2467
"Фіскальна хмара" VS касові апарати: що краще?
— Казна та Політика
На початку літа 2015 р. Україну накрила новина, яка розбурхала представників малого та середнього бізнесу – парламентарії в кінці 2014 року прийняли закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, згідно з яким вже з 1 липня 2015 підприємці спрощеної системи оподаткування третьої групи зобов’язані застосовувати касові апарати у розрахунках готівкою. Для більш дрібних підприємців другої групи таке зобов’язання введено з 1 січня 2016 року.
Касові апарати переможуть тіньову економіку
Причиною впровадження касових апаратів послужило те, що в даний момент більше 60% ВВП України знаходиться в тіні з оборотом в 460 млрд. грн на рік. Посилення контролю за обігом готівки в Україні, в першу чергу, пов’язано з необхідністю детінізації економіки країни і є абсолютним європейським трендом, вважає уряд.
“На сьогоднішній день хтось платить податки, хтось їх не платить. І та чисельність, яка не платить, вона дуже велика. За даними Мінекономіки, в 2014 році тіньовий бізнес склав 42%. За нашими оцінками, він набагато вище. Проводячи індустріальні платформи, я розумію, що він точно набагато вище, тому що індустріальна платформа у нас була в легкій промисловості. За їхніми розрахунками, тіньовий бізнес становить 67% “, – заявила заступник міністра фінансів Олена Макеєва.
Вона також додала, що введення касових апаратів є справедливим кроком і сприятиме боротьбі з тіньовою економікою.
“Ми не ставимо собі за мету збільшити податковий тягар для підприємців, ми не змінюємо ставки, але ми хочемо контролювати обіг готівки з тим, щоб всі представники бізнесу були рівні перед законами і справедливість восторжествувала”, – зазначила Олена Макеєва.
Заступник міністра розповіла, що ціна касового апарату буде лояльною в порівнянні з тією, яку пропонували раніше (6,5 тисяч гривень), зараз вона складе 3,5 тисячі гривень. Крім того, Мінфін провів переговори з постачальниками, і на даний момент, в Україні вже налічується 17 виробників касових апаратів, які готові надавати розстрочку на покупку реєстраторів розрахункових операцій (РРО) на 3 місяці без нарахування відсотків. Однак, якою б не була ціна, для багатьох представників бізнесу вона залишається непосильною. Необхідно також враховувати, що послуги сервісного центру обійдуться від 160 грн. щомісяця і 29 грн. коштують послуги еквайрингу – комп’ютерного центру НБУ, передає інформацію до фіскальної службу.
Для дрібного бізнесу – витрати, які будуть не порівнянні з їх доходами.
Банки поза зоною доступу РРО
3 червня на сайті Незалежної асоціації банків України з’явилася інформація щодо удосконалення редакції законопроекту №1088, яким планується внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.”
На засіданні комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, яке відбулося 3 червня, члени Комітету проголосували за винесення законопроекту №1088 на розгляд депутатами з урахуванням пропозицій банківського сектора про скасування вимог застосування реєстраторів розрахункових операцій банками.
Закони, які впроваджують у податковій сфері потрібні для того, щоб створювати рівні “правила гри”, про які так багато говорять політики учасникам ринку. Вони стверджують, що дані “правила гри” необхідні для стимулювання розвитку економіки.
Однак, виходь так, що законодавчі рішення призводять до формування корупційних лазівок і, як наслідок, неефективності держави. Виникає питання: чому фізичні особи-підприємці зобов’язали використовувати РРО, а банки залишилися поза досяжністю закону?
Виходячи з цього, на думку представника німецької компанії N.Krat Services GmbH Олександра Спіндлера, на сьогоднішній день для малого та середнього бізнесу існує дві проблеми щодо впровадження РРО:
додаткові інвестиції для запровадження касових апаратів та їх обслуговування;
дискримінаційні умови ведення бізнесу в порівнянні з іншими учасниками ринку, зокрема банками.
додаткові інвестиції для запровадження касових апаратів та їх обслуговування;
дискримінаційні умови ведення бізнесу в порівнянні з іншими учасниками ринку, зокрема банками.
Інновації майбутнього – фіскалізація стане “хмарною”
На сьогоднішній день в Україні існує альтернативна концепція для вирішення завдання фіскалізації, що припускає облік товарно-грошових операцій з використанням готівкових та безготівкових коштів і не вимагає введення касових апаратів.
“Сьогодні існують можливості провести фіскалізацію без бюджетних коштів та інвестицій з боку бізнесу”, – відзначає Олександр Спиндлер.
Сучасні технології дозволяють зробити фіскальну систему “хмарною”.
“Під хмарою мається на увазі якись технічний майданчик, який надає певні функції або можливості до комунікації споживача і держави”, – заявив він.
Спиндлер зазначає, що використання інтернет-технологій у фіскальній системі стане саме тим кроком на шляху до детінізації економіки і спрощення розрахунково-касових операцій.
Прототипом “фіскального хмари” є будь-яка соціальна мережа у світі. Дана система функціонує через інтернет, але при цьому розроблена таким чином, щоб виключити можливість маніпуляцій, забезпечити безпеку на технологічному та інформаційному рівні.
Користувачами “фіскального хмари” зможуть стати бізнес-структури всіх рівнів – від корпорацій до приватних підприємців, які беруть готівкові кошти в якості оплати товарів і послуг кінцевих споживачів.
“Це не інструмент контролю, це не інструмент тотального контролю над бізнесом. Це інструмент, який допоможе забезпечити ефективний діалог бізнесу з державою. Ми б хотіли представити державі і суспільству можливість впровадження універсального інструменту спілкування платників податків і безпосередньо отримувачів податку “, – заявив представник німецької компанії N.Krat Services GmbH Олександр Спиндлер.
“Фіскальне хмара” передбачає можливість видачі фіскального чека як в паперовому, так і в електронному вигляді; доступ і обробку отриманих даних, а також їх аналіз в режимі реального часу; прозорість взаємовідносин споживачів, бізнесу та Державної фіскальної служби.
Німецька компанія готова надати державі всі необхідні компоненти, які включають в себе, як апаратні засоби, так і засоби захисту, так і програмне забезпечення для “фіскального хмари” безкоштовно.
Технологія “фіскального хмари” передбачає застосування електронного цифрового підпису, як це передбачено законодавством України. Електронний документ, що містить цифровий підпис, матиме ту ж юридичну силу, що й звичайний чек.
“На сьогоднішній день в Україні представлена тільки копія електронного документа, а технологія” фіскальної хмари “дозволить використовувати безпосередньо сам документ, – повідомив експерт міжнародного фонду” Скорочення ризиків “з питань податкового законодавства, юрист Андрій Волков. – Ми звернули увагу на цю технологію, тому що вона бездротова і універсальна для всієї території України, навіть у віддалених куточках нашої країни люди зможуть отримувати ці послуги без додаткового фінансування “.
При цьому Андрій Волков заявив, що цей інтернет-майданчик допоможе вирішити ті проблеми малого та середнього бізнесу про які було написано вище.
“Засобами” фіскальної хмари “ми намагаємося пояснити, що не треба від громадян йти в якусь тінь, створювати тіньову економіку. Всі повинні працювати в межах одного правового поля та економічних принципів “, – підкреслив Волков.
Крім, експерт акцентував увагу на тому, що законопроект №1088 створює нерівні правила гри на ринку.
“Якщо законопроект №1088 ухвалять у редакції від 4 червня 2015 року, то він встановить нерівні права та обов’язки між суб’єктами господарювання, зокрема, між банками і тими звичайними суб’єктами підприємницької діяльності, які продають товар на тому ж ринку”, – додав він.
Сьогодні представники інноваційних компаній ведуть активні діалоги з Податковою службою України, Міністерством фінансів – стукають, показують, доводять, намагаються пояснити переваги свого рішення. Вони сподіваються, що чиновники їх почують, і зроблять перші кроки в тому напрямку, який називається “реальні реформи”.
“Ми пропонуємо розглянути модель. А хто і як буде реалізовувати цю модель – це питання, які необхідно обговорити “, – сказав Олександр Спиндлер, але додав, що єдиним правовласником даних цієї системи має бути податкова інспекція.
Матеріал підготувала Юлія Бондар
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
