2609
Наскільки насправді подорожчало життя в Україні за рік
— Особисті фінанси
Зростання споживчих цін більш ніж на 74% – так українці заплатили за війну, кредити команди Віктора Януковича та економічну політику нової влади
Але це ще не остаточний цінник: якщо реформ не буде, ціни на полицях можуть знову злетіти
Наприкінці лютого 2015 тисячі київських чоловіків отримали від своїх дружин повчання: прикупити побільше гречки. У підсумку весну столиця разом з рештою країни зустріла продуктової панікою. Гречана крупа, цукор, макарони, борошно та деякі інші товари – все моментально пропало із прилавків найбільших мереж супермаркетів, ставши предметом ажіотажного попиту. Зіткнувшись з різким зростанням курсу долара, досвідчені українські домогосподарки вирішили, що далі почнеться підвищення роздрібних цін на споживчі товари, і тому треба брати, поки дешево.
Домогосподарки не помилилися. Ціни дійсно виросли – і сильно. За останній рік споживчий кошик українців, за даними консалтингової компанії Hay Group, подорожчала на 74,12%. Головною причиною стало безпрецедентне знецінення національної валюти, а також паніка населення, яка дала торговцям і виробникам привід різко підвищити вартість товарів і послуг. У цій ціновій хвилі є і глибинні причини: в Україні сформувалася вкрай неефективна сировинна модель економіки, при якій подібні цінові сплески – не випадковість, а неминуча закономірність.
Рецепт один – тотальні реформи, що міняють саму структуру економіки. “Якщо робити правильні кроки, за п’ять років можна буде побачити позитивні результати. І країна зможе забути про подібні курсові і цінові обвали “, – впевнена Олена Бєлан, головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital.
Економіка падіння
Середня зарплата, за даними Держстату, в квітні склала всього 4 тис. грн, що лише на 15% більше, ніж рік тому. І цю надбавку повністю поглинула інфляція. За офіційними підрахунками, тільки з початку року реальна зарплата в країні скоротилася на 22,5%.
Фахівці ж Hay Group, провівши масштабне дослідження споживчого кошика так званого середньостатистичного українця, підрахували, наскільки сильним виявився удар по гаманцях населення в дійсності. Врахували витрати на продукти харчування, товари для догляду за будинком, засоби особистої гігієни, медикаменти і транспортні послуги. При цьому маркерами стали вітчизняні товари і послуги – тобто те, що найменше схильне курсових коливань.
Підсумок невтішний: у середньому по всіх категоріях ціна споживчого кошика зросла на 74,12%.
Найбільше – на 97,1% – подорожчали товари для догляду за будинком: засоби для миття посуду, пральний порошок та інше. Трохи менше – на 82,9% – злетіли ціни на медикаменти. Далі – засоби гігієни із зростанням в 80,2%, транспортні послуги – 59,9% і, нарешті, продукти харчування – 50,21%.
У підсумку, за оцінками Hay Group, вартість мінімального споживчого кошика в країні становить 1,18 тис. грн на одну людину. Або € 51.
Зниження купівельної спроможності призвело до того, що основною витратною статтею бюджету жителів України, за прикладом інших країн з низькими доходами населення, стають продукти харчування. На них тепер у споживчому кошику середнього українця припадає 53,5%. Ще 11,2% іде в якості плати за комунальні послуги. На все інше – не більше третини витрат.
Подібні пропорції разюче відрізняються від того, як і на що витрачають свої бюджети європейці. Наприклад, у споживчому кошику середнього німця витрати на продукти харчування займають трохи більше 10%, поляка – 22%. При цьому вартість споживчого кошика в Німеччині становить € 1,45 тис., а в Польщі – € 400.
Своє росте краще
Серед продуктів харчування, що стали завдяки своїй високій частці в загальній структурі витрат локомотивом зростання споживчих цін, найбільше подорожчали вітчизняні: гречка (+109%), борошно (+124%), морква (+118%) та яблука (+163%) . При цьому імпортовані, а тому найбільш залежні від курсових коливань апельсини додали в ціні лише 16%, а банани – 57%.
Таку парадоксальну ситуацію представники роздрібних мереж пояснюють, ніби мова йде про імпорт, – девальвацією гривні.
За словами Ігоря Ланди, генерального директора мережі Novus, в будь-якому вітчизняному товарі є кілька складових: комунальні, транспортні витрати і валютна складова. “Я впевнений, що добре насіння моркви наші виробники закуповують за валюту десь в Голландії чи Іспанії”, – говорить він.
А підсумкове подорожчання цього коренеплоду, за словами Ланди, пояснюється тим, що він зберігається в холодильниках, що працюють на подорожчала електроенергії. Крім того, гендиректор Novus зазначає, що багато учасників ринку – як мережі, так і сільгоспвиробники – взяли кредити у валюті.
“Ми брали кредит ЄБРР на суму $50 млн при курсі 8 грн/$, цього року прийшов час погашати не тільки відсотки, а й тіло кредиту. А курс вже 21-22 грн/$ “, – нарікає він.
Мартін Шумахер, генеральний директор української дочки міжнародної мережі Metro, називає ще одну причину зростання цін на вітчизняні продукти – відкритість української економіки. Навіть якщо якийсь продукт, наприклад кукурудза, виробляється всередині країни, його ціна все одно прив’язана до світової.
“Якщо я запропоную постачальнику занадто низьку ціну, він віддасть перевагу поставити її за кордон за більш вигідною ставкою”, – говорить Шумахер. А подорожчання імпортних товарів, за його словами, призводить до подорожчання своїх продуктів: українці шукають дешеві вітчизняні аналоги, попит на них зростає, штовхаючи ціни вгору.
