введення нових правил адміністрування ПДВ вважається одним із досягнень уряду. Минулого тижня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк провів зустріч у Мінфіні з питань податкової реформи, заявивши, що «в парламенті були конкретні спроби з допомогою хабара поламати схему особливого порядку адміністрування ПДВ. Але не вийшло. Тому що скасування спеціальної процедури адміністрування ПДВ на руку тільки тим, хто займається тіньовим бізнесом, відмиває гроші, сидить у податкових ямах і витягує з бюджету мільярди гривень».
Передбачається, що банківські гарантії з відшкодування ПДВ будуть потрібні тільки підприємствам із певними ознаками. Постанова посилається на підпункт 200.19.3 пункту 200.19 статті 200 Податкового кодексу. У ньому обумовлюються критерії, яким повинні відповідати юрособи, що мають право на автоматичне відшкодування ПДВ, і згадуються підприємства, які мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких втричі перевищує суму податку, заявлену до відшкодування. Також ідеться про осіб, які здійснюють інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше 3 млн гривень за минулі 12 місяців.
«Підприємства виробники-експортери та торговельні доми підпадають під ці визначення. Ті, хто має оборотні активи, які не потребують гарантії – вони відпрацювали й отримали відшкодування. Якщо ж мова йде про бізнес із необоротними активами, то йому потрібно йти в банк й отримувати гарантію», – пояснює глава Союзу податкових консультантів Леонід Рубаненко. За його словами, якщо питання стосується «нормального підприємства», яке знайоме банку, то останній видасть гарантію, тому що зацікавлений у подібній співпраці.
Корупційний податок
Головна проблема, що супроводжує всі спроби реформувати ПДВ, – реноме податку з високою часткою корупційної складової. Відповідно, всі спроби зациклити обслуговування цього податку – навіть частково – на державних установах викликає підозри за замовчуванням. Тоді як у Мінфіні, навпаки, називають ідею з гарантіями держбанків «загороджувальною мірою», яка повинна зменшити рівень корупції в питаннях ПДВ.
Вчора заступник міністра фінансів Денис Фудашкін на своїй сторінці в Facebook пояснив, що «інститут банківської гарантії при відшкодуванні ПДВ мав просту логіку». За словами Фудашкіна, по-перше, мета – максимально усунути корупційний ризик.
«Якщо за сумлінність і платоспроможність компанії, яка заявила на відшкодування ПДВ, готовий поручиться банк своїми грошима, то немає необхідності місяцями перевіряти кожну заявку на відшкодування, це можна робити раз на кілька років», – пояснює Фудашкін.
По-друге, мета ПДВ-гарантій – «максимально зменшити ризик шахрайства при відшкодуванні ПДВ: так, якщо компанія отримає відшкодування без попередньої перевірки, а в подальшому буде виявлено, що права на таке відшкодування не було, то фінансових ризиків у бюджету немає, зобов’язання гарантовані банком».
Банкір Павло Пащенко вважає, що оскільки йдеться фактично про гарантії щодо відшкодування, то схема схожа на систему векселів. «Сенс цих гарантій у тому, що, очевидно, потрібен якийсь інструмент, який треба купувати і продавати. Відповідно, дисконтувати, формувати ринкову ціну і так далі. Бо інакше навіщо на прозорому ринку потрібен такий новий інструмент державних боргів?» – зазначає Пащенко.
Відкритим залишається питання, чому гарантії можуть надавати тільки державні установи. Опитані Forbes банкіри пояснюють, що на ринку була розвинена практика різноманітних банківських гарантій, в тому числі митних, туристичних і так далі. Але практики обмеження їх тільки держустановами не було: раніше йшлося про акредитацію банків, припустимо, в митниці, для можливості надавати «митні гарантії». «Оскільки ми говоримо про один і той же бюджет – державний, то логічно, що його контролюють державні установи. Держава контролює державу», – пояснює один із банкірів на правах анонімності.
Гаранти і шанувальники
Денис Фудашкін заявив, що «список банків потрібен був лише для того, щоб гарантами не виступали банки, довіра до платоспроможності та порядності яких дуже низька». Але це досить суперечлива заява – як відомо, рівень довіри до банків з іноземним капіталом, тих же дочірніх інституцій BNP Paribas, Credit Agricole, OTP, etc – в країні залишається досить високим. За рівнем депозитів населення та обсягів електронних платежів лідером ринку залишається український ПриватБанк. Крім того, на фінансовому ринку йде боротьба за перерозподіл ресурсів між приватними і комерційними банками.
«Банки будуть видавати гарантії тим клієнтам, яких вони знають, яким довіряють. Таким чином банки будуть заробляти на цьому. Так, схоже на те, що навіть цілком надійні компанії можуть не потрапити в автоматичне відшкодування ПДВ. Звісно, вони побіжать купувати гарантії, і зараз – тільки до державних банків», – розповідає Володимир Котенко.
Разом з тим, анонімно банкіри, які не отримали доступ до ринку ПДВ-гарантій, вже натякають на широке поле для порушень у даному продукті. «Це нова корупційна схема для отримання відшкодування ПДВ. Питати потрібно не банкірів, а тих, хто буде отримувати відшкодування. Чекаємо польотів на чартери касирів», – зазначив у бесіді з Forbes банкір на правах анонімності.
На вчорашній зустрічі голови Ощадбанку Андрія Пишного з журналістами кореспондент Forbes уточнив, навіщо державним банкам працювати з податком з високою часткою корупційної складової, враховуючи, що досі відкритими залишаються питання попередніх операцій за участю держбанків, сказав, що підтримує ініціативи Кабміну щодо зміцнення держбанків.
«Я виступаю за будь-які рішення, які зміцнюють держбанки. Але впродовж багатьох років була спокуса порушити баланс, який існує в банківській системі з точки зору домінування держбанків. І коректніше було б виписати в постанові Кабміну, що перелік банків визначає НБУ, в залежності, припустимо, проходження стрес-тестів, претензій НБУ тощо», – вважає екс-член ради НБУ Василь Горбаль. Що ж стосується ручного перемикання частини ПДВ на державні банки і корупційної складової даного податку, то Горбаль відзначає, що мова йде в цілому про «невдале лобіювання інтересів держбанків, і коректно було б перенести частину відповідальності щодо цього питання на НБУ».
Разом з тим, Леонід Рубаненко прогнозує, що з часом список банків, які можуть займатися ПДВ-гарантіями, може бути розширений. Про ефективність же цього інструменту як «загороджувальної» антикорупційної міри можна буде сказати лише з часом, адже поки що багато з озвучених і навіть закріплених на рівні законодавства заходів у боротьбі з корупцією в фінансовій сфері залишалися лише деклараціями.
Глава Центру протидії корупції Дарина Каленюк в інтерв’ю Forbes наводила приклад відсутності в Україні списку «політично значущих» або «політично ефективних» осіб. Саме за цим списком з лютого 2015 року банки зобов’язані верифікувати своїх клієнтів і їх родичів, відповідно до вимог FATF. Проте оскільки сам список – відсутній, то і проводити верифікацію банки можуть на власний розсуд – або ж взагалі не проводити. Не виключено, що подібний сценарій буде спостерігатися і з наміром зробити з ПДВ-гарантій «страховку» від корупції.
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
