203
Недоінтеграція: «Нафтогаз» планує відновити віртуальний реверс
— Енергетика
«Нафтогаз України» прагне інтегрувати вітчизняну газотранспортну інфраструктуру в європейський газовий ринок. У п’ятницю прес-служба держхолдингу повідомила про підписання першої угоди з європейською компанією про об’єднання транскордонних газопроводів.
Оператор газотранспортної системи – ПАТ «Укртрансгаз» – разом з угорським оператором FGSZ 29 травня уклав договір про об’єднання транскордонних газопроводів (договір про інтерконектор) між Україною та Угорщиною. Такі домовленості дозволяють обмінюватися інформацією про потоки газу, їхні напрямки й обсяги, продавців та одержувачів. Потужність інтерконектора в напрямку Угорщини становить 26 млрд куб. м на рік, у напрямку України – 6,1 млрд куб. м на рік.
«Нафтогаз» прагне до підписання подібних угод з операторами ГТС Словаччини, Польщі та Румунії – це дозволить українському держхолдингу здійснювати операції віртуального заміщення газу. «Такі операції виконуються європейськими операторами автоматично й не створюють штучних потреб у будівництві фізичних потужностей. Ця усталена в Євросоюзі практика дозволяє забезпечити максимально ефективне використання наявних газотранспортних потужностей, робить ринок газу більш конкурентним і приводить в остаточному підсумку до найвигідніших умов для кінцевих споживачів газу», – зазначає прес-служба НАК.
З території Угорщини, Словаччини, Польщі та Румунії «Нафтогаз» імпортує газ, щоб забезпечити альтернативу дорогим закупівлям у російського «Газпрому».
Наприклад, віртуальний реверс почав працювати в Польщі відразу після усунення «Газпрому» від керування польською ділянкою газопроводу «Ямал-Європа» й появи незалежного оператора – компанії Gaz-System.
«Схема працює дуже просто. Російський газ, проданий за низькою ціною до Німеччини, не доходить до прописаного в контракті місця доставляння, а відбирається з газопроводу «Ямал-Європа» на території Польщі. У результаті, польські споживачі мають дешевший газ, а німецькі – виконують умову take-or-pay газпромівського контракту. Водночас споживачі Німеччини купують за тією ж схемою газ, формально проданий до Англії, через що зростають британські продажі «Газпрому». Керівництво російської монополії спостерігає за цими операціями своїх європейських партнерів, але нічого не може вдіяти: якщо зростає обсяг продажів, то нічого й не треба робити», – пояснює Михайло Корчемкін, гендиректор консалтингової компанії East European Gas Analysis (США).
У разі з Україною такі взаємовигідні віртуальні угоди з постачальниками зараз є неможливими. «Наразі ми змушені здійснювати тільки фізичне постачання», – сказав Forbes співрозмовник в «Укртрансгазі».
У більшості випадків так званих «реверсних постачань» газу з території ЄС ідеться про повернення на територію України певних обсягів російського газу, законтрактованого й оплаченого європейськими компаніями за контрактами з «Газпромом». Надлишки цього російського газу вони потім перепродують «Нафтогазу».
У більшості випадків так званих «реверсних постачань» газу з території ЄС ідеться про повернення на територію України певних обсягів російського газу, законтрактованого й оплаченого європейськими компаніями за контрактами з «Газпромом». Надлишки цього російського газу вони потім перепродують «Нафтогазу».
«Російський газ не просто закачують із території ЄС в Україну. На кордоні роблять закільцьовування, і на газовимірювальній станції показують, що нібито певні обсяги газу постачаються до Європи в реверсному режимі. Один лічильник показує, що газ іде на територію ЄС, інший – що цей самий газ приходить на територію України», – так виклав суть газового постачання Олексій Міллер, глава «Газпрому».
І хоча в компанії критикують реверс газу з території ЄС до України, сумніваючись у його правомірності, розширення таких операцій є вигідним російській стороні: «Газпром» має можливість отримувати стабільний валютний виторг, незважаючи на падіння споживання газу у країнах ЄС. А обмежуючи експорт, щоб запобігти реверсу російського палива на український ринок, «Газпром» не тільки недоотримує виторг, але і сплачує покупцям реальні штрафи.
Газпром» також має можливості для обмеження повноцінної співпраці «Укртрансгазу» з операторами газотранспортних систем суміжних країн, відмовляючи в наданні інформації про потоки газу територією України до Європи. Така схема взаємодії, завдяки якій російська монополія виконує низку важливих функцій оператора українських магістральних газопроводів, виникла ще за часів Радянського Союзу й діє дотепер.
«Зокрема, «Газпром» не надає українській стороні так звані шипер-коди, або інформацію про окремі партії газу, який транспортує територією України. На газовимірювальних станціях на західному кордоні України весь обсяг газу передають компанії Gazprom Export – дочірньому підприємству «Газпрому». Після цього «Газпром» передає газ сусіднім з Україною операторам ГТС, розкриваючи їм шипер-коди», – зазначає прес-служба НАК.
Подібні обмеження в даних «Укртрансгазу» з боку російської монополії суперечать домовленостям України з ЄС щодо розвитку конкуренції на газовому ринку. Тому умови співпраці оператора української ГТС із закордонними компаніями вимагають коригування.
Змін потребує також українське законодавство, щоб легалізувати операції з віртуального взаємозаміщення газу українських імпортерів із європейськими контрагентами – «Нафтогаз» вже підготував проекти необхідної нормативно-правової бази. «Повноцінна співпраця між операторами України і ЄС скасує інфраструктурні обмеження щодо обсягів імпорту газу з ЄС і відкриє українську ГТС для європейських споживачів», – зазначає прес-служба НАК.
Зокрема, укладений договір про об’єднання транскордонних газопроводів між «Нафтогазом» і FGSZ створює передумови для продажу угорським компаніям послуг зі зберігання газу в українських ПСГ.
Світлана Долинчук
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
