2148
Бренд уже не той
— Особисті фінанси
Падіння товарообігу у вітчизняному ретейлі проходить ударними темпами. Якщо в першому кварталі цього року він щомісяця зменшувався в середньому на 20%, то в останні місяці зниження прискорилося.
За інформацією Держстату, в січні-травні 2015 року оборот роздрібної торгівлі скоротився на чверть — до 385,2 мільярда гривень.
Враховуючи, що ціни на більшість товарів за цей рік різко виросли, реальна кількість проданих найменувань стала набагато меншою, а проблем із продажами додалося (хоча б через постійні переписування цінників, переукладення договорів із постачальниками тощо).
Зрозуміло, під натиском обставин витримують далеко не всі: і перші жертви провалу в роздробі вже проглядаються.
ДОЗВОЛЬТЕ ПОГЛИНУТИ
Після затяжного мовчання в ретейлі активізувалися операції M&A. Власник молочної компанії «Мілкіленд» Анатолій Юркевич повідомив про продаж частини свого роздрібного бізнесу — гіпермаркетів «Країна», на місці яких у Києві та Харкові повинні відкритися мережа «Караван» Сергія Хрипкова та Андрія Гордієнка. Також зараз ведуться переговори про продаж підконтрольних Юркевичу супермаркетів «Край».
Мережа «Амстор» стала об’єктом продажу через корпоративний конфлікт між акціонерами. Так і не зумівши домовитися зі Smart Holding Вадима Новинського (70% акцій), брати Вагоровські зволіли банально заблокувати роботу бізнесу в Україні, накопичивши 300–350 млн. грн. боргів перед постачальниками і близько $160 млн. — перед банками. Smart Holding так само в результаті вирішив із роздрібним бізнесом розпрощатися. Швидше за все, найближчим часом «Амстор» поміняє вивіску на «Сільпо», що входить до Fozzy Group Володимира Костельмана. Одеські підприємці успішно підбирають активи своїх колег. Зокрема, магазини «Сільпо» також відкриваються на місці колишніх торгових точок «ФуршетГурман» (від своїх преміуммагазинів вирішив відмовитися Ігор Баленко).
Колишній топменеджер мереж Varus і «Брусничка» Максим Величко ласкаво називає нинішню конкуренцію серед вітчизняних мережевиків «трупоїдством». «Українські підприємці втратили азарт до розвитку. Власники компаній, які виявилися розумнішими та зуміли не нахапатися кредитів, зараз просто сидять і чекають, поки інші конкуренти вимруть», — пояснює він.
Втім, в сьогоднішній ситуації не можна сказати, що одна мережа змагається з іншою, і ретейлерам все частіше доводиться знаходити нові способи залучення покупців. «Всі конкурують із усіма. Наприклад, зайшовши в торговий центр, можна купити собі джинси або піти в суші-бар. З’явився такий клас споживачів, які в принципі хочуть щось купити», — зазначає засновник компанії з розробки форматів точок продажів IDNT Микола Чумак.
Великі супермаркети цю тенденцію вже вловили. Крім мережі Novus, яка першою в Україні почала професійно обладнати кафе у своїх магазинах, розвитком формату «ресторан і супермаркет в одному флаконі» з недавніх пір зайнявся «Сільпо». Причому новий «супермаркет — фудкорт» відкрито всередині мережі будівельногосподарських гіпермаркетів «Епіцентр К».
Чи виявиться затребуваною ця новинка з форматом? За словами Чумака, зараз будь-який ретейл є мультиканальним за замовчуванням. Проблема в тому, що відділи всередині роздрібних компаній працюють відокремлено, конкурують один із одним.
МАГАЗИН САМООБСЛУГОВУВАННЯ
Сьогодні ретейлери проводять кількісну та якісну ротацію асортименту: скорочуючи кількість позицій, представлених на полицях, і концентруючи увагу на економічній складовій реалізованих товарів. І зараз найвигідніше розширювати асортимент за рахунок private label (ВТМ — власна торгова марка).
Тим більше, що згідно з даними міжнародного дослідження Nielsen, приблизно третина вітчизняних споживачів сьогодні не готова переплачувати за бренди. На думку незалежного ретейлексперта Миколи Колесніченка, бренди сьогодні затиснуті в лещата між скептицизмом споживачів і силою власних торгових марок та змушені чинити опір тренду «марочної нелояльності», що посилено набирає обертів.
«Найбільша частка ВТМ в крупах — там, де брендозалежність дуже низька. Наприклад, по борошну та цукру цей показник досягає 90% в обороті. Значну частку ВТМ займає в кондитерській групі та плодоовочевих консервах, рибній консервації, соліннях і сухофруктах», — розповідає виконавчий директор Varus Наталія Азюковська.
Власне виробництво взагалі — справжній клондайк для торгових мереж. Як зазначає начальник відділу виробництва Varus Михайло Грудницький, незважаючи на те, що споживчі смаки змістилися до більш економних позицій, продажі продукції в кулінарному та м’ясному відділі цього року збільшилися на 30%. Судячи з ще більш вражаючих результатів іншої торговельної мережі, ця ніша в роздрібному private label дійсно активно підростає. Зокрема, директор виробництва мережі «Брусничка» Світлана Кравченко стверджує, що продажі власної випічки та хлібобулочних виробів в 2015 році виросли на 80%, обсяг продажів кулінарії продемонстрував приріст на 45%.
За словами гендиректора мережі Novus Ігоря Ланди, кулінарія показує приріст переважно завдяки знижкам на цю продукцію у вечірній час. «Відмовляючись від придбання набору продуктів для приготування на користь готових страв, люди таким чином економлять гроші та час. Купують меншими порціями, але вже готове», — пояснює він.
Як зазначає консультант з питань побудови каналів збуту, стратегії і тактики продажів Consulting Group Юрій Григор’єв, масштабна політика експансії власних торгових марок мережевими ретейлерами загрожує вбивством брендів. «У найближчій перспективі для вітчизняних споживачів це може обернутися диктатом цін з боку торговельних мереж. Мінімізація витрат на виробництво та обслуговування каналів збуту (з урахуванням виплати бонусів торговельним мережам) дозволяє економити від 30% до 70% у собівартості товарів під private label. Але поділитися цією вигодою зі споживачем мережевики не хочуть», — стверджує експерт.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
