1505
Цінні лікарі: чи є майбутнє у ринку приватної медицини України
— Особисті фінанси
В Україні витрати на охорону здоров’я становлять 3-4% від ВВП проти 7-10% в економічно розвинених країнах, що свідчить про потенціал розвитку ринку медичних послуг.
При цьому державна медицина, яка займає близько 90% усього обсягу ринку медичних послуг країни, характеризується мізерним фінансуванням і високим рівнем зношеності основних фондів. Тоді чому при явній потребі в нових якісних медичних установах приватні клініки займають лише близько 10% ринку медичних послуг України, а в грошовому вираженні частка приватної медицини становить 3-4% від загальних витрат на охорону здоров’я в країні?
При цьому державна медицина, яка займає близько 90% усього обсягу ринку медичних послуг країни, характеризується мізерним фінансуванням і високим рівнем зношеності основних фондів. Тоді чому при явній потребі в нових якісних медичних установах приватні клініки займають лише близько 10% ринку медичних послуг України, а в грошовому вираженні частка приватної медицини становить 3-4% від загальних витрат на охорону здоров’я в країні?
Засилля стоматологів
Зародження ринку приватної медицини в Україні розпочалося в 1990-х роках. Перші комерційні клініки в країні розвивалися переважно в тих сегментах, де була слабо розвинена державна медицина і одночасно зберігався стійкий попит: у стоматології, гінекології та косметології. Так, наприклад, стоматологія ставилася до розряду платних послуг ще в радянські часи, саме тому приватні дантисти стали першопрохідцями цього ринку.
Зародження ринку приватної медицини в Україні розпочалося в 1990-х роках. Перші комерційні клініки в країні розвивалися переважно в тих сегментах, де була слабо розвинена державна медицина і одночасно зберігався стійкий попит: у стоматології, гінекології та косметології. Так, наприклад, стоматологія ставилася до розряду платних послуг ще в радянські часи, саме тому приватні дантисти стали першопрохідцями цього ринку.
На початку 1990-х стали формуватися і перші великі багатопрофільні центри – “Медиком” і “Борис”. Їхня історія починалася з надання послуг швидкої допомоги, а вже потім комплексних поліклінічних послуг.
На сьогоднішній день в Україні налічується більше 30 тис. приватних медичних закладів, при цьому близько 40% у загальній структурі доходів приватних клінік займають медустанови Києва (частка населених пунктів з населенням до 100 тис. становить 10%).
Левова частка гравців ринку – вузькопрофільні клініки локального масштабу. Переважають тут стоматологічні клініки, частка яких перевищує 75% від загального обсягу приватного ринку медпослуг.
У той же час для спеціальностей хірургія, педіатрія, анестезіологія частка лікарів, що працюють в приватних установах, коливається на рівні 2-3% від загального числа. У разі офтальмології вона досягає 20%.
Приватних клінік загальної практики на ринку працює тільки 56, найбільшими з яких є “Медіком” “Борис”, Eurolab, “Добробут”, “Оберіг” та “Оксфорд Медікал”.
При цьому установи цього профілю конкурують не одна з одною, а з державними клініками.
Великі гроші
За оцінками компанії “МедЕксперт”, обсяг ринку приватних медичних послуг України за підсумками 2014 склав 8,13 млрд грн., з яких на офіційні доходи клінік припадає лише 4,670 млрд грн., ще 2,34 млрд грн. – Це неофіційні доходи учасників ринку, а 1,12 млрд грн. – Доходи приватнопрактикуючих лікарів.
За оцінками компанії “МедЕксперт”, обсяг ринку приватних медичних послуг України за підсумками 2014 склав 8,13 млрд грн., з яких на офіційні доходи клінік припадає лише 4,670 млрд грн., ще 2,34 млрд грн. – Це неофіційні доходи учасників ринку, а 1,12 млрд грн. – Доходи приватнопрактикуючих лікарів.
При цьому вартість входження в медичний бізнес значно варіюється залежно від регіону, типу закладу, рівня фахівців і класу устаткування.
