1556
Інновації майбутнього: FinTech Cluster, розвиток Bitcoin в Україні, а також "реінкарнація" НСМЕП
— Фінтех і Картки
Під час засідання Комісії з питань платежів фізичних осіб Громадської ради при Нацбанку України представники різних банків, а також міжбанківської Асоціації членів платіжних систем обговорювали появу нових українських стартапів, проект розвитку Bitcoin або криптовалюти в Україні, з урахуванням міжнародного досвіду, а також поточне положення Національної системи масових електронних платежів і найближчі перспективи її розвитку.
Редакція Finance.UA підібрала цікаві коментарі і суперечки, що виникли в ході розширеного засідання Комісії.
Сергій Скабелкін співзасновник Fintech Cluster про появу нових стартапів і можливих умов їх рішень для фінансових установ України:
“Чомусь у мене стійка асоціація, що нинішній (ринок – ред.) Fintech послуг України нагадує мені самогонний апарат. Уявіть, у нас на ринку є якась кількість фінансових команд, яка представляє з себе якусь брагу, яка десь там бродить, вирує, зустрічається з якимись інвесторами, робить якісь презентації, ось вона бродить, бродить, бродить. Що відбувається зі справжнім самогонним апаратом, коли ми його ставимо на вогонь? Починається кипіння.
Що відбувається, якщо ми проведемо аналогію, з нашою ФінТех спільнотою? Уявіть, вони всі читають ділові видання і бачать: компанія А поглинула компанію Б, В і С купили компанію П за 20 мільярдів доларів. Природно, це все на них діє дуже збуджуюче, і розбурхує їх розум: скільки грошей пропливає повз, треба б і нам взяти участь у цьому процесі. І починається піднімання перших парів.
Що відбувається далі? Тут їх зустрічають так звані венчурні фонди. Команди вміють робити тільки презентацію свого продукту, у них немає нічого, тут найцікавіше. Коли вони отримали перші гроші, перший інвестор очікує чого: якогось результату. Як правило тут багато команд відвалюються і повертаються до свого вогнища.
Однією з основних цілей, які ми переслідували створюючи Fintech Cluster – це в нашій Україні створити повноцінний самогонний апарат. У нас зараз на ринку є, окремо, хороший чан, де щось бродить, щось відбувається. У нас є хороший змійовик із зворотним охолодженням, де відбувається якась конденсація. Багато команд бачать тут своє майбутнє, оскільки вони бачать тут ринок. Багато проектів орієнтуються глобально, і це виступає свого роду сировиною. Наше завдання з Вами тут створити систему, яка буде пропонувати ринку не просто джерело мізків, які будуть перетікати в Ізраїль, Сінгапур і створювати там продукти. Наше з Вами завдання створити тут систему, у нас, яка зможе створювати успішні проекти про які буде говорити весь світ. Ми ж хочемо зробити те місце, куди ви, як банки, змогли прийти подивитися: о, є такі проекти, є такі команди, можна якимось чином використовувати в рамках наших стратегій розвитку фінансових продуктів. Я хочу, щоб ви прийшли в наш Fintech Cluster і змогли за допомогою вашого відкритого API, дуже швидко перевірити будь-яку гіпотезу”.
Михайло Чобанян співзасновник громадської організації Bitcoin Foundation Ukraine, посольство Bitcoin в Україні про проект розвитку Bitcoin в Україні:
“Наша громадська організація створена з метою стандартизації, легалізації, технологій загальних, і Bitcoin зокрема, просування цієї ідеї, і всіляко буде сприяти розвитку цієї технології в нашій країні, але зараз ми виходимо за рамки нашої країни – на нас орієнтується ринок СНД.
Основна проблема цієї технології, будемо говорити чесно – це те, що більшість бізнесів і держорганів вважають, що це якась сіра технологія використовується в основному в нелегальних якихось цілях і тхне, скажімо, «душком корупційним». Запропонувати версію Bitcoin регуляції, як ми зможемо прибрати всі ці негативні аспекти, використовуючи тільки унікальні можливості технології.
Потрібно розуміти, що Bitcoin вже тут в Україні давно. Наша країна входить у світову трійку за якістю та кількістю IT-фахівців, відповідно, наші IT-фахівці беруть участь у найцікавіших світових Fintech розробках, не тільки Bitcoin, ми говоримо про створення банківського сорту і сорту для бірж. На жаль, всі ці розробки націлені на аутсорс, відповідно бенефіціари – це іноземні компанії, іноземні держави. Наше завдання і наша мета – змінити цей вектор і направити всі розробки і всі вигоди в нашу країну.
Хто не користується Bitcoin, але дуже хотів би
“Це юридичні особи компаній і банки. Бізнес це не СПД з оборотом 1, 5 мільйона, тому природно нам цікаво зайнятися справжнім бізнесом “, – коментує Михайло.
В даний момент в Україні існує три основні причини, чому відбувається повільне проникнення технології в бізнес:
- Банківська регуляція – все що не заборонено для банків, все одно заборонено поки не отримали “благословення” від НБУ. Банки по всьому світу побоюються працювати з Bitcoin компаніями, тому що вони не знають, яка буде реакція від вищестоящої інстанції.
- ПДВ та податки – на жаль, декілька країн у світі виробили процедуру, як саме обкладати транзакції, а також зберігати Bitcoin.
- AML стандарти – боротьба з відмиванням коштів отриманих нелегальним шляхом. Велика проблема для всього ринку, тому що Bitcoin – паралельна система і коли відбувається перехід від фіатної валюти до Bitcoin і назад, то виникає питання з сірими платежами, природно, щоб їх уникнути потрібні AML стандарти.
Bitcoin ліцензія
У своєму виступі співзасновник громадської організації Bitcoin Foundation Ukraine, запропонував в Україні впровадити Bitcoin ліцензію – це те, з чим на даний момент вже працює США, а саме Нью-Йорк. Для цього вже створено робочу групу та розроблено план дій, що визначають основні розвитку Bitcoin ліцензії в Україні.
“Світовий досвід показує, що всі проблеми йдуть, саме, з проблемами відмивання грошей, в банківській справі це проблема, ясна річ, вирішена, тому ми бачимо, що володарі банківської ліцензії можуть отримати або зовсім не отримувати цю ліцензію. Юридичні особи, які використовують суто для оплати товарів і послуг, також фізичні особи, які не вимагають отримання цієї ліцензії “.
Господарська діяльність пов’язана з віртуальною валютою
“Хочу загострити увагу на тому, що це проект ліцензії саме для фінансового сектора, тобто для бірж, для платіжних систем. Це не для користувачів “, – акцентував Михайло.
На його думку, з господарською діяльністю пов’язано:
- Отримання віртуальної валюти, передача, переказ за винятком випадків, коли транзакція виступає не для фінансових цілей;
- Зберігання або довірче управління віртуальною валютою від імені третіх осіб;
- Контролем, імітуванням віртуальної валюти.
Зберігання та захист активів клієнта
“Кожен ліцензіат повинен бути або учасником Фонду гарантування вкладів, або повністю страхувати свої активи. Ми вважаємо, що все має бути застраховане, щоб клієнти ні в якому разі не втратили свої активи. Ми хочемо заборонити ліцензіату користуватися коштами клієнта, будь-то криптовалюта або гривня, без прямого дозволу на те клієнта”.
Зберігання інформації про діяльність ліцензіата
“Зобов’язати ліцензіата, щоб він зберігав повністю всю інформацію також, як охороняють її банки і платіжні системи. Тобто час, дата, що, куди відправив відповідно до чинного законодавства України. Також, ліцензіат зобов’язаний надати повну інформацію за запитом того чи іншого державного органу, відповідно до чинного законодавства. В першу чергу, це цікаво ліцензіату він знімає з себе відповідальність “.
Bitcoin Ліцензія – нові можливості для України
“Ми зможемо побудувати базову інфраструктуру – створити українську біржу. Ми зможемо побудувати платіжного провайдера, який буде інтегровано з біржею, відповідно, можна буде приймати платежі по всій Україні в криптовалюті. Природно, ми отримаємо іноземні інвестиції. Це додатковий бізнес, як для банків, так і для юридичних осіб – можливості експорту своїх послуг за кордон без будь-яких кордонів. Це можливості отримувати фрілансерам зарплату в біткоінах і тут же її конвертувати в гривню, отримувати собі на картку ту ж НСМЕПівську. Це передові технології для всіх нас, як для фізичних осіб, тому що технологія – революційна, кардинально може змінити фінансовий ринок.
Для того, щоб Bitcoin розвивався в цій країні без регулювання ми не обійдемося, цей етап пройшов інтернет, який теж був поза законом “.
Опонентом Михайла Чобаняна виступила Директор департаменту платіжних систем НБУ Наталія Лапко, яка акцентувала увагу присутніх на тому, що Нацбанк “йде в ногу” з Європейським центральним банком (ЄЦБ). У щорічному звіті ЄЦБ висловлює свою думку щодо криптовалюти, як явища. Тільки 20% з усіх Європейських країн, вважають, що криптовалюта можна використовувати, як інструмент, однак, в такому випадку потрібно робота над регулюванням.
Також, вона відзначила, що Bitcoin виступає інструментом виконання грошових переказів, з причини того, що банки працюють в рамках ліцензії НБУ, тоді виходить, що і біткоіни, якщо вони будуть використовуватися для переказів, також потрапляють в сферу регулювання НБУ.
Роман Гартінгер начальник відділу Департаменту роздрібних платежів НБУ, начальник відділу забезпечення діяльності Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП), Сергій Шацький директор Департаменту роздрібних платежів НБУ про “реінкарнації” і перспективи НСМЕП:
“Сьогодні в НСМЕП-2 емітуються карти з магнітною смугою і чіпом. У НСМЕП-1 фактично термінальне обладнання було несумісним з термінальним обладнанням, яке використовувалося у міжнародних платіжних системах, як наслідок – це неможливість прийому НСМЕП карток платіжних банків учасників міжнародних систем. Зате в НСМЕП-2, сьогодні, є банки, які вже є учасниками міжнародних систем.
Як недолік скажу, що для банків було достатньо дорого адаптувати свою термінальну мережу до НСМЕП-1, і не тільки термінальну, але і процесингові рішення. На сьогодні це питання вже вирішене, тому банки можуть використовувати свої власні процесингові центри “.
Основні переваги на базі відкритих стандартів НСМЕП:
- Відсутність валютного ризику – тарифні платіжні системи номіновані у гривні;
- Оптимізація витрат на обслуговування карткових продуктів – в НСМЕП відсутня плата за емітентську, еквайрингову ліцензії, наявну емісію карток НСМЕП, відкриття та обслуговування рахунку в банку;
- Страховий депозит – до 50 000 гривень;
- Готовність існуючої термінальної мережі банку до обслуговування карток НСМЕП за міжнародними стандартами – банкомати і термінали вимагають мінімальних налаштувань;
- Зручна система вирішення спірних ситуацій і прозорий арбітраж.
Роман Гартінгер додав, що карти НСМЕП можна використовувати, як для кредитних і соціальних виплат, а також у вигляді електронних грошей і у вигляді пенсійних та депозитних проектів.
Перспективи розвитку НСМЕП – впровадження інноваційних платіжних інструментів:
- Взаємодія з міжнародними платіжними системами – розглядається можливість співпраці з міжнародними платіжними системами.
- Безконтактні платежі – впровадження безконтактних платежів за технологією NFC.
- Мобільні платіжні додатки – впровадження інноваційних мобільних платіжних інструментів.
Головним моментом, який зазначив Сергій Шацький – Національний банк лобіює створення базової платформи для банків, які незабаром приєднаються до Національної системи масових електронних платежів.
“Дуже важливим зараз є симбіоз карт НСМЕП з технологічними рішеннями: 3D Secure і NFC.
Я вважаю, що сьогодні у банків існує цілий ряд істотних причин для роботи з нашою національною карткою – це і відкриття широких нових можливостей і перспектив отримання додаткових доходів, і оптимізація витрат за рахунок меншого розміру страхового депозиту і середньозваженої вартості транзакції в НСМЕП у порівнянні з міжнародними платіжними системами.
Якщо говорити про наші плани, то ми сподіваємося, що оновлена НСМЕП займе 25-30% ринку в наступні 2-3 роки. Такі цифри реальні, адже 90% транзакцій з використанням українських платіжних карт здійснюються всередині країни. Найважливіше те, що ми перейшли від питання «чому немає», до «чому так». Тренд вже позначився “.
Навіщо НСМЕП ре-брендінгу!?
Сергій Шацький пояснює так: “По-перше, це фінансова незалежність країни від тих же МПСів, які, інвестуючи в розвиток, отримують в 10-кратному розмірі з ринку. Українська система НСМЕП-2 (тарифи) розрахована на самоокупність, але ніяк не на профітабіліті в звичному для ринку розмірі.
По-друге, я, як людина з бізнесу, перейшовши на цей проект, скорочую всі непритаманні НБУ в цій системі функціональні «розброди», для того, щоб зменшити cost і зробити головним завданням підтримання центрального маршрутизатора. Що дозволить зробити систему стабільно працюючою, що має гідний рівень доступності.
Ще це внутрішньоукраїнські платежі, які по картах зараз більше 90% всього обороту. Тобто отримавши картку в банку А перейшовши через дорогу в магазин ви платите в POS-терміналі банку Б, а транзакції проходять через процесинг міжнародної платіжної системи в США. Це в принципі не проблема, але може бути по-іншому. І це по-іншому буде дешевше для банків і в цілому для споживача.
Представники транзакційного бізнесу вже почали будувати рішення на базі поки важковимовної української платіжної системи НСМЕП-2. І це ще раз підтверджує її життєвість. Основний мій посил на ринок в тому, що ми надаємо якісне рішення, застосовуючи який банки будуть скорочувати витрати, а Україна в цілому отримає свій національний продукт з національною ідеєю і достатнім ступенем економічної незалежності”.
Матеріал підготувала Юлія Бондарь.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
