Що Ян Кульчик не встиг купити і побудувати в Україні — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Що Ян Кульчик не встиг купити і побудувати в Україні

Казна та Політика
1107
Впливовий польський бізнесмен, №1 рейтингу Forbes Polska, який готувався потіснити Ріната Ахметова в експорті української електроенергії в ЄС, несподівано помер на 66-му році життя у віденській клініці. Головна роль у реалізації нових проектів Kulczyk Investments, яка спеціалізується на інвестиціях в паливно-енергетичний комплекс, мінеральні ресурси, інфраструктуру та нерухомість, переходить до сина Яна Кульчика Себастіана − він уже півтора року є президентом цієї найбільшої приватної компанії Польщі.
Глобальні активи
За останній рік Кульчик зміцнив свої позиції завдяки зростанню вартості акцій британської пивоварної компанії SABMiller (виробник брендів Pilsner Urquell і Redd’s, заснований у 2002 році при злитті компаній South African Breweries і Miller Brewing) .Бізнесмен став співвласником SABMiller у результаті операції з продажу своєї Kompanii Piwowarskiej в Познані, яка прославилася на польському ринку завдяки випуску популярних марок пива Lech, Tyskie, Żubr.
Основну ж роль у нарощуванні капіталу Яна Кульчика зіграла вдала угода, реалізована в 2014 році, − придбання у держави акцій польського хімічного концерну Ciech. Цей актив обійшовся мільярдерові в 620 млн злотих (близько $150 млн), а зараз його вартість зросла більше ніж удвічі, до 1,5 млрд злотих (майже $400 млн).
У результаті без посад залишилося відразу кілька міністрів, у тому числі − державної скарбниці. У червні цього року з поста спікера польського сейму пішов Радослав Сікорський (у розпал скандалу він очолював міністерство закордонних справ Польщі). Але питання про реприватизацію концерну Ciech чи отримання якоїсь компенсації від Яна Кульчика у Польщі так і не піднімалося.
Компромат через інтернет поширив польський бізнесмен і блогер Збігнєв Стонога. Він стверджує, що посилання на матеріали йому надіслав незнайомець, який, судячи з тексту листа, професійно розбирається в юриспруденції.
У своїх коментарях з приводу оприлюднення скандальних записів Стонога згадував і Україну. «Пан Сікорський заявив, що ці дії − демонтаж держави. Але демонтаж держави − це коли бізнесмен Ян Кульчик тричі плескає в долоні, і половина польського уряду по його знаку прибігає в ресторан і радить йому, як відкрити новий енергетичний бізнес в Україні», − констатував блогер.
Український інтерес
Ключовим інтересом Яна Кульчика на українській території був паливно-енергетичний сектор. У 2010 році йому перейшов контроль над однією з найбільших приватних газодобувних компаній «Куб-Газ», яка веде промисел блакитного палива в Дніпровсько-Донецькому басейні (зокрема, розробляє Ольгівське, Макіївське, Північно-Макіївське, Вергунське і Крутогорівське родовища в Луганській області). У результаті угоди з луганським бізнесменом Михайлом Афендіковим, Кульчик отримав у власність 70% акцій «Куб-Газу». 30% залишилося у власності канадської Cub Energy, найбільшим акціонером якої є Афендіков.
Зокрема, він приступив до підготовки будівництва газового коридору Схід-Захід для постачання скрапленого газу на український ринок з СПГ-терміналу на Балтійському морі в Свиноустьє під Гданськом. Бізнесмен також розглядав можливості експорту польського вугілля на українські теплоелектростанції.
Але найбільшого прогресу йому вдалося досягти в просуванні проекту організації постачання української електроенергії з Хмельницької АЕС у Польщу і далі в ЄС. Минулого року НАЕК «Енергоатом» підписав із Kulczyk Investments документи, необхідні для запуску проекту: меморандум про взаєморозуміння і співпрацю, а також угоду про конфіденційність.
А навесні нинішнього року Кабмін затвердив розпорядження про підготовку проекту «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз». Він передбачає збільшення пропускної спроможності міждержавних ліній електропередач; організацію довгострокового експорту електроенергії, виробленої на енергоблоці №2 Хмельницької АЕС; залучення інвестицій у будівництво енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС, а також підготовку Об’єднаної енергосистеми України до інтеграції з європейською енергосистемою ENTSO-E. Загальний термін реалізації проекту − до 2021 року.
Відповідно до початкового плану, компанія Яна Кульчика Polenergia має закуповувати дешеву українську електрику із Хмельницької АЕС і направляти її до Євросоюзу, у якого серйозний дефіцит електроенергії. «В України 40% надлишку електроенергії. Можливість збуту електрики на Захід стане хорошою пропозицією для Євросоюзу, адже ціни на енергію в ЄС вищі в 2,5 разу, ніж, наприклад, у США», – констатував тоді Ян Кульчик.
