866
Розбиті надії
— Кредит&Депозит
Вчора ФГВФО попросив НБУ почати ліквідацію неплатоспроможного банку «Київська Русь». І хоча в Нацбанк надходила заявка від потенційного покупця – Роберта Гіббінса, регулятор вважає інвестора недостатньо грошовим і надійним. Поки НБУ вивчав досьє потенційного покупця, суди приймали рішення про виведення активів з «Київської Русі».
Фонд гарантування вкладів фізосіб попросив НБУ ліквідувати банк «Київська Русь». «У зв’язку із закінченням терміну дії тимчасової адміністрації було затверджено найменш витратний спосіб виведення неплатоспроможного банку« Київська Русь »з ринку – ліквідація», – йдеться в повідомленні Фонду. Виплата компенсацій вкладникам через відділення шести банків відновиться через тиждень. Як повідомляв FinMaidan, тимчасова адміністрація була введена в установу на три місяці, потім продовжувалася на місяць – до 19 липня (див. «НБУ доповнив букет»). Банк «Київська Русь» став неплатоспроможним, оскільки бенефіціарій банку – голова правління Віктор Братко – не виконав план капіталізації, узгоджений з Нацбанком.
Висновок не вдався
Адміністрування банку пройшло не без конфліктів. Фонд виявив напередодні введення тимчасової адміністрації спроби виведення коштів з банку. 19 березня, коли банк був визнаний неплатоспроможним, клієнт-фізособа як поворотної фінансової допомоги перевів 9,5 млн грн на рахунок компанії «Укравтозапчастина», яка за рахунок цих коштів тут же погасила кредит в «Київській Русі». Ці транзакції визнані нікчемними, оскільки порушують черговість повернення коштів кредиторам (фізособа отримала б тільки 200 тис. грн з 9,5 млн грн) і позбавляють банк «живих» грошей від позичальника (для погашення кредиту йому довелося б спрямувати кошти з іншого банку). «Укравтозапчастина» оскаржила дії Фонду, і 24 червня Окружний адмінсуд Києва задовольнив позов, скасувавши рішення ФГВФО. Фонд не сказав, чи була подана апеляція.
Інші операції, ініційовані «Укравтозапчастина» 17-19 березня, не були проведені банком. Клієнт вимагав їх провести в судовому порядку. І вже інший суд, Госпсуд Києва, знову зайняв сторону позивача. Наприклад, 22 червня він зобов’язав банк перерахувати близько 230 тис. грн з рахунків «Укравтозапчастини». Раніше компанія «Укравтозапчастина» входила до групи «Укрпромінвест» Петра Порошенка, однак потім була продана його партнеру Олегу Зіміну.
Інші клієнти-юрособи, чиї платежі «зависли» в «Київській Русі» і які подали аналогічні позови, не добилися прихильності суддів. Наприклад, 16 червня Госпсуд Києва відмовив у задоволенні позову ТОВ «Ароматика»: компанія вимагала перерахувати платіж з її рахунку на суму 381 тис. грн. «На мій погляд, за допомогою адміністративного ресурсу з адміністрації президента одного з вкладників банку« Київська Русь »дали можливість вивести 9 млн грн. Юрособа погасила кредит – фактично вивела свої кошти з банку, замість того щоб гасити їх банку для повернення вкладникам і Фонду грошей. Якщо Фонд буде надалі оскаржувати дане рішення, то він, безсумнівно, поверне ці кошти, однак, як показує практика, Фонд не дуже активно цим займається, особливо у випадках, коли замішані інтереси олігархів », – вважає старший партнер адвокатської фірми «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець.
Нездійснений покупець
За кілька днів до рішення ФГВФО про ліквідацію банку з’явилася інформація про якогось британського інвестора Роберте Гіббінс, який готовий «інвестувати $ 100 млн у банк, створений на основі активів визнаного в березні неплатоспроможним банку «Київська Русь». Про це йшлося у релізі, розміщеному на сайті ІА «Інтерфакс-Україна». Представник інвестора, креативний директор компанії CFC Consulting Юрій Сак, повідомив учора, що у інвестора є активи в девелоперському бізнесі та енергетичному секторі, але не назвав їх. «Інвестор вірить в Україну, готовий вкладати гроші в її економіку. Він раніше співпрацював з банком «Київська Русь», тому коли для подальшого розвитку бізнесу в Україні було прийнято рішення про придбання банку, зупинилися саме на ньому », – уточнив Юрій Сак.
Втім, потенційний покупець так і не отримав дозвіл на придбання істотної участі. «Щоб закрити операцію, необхідно було отримати дозвіл НБУ і АМКУ. Ми зібрали весь пакет документів, але в середині червня Нацбанк поміняв нормативно-правову базу, і нам довелося заново готувати весь пакет документів. Але його дозвіл ми так і не отримали. У Нацбанку нам сказали, що більшість документів не подані», – сказав Юрій Сак. Оскільки НБУ не схвалив операцію, то ФГВФО не міг навіть ініціювати створення перехідного банку.
Видимість спроб відновити роботу банку робили і керівники ряду його відділень. Власникам депозитів у «Київській Русі» на суму понад 200 тис. грн після введення тимчасової адміністрації пропонували дати згоду на переоформлення вкладу на строк від трьох до п’яти років, пояснюючи свою пропозицію тим, що саме на таких умовах в банк готовий зайти інвестор. Хто ж цей інвестор, їм ніхто не повідомив, розповіли вкладники FinMaidan. «Приходили представники інвесторів, але абсолютно незрозуміло, хто вони», – підтвердило джерело в НБУ.
У прес-службі Нацбанку повідомили, що на кінець дня 14 липня регулятор не отримував від Роберта Гіббінса повідомлення про намір купити перехідний банк. «Раніше кіпрська компанія Riordan Ltd. подала в НБУ пакет на придбання істотної участі в перехідному банку, створеному на базі «Київської Русі». Але 25 червня Нацбанк заборонив їй купувати істотну участь у банку, так як вона не надала інформацію про свій власника », – заявили в прес-службі. Після відмови ця компанія подала новий пакет документів, повідомивши, що 100% її участі належить Роберту Гіббінс. Але, за словами джерела в НБУ, питання виникли як до наявності, так і законності походження заявлених коштів на купівлю банку.
Вікторія Руденко
За матеріалами: FinMaidan
Поділитися новиною
