Чому валютний ринок країни такий хиткий

За останній тиждень міжбанк відкривався значним зростанням американської валюти по відношенню до національної. Приміром, сьогодні, станом на 10:50 міжбанк знаходився в діапазоні 22,00 – 22,10 грн/$. Аналітичний відділ Finance.UA дану ситуацію коментує наступним чином: “П’ятничний синдром може зіграти на руку експортерам і таки обвалити курс гривні. Чи буде відкат, як це відбувалося в останні дні, стане ясно трохи пізніше. НБУ як і раніше ігнорує Міжбанк нагадуючи про себе лише “ножицями” “.

Чому так вийшло

Очевидно, що на зростанні курсу валют позначаються макроекономічні показники країни. Однак, ситуація, яка складається на валютному ринку, куди більш серйозна, ніж здається на перший погляд.

Значний вплив на курс долара робить обсяг гривневих коштів, що вилучаються населенням з банківської системи, у тому числі через Фонд гарантування вкладів, і спрямовуються на купівлю валюти, вважає генеральний директор Українського кредитно-рейтингового агентства Станіслава Дубко.

Член українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран також вважає, що одним з факторів, який нагнітав ліквідність у банківській системі, стали виплати вкладникам великих банків від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

“І хоча монетарна влада цю тезу всіляко заперечувала, у поточній ситуації джерел ліквідності в системі більше практично немає”, – додав він.

Частину коштів постраждалі вкладники залишали у банків-агентів, але з обороту гроші не виходили, оскільки вони видавалися у формі кредитів або інших виплат і зрештою все одно потрапляли на валютний ринок.

“Протягом червня і першої половини липня ми шість разів спостерігали пікові навантаження на систему, коли обсяги коштів на кореспондентських рахунках банків перевищували 25 млрд грн: 2 червня, 12 червня, 17 червня, 18 червня, 22 червня і 13 липня. Очевидно, ці сплески забезпеченості банків ліквідністю штовхали курс долара вгору як на міжбанку, так і на готівковому ринку”, – розповів Віталій Шапран.

Знову і знову дефолт

Крім того, розмови про можливий дефолт розбурхують не тільки свідомість українських громадян, але і помітну валютну активність.

“На інтенсивність попиту на валюту з боку населення впливає безліч суб’єктивних факторів, у тому числі хід військового конфлікту і очікуваний дефолт України за зовнішніми боргами”, – додав Станіслав Дубко.

Міністр фінансів Наталія Яресько продовжує дотримуватися своєї позиції, повідомляючи громадянам про те, що часткова неплатоспроможність України ніяк не відб’ється на поведінці національної валюти, навпаки, мораторій дасть тільки позитивний вплив.

“На мій погляд, з економічної арифметики, не повинно бути будь-якого негативного впливу на гривню. Якраз, якщо говорити арифметично, гроші, валюта, яка мала б бути використана на платежі, вийшла б з країни, а з призупиненням платежів вона залишається в країні, арифметично це для гривні навіть краще”, – повідомила вона.

У той же час вона відзначила, що на курс гривні може негативно вплинути «психологічний ефект» від технічного дефолту. З цим висловлюванням, здебільшого, згодні багато банкірів, які стверджують, що технічний дефолт викличе тільки панічний ефект серед населення в Україні, а сам дефолт зовсім незначно відобразитися на попиті і пропозиції валюти.

Якщо судити з економічної точки зору, причин для девальвації бути не повинно. У країні буде залишатися все більше валюти, більше того, Україна продовжить співпрацювати з Міжнародним валютним фондом і заручатися підтримкою іноземних партнерів.

Проте, це вже буде залежати від того, наскільки швидко країна зможе досягти угоди про параметри реструктуризації боргів із зовнішніми кредиторами вже після технічного дефолту.

І вже, якщо держава не зможе домогтися угоди, тоді інвестиційна політика переважної більшості інвесторів не дозволить їм вкладати кошти в країну, і це призведе до зупинки їх інвестиційних програм в Україні, а також до значного зростання курсу валют.

Падіння імпорту/експорту

Крім усього іншого, на курсі відображається стан торговельного балансу, а точніше – різниця між обсягами імпорту та експорту. За чотири останні місяці поточного року експорт знизився майже на 35%, а імпорт на 37%.

“Різка девальвація цілком очікувано призвела до падіння імпорту, проте однієї девальвації виявилося недостатньо, щоб простимулювати експорт – товарообіг впав не тільки з Росією, але і з ЄС. Тиск на курс гривні виникає, якщо експорт не відновиться, а імпорт перевищить експорт, що в свою чергу, викличе дефіцит валюти”, – вважає Станіслав Дубко.

Ідеологія НБУ і Мінфіну

“Щоб вникнути у філософію курсоутворення на українському валютному ринку, потрібно розуміти, що НБУ зараз регулює не валютний курс, а розмір золотовалютних резервів. У нього діє програма з МВФ, яка передбачає приріст ЗВР до кінця 2015 року до рівня 17 млрд доларів. Для виконання цього плану у НБУ є два джерела: кредити МВФ і міжбанківський ринок. Поки Нацбанк “соромиться” попросити МВФ про відстрочку виконання даного пункту програми, ми будемо відчувати тиск операцій самого Нацбанку на валютний ринок”, – вважає Віталій Шапран.

На його думку, доля гривні, зараз, знаходиться в руках Міністерства фінансів, а також у більшості залежить від вдалих переговорів з власниками українських єврооблігацій.

“Укрексімбанк, Ощадбанк і Укрзалізниця оголосили про наявність домовленостей про реструктуризацію із зовнішніми кредиторами. Не відстає і приватний сектор: Метінвест і Ферекспо вже реструктуризували свої борги, також у режимі реструктуризації зовнішніх боргів знаходиться Приватбанк. Всі ці потуги Мінфіну і приватного бізнесу повинні здорово розвантажити платіжний баланс України на 2015 рік, що може навіть відкрити двері до ревальвації гривні. Тим не менш напруженим залишається питання реструктуризації держборгу з боку Мінфіну, який просить кредиторів списати частину заборгованості, – додав Шапран.

Слід відзначити той факт, що поки Міністерство фінансів не завершить переговори про реструктуризацію, валютний ринок буде, як і раніше, перебувати в підвішеному стані. Більше того, поки в країні триває ліквідація банківської системи, говорити про стабілізацію валютного ринку, вкрай складно. Залишається тільки чекати і сподіватися на поліпшення.

Юлія Бондар