Реалізація такого проекту передбачала залучення інвестицій від міжнародних фінансових організацій, Євросоюзу і компанії Kulczyk Investments. Кошти також планували спрямувати на розширення Бурштинського енергоострова через будівництво додаткових вставок змінного струму й експортні поставки електроенергії із Хмельницької АЕС двома лініями електропередач потужністю 750 кВт кожна: Хмельницька АЕС – Жешув, Польща (не використовується вже понад 20 років і перебуває в непрацездатному стані) і Західноукраїнська – Альбертірша, Угорщина (у працездатному стані, але не використовується з 2004 року).
Бурштинський енергоострів входить до складу енергогенерувальної компанії «Західенерго». Технічні можливості експорту української електроенергії у країни ЄС обмежені його потужністю – 650 МВт. У листопаді 2011 року переможцем конкурсу з приватизації 45,1% акцій «Західенерго» став холдинг ДТЕК Ріната Ахметова, який був єдиним учасником торгів.
В оточенні Яна Кульчика Forbes підтвердили, що мільярдер планував скласти конкуренцію Рінатові Ахметову на конкурсі з продажу решти акцій «Західенерго», який уряд Арсенія Яценюка запланував на 2015 рік. За неофіційною інформацією, з української сторони інтереси польського бізнесмена просував Микола Мартиненко, народний депутат із пропрем’єрської парламентської фракції «Народний фронт».
«Дружба народів»
Про те, що Янові Кульчику вдалося досягти взаєморозуміння з Арсенієм Яценюком, свідчать плани мільярдера і з іншого напрямку – виробництва альтернативних видів палива. За інформацією Forbes, його компанія Kulczyk Investments розглядала можливість організації виробництва біоетанолу на території України.
Попит на біоетанол у країнах ЄС зростає через вимоги директив, затверджених Єврокомісією, які передбачають поступове збільшення його відсоткового вмісту в бензині – для поліпшення екологічних характеристик. Аналогічні вимоги 2014 року було затверджено і в Україні. Тому потреба в біоетанолі зростатиме.
Щоб підвищити привабливість бізнесу з виробництва біоетанолу для приватних інвесторів, у травні цього року Кабмін ліквідував монополію на цей вид діяльності, анулювавши своєю постановою список із 12 державних підприємств (всі вони входять до структури держкомпанії «Укрспирт»), які володіли виключним правом на випуск цього продукту. Тепер виробляти біоетанол може будь-яка компанія, яка отримала ліцензію на цей вид діяльності.
На сьогодні один із найбільших виробників біоетанолу – група компаній «Техінсервіс», яка також є найбільшим у країні виробником обладнання для біоетанольних підприємств. Бізнес цієї компанії на ринку пов’язують із близьким другом Арсенія Яценюка – Андрієм Іванчуком, заступником голови фракції «Народний фронт» у парламенті. А її портфельним інвестором є екс-губернатор Дніпропетровської області Ігор Коломойський, який підтвердив свої ділові зв’язки з «Техінсервісом» та Іванчуком. Очевидно, вони розглядали варіанти співпраці з Яном Кульчиком на європейському ринку, який міг би сприяти просуванню їхніх інтересів у Польщі.
У березні цього року представники Kulczyk Investments відвідували Івано-Франківськ, щоб проаналізувати можливості інвестицій в економіку Прикарпаття. Але конкретних проектів холдинг поки що не розглядає. «У нас багато проектів, які ми можемо запропонувати. Але ще не настав час для їх обговорення», – зазначив тоді Ян Кульчик. Щоб Україна успішно розвивала співпрацю з ЄС, у країні, на його думку, необхідно побудувати сучасну транспортну інфраструктуру. «Потрібно мислити глобально, а діяти локально. Потрібно почати роботу на регіональному рівні, щоб із часом спільними зусиллями створити новий образ України. Брюссель і Європа мислять конкретикою. Тому для співпраці з ЄС необхідно показувати конкретні проекти, бізнес-плани, шляхи їхньої реалізації», – зауважив тоді мільярдер.
Наслідний олігарх
Широкі можливості та зв’язки сім’ї Кульчиків у Польщі вже давно стали аксіомою. Впливовий польський тижневик Polityka дав одній зі своїх публікацій про мільярдера назву «Держава – це Ян». Тепер головні функції в управлінні його бізнес-імперією переходять Себастіанові Кульчику. Одним з основних лобістів його інтересів залишиться колишній президент Польщі Олександр Квасневський, який володіє широкими контактами в Україні, а також входить до міжнародної консультаційної ради Kulczyk Investments.
Ян Кульчик передав управління холдингом своєму синові півтора року тому, але і далі брав активну участь у розвитку бізнесу. «Я раджуся з ним щодо всіх рішень, особливо стратегічних… Він є для мене джерелом знань. Батько завжди був провидцем, він має інтуїцію, знає людей і розуміє їхню поведінку», – розповів Себастіан Кульчик в інтерв’ю Forbes.
Своїм основним завданням він назвав адаптацію діяльності Kulczyk Investments до реалій нового часу. Але тепер очевидно, що він має взяти на себе значно більше відповідальності й докласти чималих зусиль, щоб зберегти і примножити сімейний капітал.
Світлана Долинчук
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас