Фінансовим установам загрожує урізання — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Фінансовим установам загрожує урізання

Казна та Політика
449
Парламент опублікував поданий президентом законопроект про передачу повноважень Нацкомфінпослуг з 1 січня 2016 до Нацбанку і Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. Учасники фінансового ринку визнають, що вимоги НБУ набагато жорсткіше, ніж у їхнього регулятора. Тому страховиків і ринок кредитної кооперації очікує навіть більша чистка, ніж та, якій в 2014-2015 роках піддався банківський ринок.
Нацкомісія, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, працюватиме тільки до 1 січня 2016 року. Про це йдеться в президентському законопроекті № 2413а, текст якого був оприлюднений вчора. Після цього її функції будуть розділені між Нацбанком і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку. Зокрема, НКЦПФР візьме шефство над фондами – недержавними пенсійними, облігацій нерухомості та фінансування будівництва, емітентами іпотечних сертифікатів та довірчими товариствами.
Всі інші учасники небанківського фінансового ринку – страхові, фінансові, лізингові та факторингові компанії, кредитні спілки, бюро кредитних історій, ломбарди, адміністратори покупок в групах – перейдуть під контроль НБУ. Правління Нацбанку буде розширено з шести до семи осіб: новий заступник, ймовірно, буде курирувати ці ринки.
В очікуванні чистки
Влада заговорила про ліквідацію Нацкомфінпослуг в кінці 2014 року, тому учасники фінансового ринку вже морально підготувалися до майбутніх змін. Спочатку йшлося навіть про створення мегарегулятора з двох комісій і НБУ, але НКЦПФР пощадили. У Нацбанку ще немає чіткого бачення, як зміниться регулювання небанківських фінансових установ. Швидше за все, буде створено спеціальний департамент, в якому кожний з підрозділів буде курирувати свій сегмент фінансового ринку. Обговорюється, що в кожному департаменті НБУ – від методології до ліцензування – буде мінімум по одному спеціалісту з Нацкомфінпослуг.
Великої «чистки» ринку не уникнути. «Небанківський сектор повинен стати джерелом довгих грошей для економіки, а для цього на ринку повинні працювати тільки стійкі компанії. Залишаться тільки ті страховики, чиї акціонери готові розвивати свої активи і вкладати в них кошти. Хто не готовий – повинен буде піти з ринку », – вважає генеральний директор Української федерації страхування Галина Третьякова. Піти доведеться, найімовірніше, і компаніям, які не розкриють структуру власності і не покажуть бенефіціарів. Зараз існує більше 400 страховиків, з яких реальну діяльність ведуть не більше сотні.
Зміни очікуються і на ринку кредитної кооперації. «Очевидно, що вимоги до нас будуть посилюватися, а умови роботи будуть дорожчати. А це означає, що невеликим кредитним спілкам доведеться піти з ринку. Хоча президент неодноразово заявляв, що ринок кредитної кооперації потрібно розвивати і підтримувати, але поки на практиці ми цього не бачимо і не відчуваємо», – нарікає президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Вікторія Волковська. Ще до цієї реформи на базі спілок з капіталом понад 12 млн грн пропонувалося створити кооперативні банки та перевести їх під контроль НБУ. Більш дрібні союзи повинні були позбутися можливості залучати депозити і залишитися під контролем Нацкомфінпослуг. НБУ може «згадати» про ці пропозиції знову, щоб змусити союзи укрупнюватися.
Ці страхи засновані на нинішніх діях НБУ, які призвели до банкрутства вже майже третини всіх банків, які існували в Україні до початку нинішньої кризи. Але навіть якщо побоювання страховиків та кредитних спілок виявляться перебільшеними, у них є зауваження і до прямих нормам запропонованого законопроекту. «У документі є моменти, які, сподіваюся, будуть виправлені на етапі прийняття. Наприклад, держслужбовці не можуть бути членами кредитних спілок. Це не зовсім логічно», – вважає Вікторія Волковська. Більше того, необхідно передбачити перехідний період для учасників небанківського фінансового ринку, щоб учасники ринку несподівано не опинилися без ліцензій або із занадто жорсткими новими правилами нагляду. «Він повинен бути не менше шести місяців, а ще краще – рік. Цей час потрібен не тільки Нацбанку, щоб внести зміни до своїх нормативно-правових актів, а й нам, щоб адаптуватися до роботи в нових умовах», – каже Вікторія Волковська.
Вікторія Руденко
За матеріалами:
FinMaidan
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас