472
Яценюкові дали право не платити за боргами
— Казна та Політика
Учора Верховна рада підтримала Кабмін у питанні мораторію на погашення зовнішніх боргів перед приватними іноземними кредиторами. Цей мораторій вважають виходом із ситуації з зовнішніми боргами, яка вже майже зайшла у глухий кут: Україна намагається домовитися про їхню реструктуризацію, але поки що – безуспішно. Тепер же за вимоги погасити борговий платіж неможливість розрахуватися за ним можна буде списати не на погане фінансове становище, а на закон. Мовляв, парламент ввів мораторій на такі операції.
Ухвалити мораторій на погашення боргів перед приватними інвесторами парламентаріїв змушує катастрофічна ситуація із зовнішніми запозиченнями. Наприклад, 2015 року за близько $8-мільярдних надходжень Україна повинна повернути зовнішнім інвесторам удвічі більше – $16 млрд.
Мораторій введено законопроектом №2898 «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом», а також супутнім – №2899 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з ухваленням закону України «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом». Обмеження на виплати поширюватимуться тільки на борги, зазначені у додатку до законопроектів. Серед них, зокрема, – борг обсягом $3 млрд перед Російською Федерацією.
«Арсеній Яценюк отримав закон, за яким він може оголосити дефолт за зобов’язаннями України. Причому він може оголосити дефолт не всім, а вибірково. Ці два закони свідчать про те, що в принципі Кабмін може заявити, що він не платитиме за зобов’язаннями якимось окремим компаніям. І це дуже добре, тому що, як я знаю, пані [Наталія] Яресько нічого не отримала в переговорах щодо реструктуризації наших зобов’язань», – так прокоментував законодавчі нововведення екс-міністр економіки Сергій Терьохін. Нагадаємо, 18 травня міністр фінансів України Наталія Яресько заявила, що переговори про реструктуризацію частини зовнішнього боргу України проходять «важче, ніж очікувалося».
Учора парламентарії визнали переконливими аргументи прем’єра Арсенія Яценюка, щоб проголосувати ці два законопроекти за скороченою процедурою. «Ми хочемо заплатити, але ми хочемо заплатити на тих умовах, на яких пропонує український уряд і українська держава. І ми просимо приватних кредиторів: якщо ви хочете підтримати Україну, якщо ви справедливо ставитеся до українських громадян і до української держави, яка страждає від російської агресії, від війни, яка втратила 20% економіки, яка втратила через російську агресію Крим, де десятки тисяч російських військових топчуть українську землю! Допоможіть не словом, а допоможіть доларом! А точніше мільярдами доларів», – емоційно звернувся прем’єр із трибуни парламенту до гіпотетичних кредиторів України.
Ці два закони дають право Кабінету міністрів вводити мораторій на виплати за боргами перед зовнішніми приватними кредиторами з метою захисту національних інтересів. Закон №2898 поширюється на всі суверенні та квазісуверенні зовнішні зобов’язання, які було внесено до загальної реструктуризації, за винятком бондів Укрексімбанку, Ощадбанку та «Укрзалізниці».
Разом із тим, як запевняє уряд, ухвалені документи зовсім не означають, що Україна оголошуватиме дефолт і не платитиме за своїми зовнішніми зобов’язаннями. Прем’єр наголосив, що депутати лише дають право не платити за зовнішніми зобов’язаннями Кабміну.
Очевидно, на тлі труднощів, що виникли в переговорному процесі між Україною та кредиторами, і незгоди останніх на списання частини основного боргу Кабміну потрібно було хоч щось зробити. А таким законодавчим кроком уряд сподівається зрушити питання з мертвої точки.
Партнер ЮФ «Лавринович і партнери» Олена Зубченко, яка раніше працювала над обслуговуванням зовнішнього боргу України, пояснює, що умови випуску українських євробондів майже однакові за всіма випусками. Але якщо Україна не виплатить хоча б один купон, то юридичні наслідки можуть бути дуже серйозними. «Якщо один купон не виплачується, виходить дефолт за одним контрактом. Теоретично у нас є період плюс-мінус 10 днів. І якщо за цей період нічого не змінюється, то траст збере кредиторів і прийме рішення оголосити дефолт. А якщо з’явиться дефолт за одним контрактом, це автоматично [означатиме] крос-дефолт за всіма іншими такими ж євробондами», – каже Зубченко.
Такий сценарій не вигідний ні Україні, ні кредиторам. Останні зацікавлені повернути свої кошти, оскільки стягування майна – процес дуже тривалий і неприємний. «Одна справа – накласти штраф чи арешт, а інша – забрати його, реалізувати й отримати гроші», – пояснює Зубченко.
Тривалі розгляди з Україною у спробах відсудити в неї майно кредиторам явно не цікаві.
Як писав Forbes, програма МВФ не передбачає списання частини основної суми боргу. Тож серйозно оголошувати дефолт за своїми зобов’язаннями ніхто не має наміру.
Також, за словами джерела, близького до уряду, Україна не планує повністю відмовлятися від своїх зобов’язань, оскільки це може призвести до крос-дефолту за бондами, випущеними під гарантії США, і мати вкрай негативні наслідки.
Враховуючи, що такі гарантії знову було дано Україні за день до ухвалення цих законів, представники США напевно знали про плановані законодавчі нововведення. Як і про те, що Україна не оголосить дефолт.
Тому ухвалені Радою «дефолтні» закони можна вважати формальністю. А чи вразять вони кредиторів, стане зрозуміло вже в червні.
Тому ухвалені Радою «дефолтні» закони можна вважати формальністю. А чи вразять вони кредиторів, стане зрозуміло вже в червні.
«Загалом це хороша гра», – констатує Зубченко.
Олександр Мойсеєнко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
