Газовий перерозподіл: «Нафтогаз» і Міненерго вишукують нові засоби


Газовий перерозподіл: «Нафтогаз» і Міненерго вишукують нові засоби

Голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв висловив сподівання, що суперечності з «Газпромом» за умовами газових поставок буде врегульовано вже цього місяця, а термін проведення наступної тристоронньої зустрічі з участю Єврокомісії не буде відкладено на вересень (на серпень у Європі традиційно припадає період літніх відпусток, коли ділове й політичне життя завмирає).

«Ми сподіваємося, що наступний раунд [переговорів] відбудеться, можливо, ще в липні… Не хотілося б тягнути до вересня», – заявив він. Голова правління НАК також акцентував увагу на тому, що «з «Газпромом» до кінця вересня потрібно домовитися».

Єврокомісія ставить умови «Нафтогазу»

Для підписання нового газового пакету, який дасть змогу успішно провести прийдешній осінньо-зимовий сезон, компанії мають врегулювати декілька спірних питань: термін дії домовленостей, умови ціноутворення, оплати та постачання газу. Коболєв сказав, що Україна розраховує домовитися з «Газпромом» про відмову від принципу «бери або плати», який зобов’язує українську сторону закуповувати наперед певну кількість газу незалежно від його вартості й реальної потреби на внутрішньому ринку.

Також НАК хоче узгодити умови співпраці з «Газпромом» на період до квітня 2016 року, коли завершується опалювальний сезон. Але російська сторона відмовляється від цього, наполягаючи на необхідності визначати параметри газових поставок в Україну щоквартально.

З 1 липня «Нафтогаз» призупинив закупівлю російського газу в «Газпрому», бо на переговорах у Відні, які відбулися днем раніше, сторонам не вдалося досягти компромісу. Проблемою стала позиція не тільки «Нафтогазу», а й Єврокомісії, яка відмовляється надавати фінансові гарантії щодо оплати українською компанією закупівель у «Газпрому».

Як і минулої зими, Україна може розраховувати лише на допомогу ЄС в отриманні кредитів на закупівлю газу. Переговори про це ведуть із Міжнародним валютним фондом, Міжнародною фінансовою корпорацією, Європейським інвестиційним банком та Європейським банком реконструкції та розвитку. Але про те, чи успішні вони, сторони не повідомляють.

Після віденської зустрічі віце-президент Єврокомісії з енергосоюзу Марош Шефчович розповів про умови, які варто виконати українській стороні, щоб отримати фінансову допомогу для придбання такого необхідного їй енергоресурсу. За його словами, українська влада в цілому і «Нафтогаз» зокрема мають надати докладний план щодо закачування газу в підземні сховища. «Вони мають порахувати, скільки зможуть покрити за рахунок самостійної видобутку, скільки – за рахунок реверсу, і так далі», – зазначив єврочиновник. І вже спираючись на інформацію, надану Києвом, буде визначено обсяг фіндопомоги.

Невизначений газовий баланс

Для української сторони виявилося проблематично надати європейським колегам таку інформацію. Прогнозний баланс газу в Україні на 2015 рік передбачає, що нинішнього року за загального споживання 40 млрд куб. м буде імпортовано 25,985 млрд куб. м блакитного палива (на 33,5% більше, ніж роком раніше). Але в документі не розписано передбачуваних обсягів за джерелами зовнішніх і внутрішніх закупівель. А це означає, що визначеності в цих питаннях в уряду й «Нафтогазу» немає.

У травні прем’єр Арсеній Яценюк анонсував, що цьогоріч Україна закупить як мінімум 50% від усього імпорту газу в Європі, а Росія буде не основним, а альтернативним постачальником. Але для європейських трейдерів український ринок не пріоритетний. На нього йдуть поставки за залишковим принципом: якщо у компаній утворюються надлишки газу, закупленого раніше в інших постачальників.

Мова йде насамперед про російське паливо, тому що «Газпром» наразі все ще займає провідне місце в покритті попиту на газ у країнах ЄС. Європейські компанії і далі реалізовують плани щодо диверсифікації його закупівель, а «Газпром» лобіює збереження своїх конкурентних позицій. Тому зниження частки російського газу на ринку ЄС відбувається повільнішими темпами, ніж спочатку планувала Єврокомісія.

Без стимулів до збільшення видобутку

Проблемним пунктом у конкретизації обсягів надходження газу внутрішнього видобутку для Кабміну 2015 року став розрахунок видобутку приватних незалежних виробників. З 1 серпня минулого року Верховна рада підтримала ініціативу уряду Яценюка і різко збільшила для них рентні платежі – до 55% і 28% залежно від глибини видобутку. Нагадаємо: до цього ставки плати для надрокористувачів становили 28% при видобутку газу з глибин до 5 км і 15%, якщо залягання глибше за 5 км.

Наприкінці минулого року підвищені ставки було закріплено в Податковому і Бюджетному кодексах на 2015-й. Це спровокувало призупинення видобутку приватними компаніями, які за підсумками 2014 року виробили близько 3 млрд куб. м газу. Розмір ренти, прописаний у законодавстві, звів до мінімуму економічний сенс їхнього бізнесу з видобутку газу.

Тому очікування міністра фінансів Наталії Яресько отримати до бюджету додатково 9–12 млрд гривень від підвищеної плати за надрокористування виявилися сумнівними. Крім того, в Україні почав зменшуватися видобуток газу. У видобувних компаній дефіцит фінансових ресурсів для реалізації проектів із буріння, через що знижується їхня продуктивність. У результаті, за останніми даними Міненерго, у травні нинішнього року видобуток газу зменшився на 2,5%, якщо порівняти з травнем-2014.

Є передумови очікувати, що ця негативна тенденція і далі посилюватиметься. До виходу на літні канікули парламентська коаліція відмовилася ухвалювати раніше узгоджений законопроект №2120, що передбачав зниження рентних платежів із нинішніх 55% до 35% (при бурінні свердловин на глибину до 5 км) і з 28% до 14% (при видобутку на глибині більш як 5 км). Тому народні депутати залишили інвесторів видобувних компаній без стимулів до активізації своєї діяльності.

Сувора перспектива для промспоживачів

Очевидно, проблему з виконанням умов Єврокомісії для отримання фінансової підтримки імпортних закупівель газу усвідомлюють у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості. За інформацією Forbes, у стінах Міненерго на експертному рівні обговорюють можливість підготовки до введення спеціальних розподільних рахунків для всіх категорій промислових споживачів газу, причому ймовірно, що це торкнеться споживачів усіх форм власності. Метою такої ініціативи в міністерстві називають прагнення забезпечити гарантовані платежі при розрахунках за імпортний газ, закуплений у «Нафтогазу».

Вперше таких захід було введено урядом Юлії Тимошенко 2009 року виключно для підприємств теплової комунальної енергетики. Задля вдосконалення розрахунків за поставлений природний газ їх зобов’язали відкрити поточні розподільні рахунки зі спеціальним режимом використання в державному ВАТ «Ощадбанк». ТКЕ також зобов’язали погоджувати з «Нафтогазом України» (постачальником газу) розподіл виторгу за теплову енергію, який передусім мали спрямовувати на забезпечення 100% оплати за спожиті енергоносії.

У червні минулого року, коли «Газпром» припинив поставки газу в Україну через розбіжності в умовах співпраці з «Нафтогазом», уряд Арсенія Яценюка мав намір розвивати ініціативу Юлії Тимошенко: було розроблено проект розпорядження, яке дало б змогу всі кошти, що надходять від споживачів на спецрахунки підприємств ТКЕ, вилучати на користь компаній-постачальників газу (ТКЕ споживають імпортний газ).

Такі суворі заходи було передбачено в разі неповного розрахунку підприємств теплокомуненерго за газ протягом двох місяців. Якщо у ТКЕ виникала заборгованість, то на адресу постачальника газу зі спецрахунку списували б менш як 100% коштів (було передбачено, що конкретний відсоток залежатиме від коефіцієнтів, які встановлює Нацкомісія регулювання енергетики і компослуг).

Тепер імовірно, що таку практику можуть використати ширше. «Передбачається, що всі промспоживачі газу незалежно від форм власності повинні відкрити банківські спецрахунки, на яких вони будуть зобов’язані акумулювати весь виторг від реалізації своєї продукції. Алгоритм використання цих коштів буде регламентовано, і насамперед їх спрямовуватимуть на розрахунки з «Нафтогазом» за поставлений газ», – розповів співрозмовник у Міненерговугілля, ознайомлений із перебігом обговорення згаданої ідеї.

Під час дискусії про підвищення платіжної дисципліни залишилося відкритим питання, як, зокрема, при введенні таких правил вирішуватимуть проблему з виплатою заробітної плати. Адже якщо отриманого виторгу після повних розрахунків із «Нафтогазом» виявиться недостатньо для оплати праці персоналу, то в разі утворення більш ніж двомісячної заборгованості із зарплати керівництво підприємства можуть притягнути до кримінальної відповідальності. «Тому тема ймовірного введення спецрахунків для промспоживачів наразі залишається на рівні обговорень та експертних консультацій», – зазначив співрозмовник Forbes. Він також нагадав, що традиційно промспоживачі вирізнялися високою платіжною дисципліною і без таких радикальних нововведень.

Світлана Долинчук

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
Весь ринок:Енергетика
Все, що ми знаємо про:Нафтогаз України
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua