1554
Уряд збирає гроші
— Казна та Політика
З держбюджетом відбуваються незвичайні речі. Вперше за останні три роки у звітності Мінфіну про його виконання з’явилося слово “профіцит”.
Остання згадка про профіцит держбюджету в звітності відомства датована періодом січень-лютий 2012 року.
Тоді вдалося зібрати доходів на 4,8 млрд грн більше запланованих видатків.
Трапився ще один факт, вже років десять як нехарактерний для системи держфінансів.
В останні два місяці залишок коштів на єдиному казначейському рахунку – ЄКР – нетипово великий. 1 квітня на рахунку у держави було 26,7 млрд грн. До 1 травня ця цифра зменшилася до 23,6 млрд грн. Тим не менш, в останній раз більше було тільки в грудні 2005 року.
Запасливість уряду можна пояснити.
Наявність коштів на ЄКР покликане показати всім зацікавленим, що гроші у держави є і хвилюватися нічого. Минулої зими заяви тодішнього спікера Олександра Турчинова і кандидата в прем’єр-міністри Арсенія Яценюка про порожній ЄКР були однією з причин паніки на валютному ринку.
Зараз два десятки мільярдів на рахунку можуть бути заспокійливим сигналом.
Ще одна версія – Кабмін збирає кошти на “чорний” день. З урахуванням боргових проблем держави і війни кошти можуть знадобитися в будь-який момент.
Заслуга регіонів
Будь-яка спроба розібратися в що відбувається з держбюджетом нагадує легку детективну історію. Все тому, що з початку 2015 уряд оприлюднить дані про виконання бюджету у виборчому порядку. З січня держказначейство не публікує інформацію про щомісячне виконання кошторису.
Тим часом стаття 28 Бюджетного кодексу зобов’язує це робити.
Зрозуміти, що відбувається з бюджетом, можна тільки за даними Міністерства фінансів, яке дає цифри “період до періоду”. У цьому є певний виверт. Такий підхід дозволяє афішувати кращі показники, але не дає розуміння, як йдуть справи з виконанням плану.
Так, за інформацією Мінфіну, зведений бюджет у першому кварталі 2015 виконаний з профіцитом 14 млрд грн. Профіцит держбюджету склав 4,2 млрд грн. Виходить, основна заслуга в наявності профіциту належить регіонам.
До 2015 року 68% місцевих бюджетів не виходили на виконання прогнозних показників, говорить директор Центру аналізу та розробки законодавства Асоціації міст України Олександр Слобожан. Зараз ситуація змінилася.
Дотаційність місцевих бюджетів, 2014-2015 роки,%
“Введення акцизу з роздрібних продажів і передача частини податку на прибуток місцевим бюджетам змушує території діяти, а не чекати допомоги з держбюджету. Муніципалітети зацікавлені в боротьбі з контрафактом. За рахунок реалізації “білої” продукції вони отримують більше коштів”, – відзначає він.
Надходження від цих податків залежать від рівня законною бізнес-активності на території. Правда, на практиці картинка не настільки райдужна.
У неформальних розмовах з журналістами представники бізнесу звертають увагу на свавілля з боку податкової міліції на рівні регіонів, спроби донарахувати великі суми податків шляхом шантажу.
Другий фактор профіциту в регіонах – зміна системи бюджетного вирівнювання. Раніше муніципалітети перераховували всю суму, на яку вони перевиконували кошторис, до держбюджету. Потім, за словами слобожан, ці кошти, часто з політичних мотивів, перерозподілялися між регіонами.
Зараз сума відрахувань до держбюджету з податку на прибуток та ПДФО прив’язана до середнього по країні показника. Якщо у муніципалітету за цими статтями є перевиконання середнього, то 50% він залишає собі. Друга половина через держбюджет передається територіям, які показали найгірший результат.
“При цьому допомога надається тільки на 80% від потреби, щоб не стимулювати утриманські настрої”, – пояснює експерт.
У парламенті вже накопичилося багато депутатських ініціатив, покликаних змінити, а то й скасувати законодавство про децентралізацію. Є ідеї модифікувати або скасувати податок з роздрібних продажів.
“Якщо ці зміни не будуть прийняті, то на рівні місцевих бюджетів ефект профіциту буде спостерігатися і надалі, а рівень дотаційності місцевих бюджетів продовжить знижуватися”, – зазначив Слобожан.
Правда у бізнесу інша позиція. З профіцитом держбюджету все простіше – його забезпечила девальвація. Вона ж послужила причиною такого нетипового для держбюджету різкого зростання доходів.
Разовий ефект
У розпорядженні ЕП виявилися дані про виконання бюджету. Згідно з ними, доходи зведеного бюджету в січні-квітні склали 198, 3 млрд грн. Це на 58 млрд грн більше, ніж у першому кварталі. Основне зростання спостерігається з імпортного ПДВ – плюс 10,4 млрд грн, ПДФО – плюс 7,5 млрд грн, ввізного мита – плюс 3,5 млрд грн.
Поки явних передумов для продовження такої динаміки немає. По-перше, в будь-який момент можливе зростання витрат на оборону. По-друге, темпи наповнення скарбниці визначали девальвація і нове законодавство. Останнім часом гривня зміцнилася, і вплив девальвації знизиться.
“Імпортери, купивши авансом продукцію на піку падіння гривні, втратили гроші. При цьому роздрібний товарообіг впав за перший квартал на 23,9%. Ціни особливо не знижуються. Розраховувати, що населення почне активно купувати, не варто”, – відзначає виконавчий директор “ CASE-Україна “Дмитро Боярчук.
За його прогнозами, припливу імпорту не буде.
Ще одна причина профіциту – видатки бюджету не відповідають доходам. У порівнянні зі зростанням доходів на 25%, витрати збільшилися на 12,9%, хоча план по витратах передбачає їх підвищення на 26%. Профіцит, за прогнозами Боярчука, буде скорочуватися в міру прискорення витрат.
Ставки перетасують
Бюджет на 2016 рік ризикує повторити долю свого попередника. Вже зараз зрозуміло: він буде підготовлений на новій законодавчій базі. До осені 2015 міністр фінансів Наталія Яресько обіцяє підготувати нову порцію поправок до Податкового кодексу.
Баланс кошторису-2016 залежить від того, чи вдасться Мінфіну знову змінити комбінацію діючих податкових ставок, уникнувши зростання дефіциту.
Баланс кошторису-2016 залежить від того, чи вдасться Мінфіну знову змінити комбінацію діючих податкових ставок, уникнувши зростання дефіциту.
Ці правки торкнуться адміністрування податкових платежів та ставки ренти при видобутку газу для приватних компаній. Обговорюється варіант її зниження на 15%. Мінфін розраховує, що знижені ставки дозволять збільшити інвестиції і видобуток, і такий маневр не призведе до скорочення надходжень до бюджету.
Більше проблем з єдиним соціальним внеском та іншими податками. Як розповів ЕП один з авторів майбутніх поправок в НК, зріє ідея зменшення ЄСВ до 20%, а ПДФО та податку на прибуток – до 15%.
“У перші місяці недонадходження до бюджету складуть 25-30 млрд грн, проте за півроку ми вирівняємося за рахунок детінізації”, – говорить співрозмовник.
“Обговорювався варіант встановлення ставки ПДВ, податку на прибуток та ЄСВ на рівні 18%. Частковий компенсатор – підвищення ПДВ на поставки ліків з 7% до 18%”, – говорить співрозмовник видання з апарату уряду.
Є інформація, що ідея зниження ЄСВ не імпонує міністру соціальної політики Павлу Розенку. Для нього і для Мінфіну зниження ЄСВ – це черговий головний біль на тему пошуку компенсаторів. Ситуацію посилює і те, що в бюджеті-2016 вже намічаються певні розриви.
Зокрема, закінчиться дія імпортного збору, а це 17,6 млрд грн у кошторисі-2015. У 2016 році їх потрібно буде чимось замінити.
За інформацією джерел ЕП, традиційно проблемними можуть виявитися переговори про суму перерахувань до держбюджету від НБУ. Вже зараз говорять про те, що обсяг доходів скарбниці від регулятора в 2016 році скоротиться.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
