Не все пропало

04.06.2015, 13:00 — Казна та Політика

511

Як Україна справляється з вимогами МВФ

Україна відстає від затвердженого з МВФ графіка реформ. Але все не так уже й погано.

У п’ятницю місія Міжнародного валютного фонду, що приїхала для першого перегляду програми розширеного фінансування (EFF), покинула Київ. Незважаючи на погіршення макроекономічних прогнозів для України, представники міжнародної організації залишилися в цілому задоволені. «Всі критерії ефективності реалізації, встановлені на кінець березня, були виконані, і всі структурні маяки, які повинні були бути досягнуті навесні, знаходяться в процесі виконання, хоча деякі – із затримкою», – заявив за підсумками візиту керівник місії Микола Георгієв. Тепер Київ і Вашингтон продовжать дискусії на рівні експертів. Остаточне рішення про перегляд програми і виділення другого траншу рада директорів МВФ прийме до кінця червня.

З якими вимогами фонду Київ впорався вчасно, а з якими – ні? Головні завдання України МВФ назвав «структурними маяками». Їх вісім, повністю або частково виконано шість. Додаткових завдань більше. З шести найважливіших вирішено чотири. Навіть вимоги, за якими вже можна поставити «галочку», виконувалися із запізненням. І це – без урахування невиконаних вимог з розмитими строками (наприклад, скасування імпортного збору і зняття валютних і депозитних обмежень) і вимог, які необхідно реалізувати до повного завершення першого перегляду, тобто до кінця червня (наприклад, реструктуризація суверенного прямого та гарантованого боргу) .

Структурні маяки

Реформа ДФС
Не виконано

План реформи ДФС ще до кінця квітня повинен був визначити формат підзвітності відомства Міністерству фінансів. Крім того, відомство повинно було позбутися надлишкової кількості регіональних офісів і комп’ютеризувати митні системи. Але в кінці лютого в службі розгорівся скандал, її керівника Ігоря Білоуса в підсумку звільнили. Це застопорило реформу.

Розробити дорожню карту реформування відомства і реалізувати програму прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив вже новому керівнику ДФС Роману Насірову в день його призначення – 5 травня. Насірову дали три місяці. А значить, реформа ДФС завершиться, швидше за все, вже після закінчення першої ревізії МВФ кредитної програми.

Зараз обговорюється два ключових варіанти реформи. Один – зберегти ДФС окремою структурою, яка відповідатиме перед Мінфіном. Інший варіант – перетворити податкову і митну служби в два окремих департаменту міністерства. Також все ще припадають пилом у парламенті законопроекти про ліквідацію податкової міліції і перетворенні ДФС виключно в сервісний орган, позбавлений функцій контролю та покарання, а також про створення Служби фінансових розслідувань.

Аналіз фіскальних ризиків держпідприємств
Виконано

Міністерство економічного розвитку і торгівлі разом з Мінфіном до кінця квітня повинні були оцінити фіскальні ризики, пов’язані з управлінням держпідприємствами. Потрібно було визначити 30 держкомпаній, які загрожують державі найбільшими ризиками та реструктуризація яких повинна бути в пріоритеті. З цим завданням міністерства впоралися вчасно.

МЕРТ опублікував звіт про сотню ключових держпідприємств, на які припадає 80% доходів і 90% активів усього держсектора країни. За оцінками міністерства, минулого року бюджет витратив 2% ВВП на дотації держпідприємств, а з урахуванням непрямої підтримки НАК «Нафтогазу» – і всі 6% ВВП.

Реформа держпідприємств
Виконано

Уряд встиг практично «застрибнути в останній вагон» і з твердженням стратегії реформування держпідприємств. Кабмін повинен був у березні провести інвентаризацію п’ятдесяти найбільших компаній: оцінити доходи і витрати, активи і пасиви, отримані бюджетні субсидії і сплачені дивіденди. А потім – затвердити власну стратегію реформування держвласності. З першим, по суті проміжним, завданням він запізнився майже на два місяці, але зі стратегією впорався в строк – до кінця весни. Обидва документи уряд затвердив наприкінці травня.

Мінекономрозвитку в концепції описало підходи до підвищення ефективності держкомпаній і їх корпоратизації, а також відібрало для реструктуризації пріоритетні держпідприємства, які будуть приватизовані в середньостроковій перспективі.

Реформа НБУ
Не виконано

До кінця квітня парламент повинен був внести зміни до законодавства про Національний банк. По-перше, ці правки підвищать якість управління центробанку. Правління НБУ, в якому залишиться всього шість членів замість нинішніх одинадцяти, відповідатиме за формулювання та реалізацію монетарної та валютної політики, а також банківського регулювання. А рада НБУ, кількість членів якого зменшиться з 15 до дев’яти, відповідатиме за внутрішній контроль і ризик-менеджмент, а також за створення аудиторського комітету.

По-друге, регулятор стане більш самостійним у прийнятті рішень. Ні в раду, ні в правління НБУ не зможуть потрапити люди з конфліктом інтересів, що послабить зовнішній вплив на політику центробанку.

По-третє, Нацбанк повинен стати фінансово незалежним. Для цього він отримає право використовувати отриманий прибуток, який досі відправляв до держбюджету, в першу чергу для поповнення загальних резервів, а вже решту грошей віддавати уряду. Завдяки цьому регулятор зможе проводити необхідну монетарну політику без урахування того, як вона позначиться на його доходи. Також парламент зобов’язався на законодавчому рівні заборонити авансові платежі Нацбанку до держбюджету, які ще минулого року дозволяли Мінфіну «коригувати» доходи і дефіцит бюджету відповідно до вимог МВФ.

Це побажання МВФ так і залишилося невиконаним. Парламент не прийняв відповідний законопроект не тільки до кінця квітня, а й до кінця весни. Документ був схвалений у першому читанні 22 травня і з тих пір чекає другого.

Фінансування НАК «Нафтогаз»
Частково виконано

У березні парламент повинен був затвердити правки до чинного законодавства, які б допомогли НАК «Нафтогаз» скоротити нинішню дебіторську заборгованість (більше 2% ВВП на кінець 2014 року).

По-перше, нардепи повинні були зняти два мораторії, які захищали енергетичні та інші компанії від процедур примусового стягнення. Однак парламент не підтримав ініціативу і відповідні законопроекти не прийняті до цих пір.

По-друге, потрібно було вирішити НАК відключати неплатників від газопостачання. Депутати, врешті-решт, цю ідею підтримали, але не в березні, а вже в травні. Тепер у НАК є можливість відмовляти в постачанні газу компаніям-банкрутам, а також продавати право вимоги по боргах за газ на аукціонах.

Закон про ринок газу
Виконано

В термін – до кінця квітня – парламент встиг ухвалити закон про ринок газу. З 1 жовтня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), припинить встановлювати граничний рівень цін на газ, до якого сьогодні прив’язаний розрахунок рентних платежів. Також закон регламентує доступ третіх сторін до газової інфраструктури країни.

Боротьба з корупцією
Частково виконано

Уряд так і не встиг виконати всі обіцянки, дані МВФ з приводу Національного антикорупційного бюро, яке формально було створено ще в жовтні минулого року. Як і належало, в квітні НАБ отримало директора – Артема Ситника. Уряд також обіцяло ще в квітні надати бюро «адекватний бюджет» і «безпечне і відповідне приміщення» для центрального офісу. Фінансування для новоствореної структури поки так і не було виділено, але київську прописку вона все ж отримала в середині травня.

Підвищення судового збору
Виконано

Парламент повинен був до кінця травня ухвалити урядовий законопроект про виборче збільшення судового збору. Зробити це встигли 22 травня. Часткове підвищення збору допоможе подвоїти доходи держави від судового збору в реальному вираженні, тобто з урахуванням інфляції, протягом наступних 12 місяців.