Так, інвестиції у відкриття стоматологічної клініки, за даними компанії “МедЕксперт”, стартують від $50 тис. Відкриття багатопрофільної медичної клініки потребує суму в сотні разів більше (від $10 млн), так як в цьому випадку знадобиться дорога апаратура, значний штат профільних фахівців, велике спеціалізоване приміщення, що відповідає жорстким санітарним нормам і правилам.
“Менш, ніж за 16-17 млн євро повноцінний сучасний медичний центр в Україні не відкрити. Бажано, щоб приміщення під нього було не орендованим, а власним. Тому земля і будівництво на першому етапі створення клініки є основною статтею витрат інвестора. Неабияк витратитися доведеться на обладнання і медикаменти “, – говорить Михайло Радуцький, президент клініки “Борис”.
У вже функціонуючому, згідно з нормами законодавства, медичному центрі левова частка витрат припадає на легальну оплату роботи співробітників.
“Оплата роботи лікарів – найзначніша частина витрат у легальному приватному секторі. Загальне податкове навантаження на фонд оплати праці в провідних приватних клініках складає близько 55-60%. Далеко не всі роботодавці готові нести ці витрати, а тому” конвертують “заробітки своїх співробітників” , показуючи витрати на легальний фонд оплати праці в діапазоні 14-55%. Якщо бізнес ведеться в правовому полі, вони не можуть бути нижче 40%, зазначає Олег Петренко, перший заступник гендиректора клініки “Оберіг”.
Вартість послуг і клієнти
Згідно з дослідженням компанії “МедЕксперт”, українці в більшості своїй не задоволені рівнем послуг в медустановах державного сектора. У першу чергу, респондентів не влаштовує відсутність базових умов для проведення лікування (лабораторій, медикаментів та обладнання, комфортних палат), а також часу і бажання у більшості лікарів приділяти увагу пацієнтові.
Згідно з дослідженням компанії “МедЕксперт”, українці в більшості своїй не задоволені рівнем послуг в медустановах державного сектора. У першу чергу, респондентів не влаштовує відсутність базових умов для проведення лікування (лабораторій, медикаментів та обладнання, комфортних палат), а також часу і бажання у більшості лікарів приділяти увагу пацієнтові.
Так, 87% респондентів, які обслуговувалися в приватному секторі, задоволені якістю лікування та обслуговування. У державному секторі якістю лікування залишилися задоволені 64%, а якістю обслуговування – 56% опитаних. Але, як не парадоксально, при цьому українці не готові платити за якісний сервіс.
За словами Вадима Зукіна, заступника директора компанії “МедЕксперт”, згідно з результатами дослідження, в приватних клініках громадян України в першу чергу не задовольняє висока вартість обслуговування (її назвали 35% опитаних).
Так, консультація фахівця в приватній клініці обійдеться в суму від 200 до 2500 грн. Виклик “швидкої” – не менше 800-900 грн., одноденне перебування в стаціонарі (без оперативного лікування) – від 1 до 4 тис. грн. Вартість комплексного обстеження в приватній клініці досягає 15 тис. грн.
“Послуги у державному тіньовому секторі фактично платні, але обов’язки і права сторін ніякими договорами не закріплені. У приватних клініках між лікарем і пацієнтом укладається договір, який регулює дії лікаря і гарантує пацієнтові захист його прав”, – говорить Олег Петренко.
При цьому популярність приватної медицини залежить від регіону. Так, респонденти усіх міст, окрім Києва, при проблемах зі здоров’ям воліють звертатися в державні установи (крім лабораторної діагностики), а жителі столиці, навпаки, в приватні установи (за винятком “дорослих” поліклінік).
Гальмо розвитку
З настанням кризи приватним клінікам довелося зіткнутися з низкою складнощів, головні з яких – подорожчання медпрепаратів та падіння купівельної спроможності поряд зі скороченням частки медичного страхування. Так, приватні гравці залежні від курсу валют, адже ліки та витратні матеріали вони закуповують за кордоном.
З настанням кризи приватним клінікам довелося зіткнутися з низкою складнощів, головні з яких – подорожчання медпрепаратів та падіння купівельної спроможності поряд зі скороченням частки медичного страхування. Так, приватні гравці залежні від курсу валют, адже ліки та витратні матеріали вони закуповують за кордоном.
Враховуючи ситуацію, що склалася, клініки змушені були закладати ризики підвищення цін постачальниками у вартість своїх послуг.
У середньому за останній рік вартість послуг приватних клінік виросла на 50%. Крім того, ряд компаній були змушені призупинити розвиток клінік і розширення спектру послуг на невизначений термін.
Як зазначає Pro-Consulting, якщо в докризовий період (до 2009 року) темпи зростання ринку приватних медичних послуг досягали 40% на рік, то зараз вони сповільнилися до 10-20%. При цьому сьогодні ринок все ж демонструє збільшення як числа операторів, так і обсягу та асортименту надаваних ними послуг.
“Зараз у Києві і в західних регіонах країни відкриваються малі та середні приватні клініки, великі клініки на ринок практично не виходять. Основна причина – складна економічна ситуація, яка, до того ж, непередбачувана, – зазначає Олег Петренко. – Хоча інтерес з боку інвесторів зберігається. Основна мета інвесторів нині – купити клініки дешевше “на дні” цінової пропозиції, але власники не поспішають їх продавати, сподіваючись вийти з кризи і надалі примножити свої доходи і вартість бізнесу. Ще одна причина небажання продавати клініки – це фінансова непрозорість ведення бізнесу , який не зможе пройти стандартну процедуру due diligence “.
Головним фактором, який приваблює інвесторів на медичний ринок України, є невисокий рівень конкуренції.
“Крім того, середній період окупності подібних інвестицій в Україну становить чотири-шість років, що менше, ніж у розвинених країнах”, – констатує Олена Лепешина, директор компанії “МедЕксперт”.
Рентабельність приватних клінік сьогодні становить 5-30% на рік залежно від сегмента. Але при всій своїй привабливості український ринок медичних послуг не такий популярний серед іноземних інвесторів, як міг би. За весь час на ньому було укладено всього дві угоди за участю іноземного капіталу – в 2011 році 76% -ва частка в клініці “Ісіда” була продана інвестиційному фонду Advent International за $ 40 млн, а в 2012 році одеська “Інто-Сана” була куплена російським фондом прямих інвестицій Russian Partners за 30 млн євро.
Причина в тому, що для залучення інвесторів ринок приватною медициною повинен бути дуже прозорим, зі зрозумілими структурою і бізнес-процесами.
Зростання інвестиційної привабливості приватної медицини України обмежує відсутність обов’язкового медичного страхування, а також слабкий розвиток добровільного медичного страхування. А з початком кризи ситуація ще більше ускладнилася – багато підприємств істотно скоротили витрати на соціальні програми персоналу, що призвело до зменшення страхових надходжень і, відповідно, обсягів послуг, що надаються приватними медичними клініками.
“На жаль, на розвиток ринку істотно впливають низький професійний рівень лікарів, їх неготовність сприймати нові технології, що йде врозріз з високими витратами приватного бізнесу на впровадження цих технологій. Крім того, клієнти, які звертаються у приватні клініки, це переважно люди, що займаються бізнесом і вимагають абсолютно іншого підходу. Тому лікар зобов’язаний постійно розвиватися не тільки в професійній, а й в особистісній сфері, чого переважна більшість з них не роблять, орієнтуючись насамперед на отримання прибутку “, – пояснює Тетяна Міхнова, генеральний директор Медичного центру Святої Параскеви.
Не сприяє розвитку ринку і складна система акредитації та отримання дозвільної документації для приватних медичних установ. Однак із закінченням кризової ситуації та подальшим рухом України в бік Європи слід очікувати гармонізації вітчизняного законодавства з європейським, що сприятиме активізації діяльності міжнародних операторів на ринку приватної медицини України.
Дарья Куренкова
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