Чималу роль у подорожчанні зіграли і панічні настрої споживачів. За спостереженнями Бєлан, хвилю зростання цін породив ажіотажних попит кінця зими 2015-го. Тоді люди, налякані стрибком долара до позначки 30 грн/$1, кинулися скуповувати все за “старими” цінами. “До паніки багато [торговці і виробники] ціни піднімали поступово. Але в цей момент вони скористалися нагодою для того, щоб компенсувати зростання витрат “, – пояснює старший економіст Dragon Capital.
Втім, Ланда запевняє, що роздрібні торговці просто слідували підвищенню цін постачальників. “Вина роздробу тут – нуль. Ціни підвищує виробник на вході. Роздріб зберігає свій відсоток, який з’їдається підвищенням витрат на комунальні витрати, підвищення зарплат і валютну складову “, – говорить він. При цьому Ланда уточнює, що споживачі постраждали ще не так сильно, як могли б: адже держава обмежує торговельну націнку на 2,5 тис. Так званих соціальних товарів – хліб, макарони, крупи, варена ковбаса – на рівні 10-15%. У звичайних же випадках націнка становить 25-30%.
Розібратися в тому, хто винен у березневому ціновому загостренні, взявся Антимонопольний комітет. На початку квітня він звинуватив 12 найбільших роздрібних мереж і дослідницьку компанію Nielsen в антиконкурентних діях, які спричинили зростання цін. Комітет виписав порушникам штраф на загальну суму 203, 6 млн грн.
Мережі категорично не згодні з цим рішенням. І мають намір домагатися скасування штрафу через суд.
Зупинити ціни
Поки питанням “Хто винен?” Займаються органи державної влади та учасники ринку, економісти вже знайшли свою відповідь на нього. І навіть визначили, що потрібно робити, щоб і без того небагате населення України надалі не страждало від таких цінових загострень.
Перш за все варто змінити структуру української економіки, говорить Белан. Оскільки вона відкрита – Україна є членом Світової організації торгівлі і підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, – вартість багатьох вітчизняних товарів і матеріалів не може не залежати від світових цін. Сама ж країна виробляє багато продуктів з низькою додатковою вартістю, іншими словами – сировина: пшеницю, кукурудзу, руду. Або продукцію з низьким ступенем обробки: чорний метал, соняшникову олію. “Нам потрібні виробництва, при яких у собівартості буде більш значна частка заробітної плати, то є велика додаткова вартість”, – пояснює Белан. Галузями, які здатні забезпечити це, можуть стати машинобудування, високотехнологічне виробництво або сфера послуг.
Але для початку непогано було б забезпечити стабільний курс національної валюти. А для цього потрібно зробити так, щоб валютні надходження в країну не були зав’язані виключно на металургію та рослинництво – галузі, вкрай залежні від світових цінових коливань.
Ще економіці, а значить, і цінової стабільності, допомогло б розвиток малого і середнього бізнесу. Україна сьогодні загалом виробляє занадто мало – її номінальний ВВП на душу населення становить близько $ 3 тис. Це більш ніж у 5 разів менше, ніж у Литві, і в 15 – ніж у Німеччині, європейському економічному лідері. Фактично країна виробляє занадто мало і змушена заповнювати недолік за рахунок імпорту. А це створює додатковий тиск на національну валюту.
Айварас Абромавічус, міністр економічного розвитку, радить звернутися до досвіду держав, які недавно вступили до ЄС. Наприклад, рідної йому Литви. Ця країна після розвалу Радянського Союзу залежала від експорту в Росію і, як і Україна, мала багато старих, неефективних виробництв. Рецепт – продавати ці застарілі держпідприємства, а не підтримувати за рахунок скарбниці, як довгий час робили українська влада.
У Литві так і зробили, не побоявшись розірвати колишні зв’язки і продати виробництва ефективним власникам. У підсумку економіка країни вже кілька років зростає найшвидшими темпами в Європейському союзі. У відсутність держмонополій розцвів малий і середній бізнес.
І так відбувається повсюдно в успішних економіках – основний внутрішній продукт виробляють саме ці дві категорії підприємців. У США їх частка у ВВП становить 50%, в ЄС – близько 70%, а в Росії і Україні – лише 11% і 12% відповідно.
Ще вище
Але поки українська влада запустить – якщо зуміє – механізм глобальних економічних змін, Україна ще зіткнеться з ціновими кризами.
Правда, Ланда очікує маленького українського щастя – сезонного здешевлення овочів і фруктів. Якщо фінансова ситуація в країні стабілізується і курс долара буде коливатися в межах 20-22 грн/$ 1, він прогнозує зниження цін на ці категорії на 10%. “А далі все залежатиме від врожаю”, – додає гендиректор Novus.
Але зростання цін, нехай і не настільки масштабний, як на початку весни, в короткостроковій перспективі продовжиться. Його, щоправда, стримає зниження інфляції і те, що в країну зайде більше грошей по лінії МВФ. Та й Нацбанк друкує гроші не так швидко, як раніше. Все це допоможе, вважає Шумахер з Metro.
Але прибавки на цінниках не уникнути. Як пояснює Белан, виробники ще не повністю переклали свої витрати на кінцевого споживача.
У самому Національному банку налаштовані схожим чином: значного зростання цін до кінця року там не очікують. Так, 5-7% – максимум, заявляють у прес-службі НБУ.
Андрій Юхименко
За матеріалами: НВ
Поділитися новиною