Інші завдання

Обмеження кредитування інсайдерів
Виконано

Кредитування пов’язаних осіб безпосередньо в Україні й до цього було дозволено в межах, встановлених Нацбанком, – не більше 5% статутного капіталу на одного інсайдера і не більше 30% статутного капіталу на групу інсайдерів. Але банки легко обходили це обмеження за допомогою опосередкованого кредитування, через формально незв’язані компанії або особи, або «транзитом» через інші банки.

Парламент прийняв закони про посилення відповідальності пов’язаних з банком осіб. Серед іншого закони розширили визначення «пов’язаних осіб», зобов’язали інформувати про них НБУ і заборонили непряме кредитування інсайдерів. А в травні Нацбанк встановив новий ліміт на кредити інсайдерам – чиста сума заборгованості всіх таких клієнтів перед банком не може перевищувати 25% регулятивного капіталу фінустанови.

Розкриття інформації банками
Частково виконано

Десять найбільших приватних банків повинні були до кінця травня відзвітувати перед Нацбанком про пов’язаних осіб у визначенні нового законодавства. Цю вимогу також було виконано, правда, у трохи відкоригованій версії. Нацбанк дозволив фінустановам, причому не тільки великим, але і всім іншим, подати оновлену структуру власності до 8 червня. Станом на 2 червня це зробили вже півтора десятка банків.

Незалежний аудит НАК «Нафтогаз»
Виконано

До кінця березня, як і пропонувалося, був проведений аудит консолідованої фінансової звітності НАК за 2012-2103 рр. відповідно до міжнародних стандартів. Їм займалася аудиторська компанія Deloitte, яка також зараз проводить аудит держкомпанії за 2014 і за перший квартал 2015-го.

Захист інвесторів
Виконано

Із запізненням всього на тиждень парламент виконав ще одну вимогу МВФ – прийняв закон про захист прав інвесторів, який потрібно було схвалити до кінця березня. Як і було обіцяно, закон ввів поняття похідного позову, що дозволяє міноритаріям, що володіє в сумі 5% акцій, подати позов проти менеджменту компанії про відшкодування збитків. Крім того, він запровадив інститут незалежних директорів, а також матеріальну відповідальність посадових осіб перед акціонерним товариством за збитки, завдані їх діями або бездіяльністю.

Реформа охорони здоров’я
Не виконано

«Незадовільно» отримало Міністерство охорони здоров’я. Відомство повинно було ще в березні внести до парламенту ряд законопроектів щодо реформи охорони здоров’я. Зокрема, передбачався новий підхід до фінансування лікарень, при якому оплачувалися б не ліжко-місця, а послуги. Також медичні установи отримали б можливість самостійно заробляти гроші, наприклад, за рахунок здачі в оренду порожніх приміщень та надання пацієнтам додаткових послуг. Вимагалася також зміна системи держзакупівель ліків та медичних товарів через процедуру прямих багаторічних закупівель за участю організацій ООН.

Однак міністерство кожен раз порушує терміни. Ще в середині квітня міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі обіцяв запропонувати на розгляд нардепів зміни сім законопроектів найближчим часом і в разі їх прийняття запустити реформу з 1 червня. Але документи до парламенту так і не дісталися. Тільки в кінці травня МОЗ презентував Кабміну повний пакет законопроектів, і на початку червня прем’єр відвів Квіташвілі на реформу ще три місяці.

Освітня реформа
Не виконано

Ще один «двієчник» – Міністерство освіти. За три весняні місяці чиновники не встигли подати на розгляд парламенту законопроекти для реформи освіти. У ході реформи передбачено наступне: скорочення числа загальноосвітніх середніх шкіл на 5%, зменшення держзамовлення на підготовку фахівців, оптимізацію мережі профучилищ. Очікувалося, парламент встигне прийняти новий закон про освіту ще до початку нового навчального року. Але документ все ще не надійшов до Верховної Ради – нардепи чекають його до кінця місяця.

Олена Снежко

За матеріалами:

Hubs

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас