713
Чи впорається НБУ з інфляцією?
— Казна та Політика
Таргетування інфляції – головний виклик, поставлений перед Національним банком України. Саме управління інфляцією, синхронне з плаваючим валютним курсом, є метою адекватної політики НБУ, згідно з угодами з МВФ і амбіціями самого регулятора. Деякі заяви Нацбанку щодо інфляційних показників зводяться до закидів, чому інші держоргани рахують ці показники не так, як сам НБУ. Приводом для чергових подібних заяв стали оприлюднені минулого тижня дані Держстату щодо інфляції. Згідно з ними, зростання цін у квітні прискорилося до 14%, або 60,9% в річному вимірі, що є максимумом з 1995-1996 років. У НБУ і деяких аналітичних компаніях заявили, що в оцінці допущено прорахунок, пов’язаний з ціною на газ. Хоча Держстат дає свої оцінки на підставі методик, синхронізованих з методиками Євростату.
«У розрахунках використано дані чорного ринку валюти, зібрані протягом останніх 12 місяців у рамках спільного проекту з дослідження проблемних валют Інституту Катона й Університету Джона Хопкінса», – пояснював Ханке. Це набагато більше, ніж «офіційні» 34,5%.
«Як нещодавно затверджена Програма розширеного фінансування МВФ, так і реструктуризація держборгу України, переговори щодо якої лише почалися, спираються на помилкові дані. Програми і переговори, що базуються на помилкових припущеннях, ведуть у пастку», – зазначив Ханке.
Економісти, в тому числі – аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, пояснюють, що «основою для оцінки, зробленої професором, є зміна обмінного курсу гривні до долара США за останній рік (при цьому використовуються дані чорного ринку). Оцінка заснована на теорії паритету купівельної спроможності, яка передбачає, що набір однакових товарів і послуг повинен коштувати однакову суму в різних країнах з урахуванням обмінного курсу».
Тепер обговорення реального рівня інфляції в Україні продовжилося. Цього разу − між Держстатом та НБУ. Згідно з даними статистичного відомства, такий високий рівень інфляції востаннє спостерігався у вересні 1995 року, коли зростання цін дорівнювало 14,2%, а в річному вимірі – за підсумками вересня 1996 року − тоді інфляція склала 63,4%.
Основними факторами зростання інфляції в квітні стали підвищення тарифів на природний газ у 5,5 рази і на електроенергію на 33,6%. У відомстві уточнили, що підвищення тарифів на природний газ та електроенергію призвело до зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в цілому в 2,1 рази.
В НБУ раніше допускали, що річна інфляція в другому кварталі перевищить 50%, і також пов’язували це з підвищенням тарифів ЖКГ. «Дійсно, ми теж очікуємо, що в другому кварталі річна інфляція, швидше за все, перевищить 50%-вий показник. Перш за все це буде пов’язано з підвищенням тарифів на ЖКГ», − зазначав на початку квітня директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук.
Схожа позиція – в НБУ, про що заявив Ніколайчук у ЗМІ. Згідно з даними Ніколайчука, зафіксоване Держстатом збільшення тарифів з 1 квітня на 450% відрізняється від оцінок НБУ. Оскільки, за інформацією Нацбанку, з квітня газ для населення подорожчав на 280%. «Справа в тому, що Держстат врахував підвищення цін на газ для населення для приготування їжі або для підігріву води в багатоквартирних будинках. Але ці сегменти займають лише 11% всього газу на потреби населення», – пояснив чиновник.
Нагадаємо, що в Держстаті рахують на підставі методології, яка повністю синхронізована й узгоджена з методологією Євростату. «Було розпорядження НКРЕКУ щодо підвищення тарифів на газ для приготування їжі. З 1 квітня тарифи становили 7,1808 гривні за метр кубічний замість 1,299 до цього. Все, більше ніяких змін не було. У нас є офіційно опублікований тариф, який використовується [при розрахунках тарифу на газ] для приготування їжі, ми його і беремо. Ми на даному етапі вважаємо, що у нас правильно порахована інфляція», – запевняє директор департаменту статистики цін Держстату Ольга Калабуха.
«Девальвація б’є фактично миттєво по цінах, і, відповідно, у березні-квітні спостерігалося зниження цін у багатьох категоріях товарів. А дані Держстату, замість різкого стрибка вгору і різкого вниз, потихеньку додають», – вказує Ілляшенко. Крім перерахунку через ревальвацію, незабаром на ціни також має вплинути і сезонний фактор, завдяки чому знизиться вартість продуктів харчування.
Згідно з даними Держстату, ціни в квітні майже на всі товари збільшувалися. Вартість продуктів харчування і безалкогольних напоїв зросла на 4,4%. Алкогольні напої та тютюнові вироби подорожчали на 1,8%.
У сфері охорони здоров’я ціни зросли на 4% через подорожчання фармацевтичної продукції, медичних товарів та обладнання. Знизилися тільки ціни на транспорт у цілому на 4,3%, що пов’язано зі здешевленням палива та мастил на 8,3%, автомобілів – на 7,9%, перевезень авіаційним транспортом – на 3,4%. Водночас на 3,6% і 2,0% зросла вартість послуг автодорожнього та залізничного транспорту.
В Інфляційному звіті НБУ середньорічна інфляція споживчих цін прогнозувалася на рівні 35%. Після останнього звіту Держстату стало зрозуміло, що про позитивний сценарії щодо інфляції уряд уже точно може забути.
При цьому НБУ, який тепер декларує своєю основною метою стабільність цін, а не курсу національної валюти, в свої прогнози вже теж навряд чи впишеться. «На мою думку, [рівень інфляції] буде однозначно вищим за 40%. А от після останніх даних за весь рік може бути і 55-60%», – зауважує керуючий партнер Capital Times Ерік Найман, підкреслюючи, що зростання тарифів ЖКГ триватиме й далі.
«Можливо, якщо тільки ціни на нафту впадуть до $30 за барель, це допоможе збити інфляцію до 40%. А якщо нафта і бензин залишаться на поточних рівнях, то, швидше за все, це буде 55-60%», – вважає Найман. При цьому експерт додає, що одними монетарними методами впоратися з інфляцією Нацбанку буде дуже складно.
Вагому роль може зіграти і можлива ревальвація гривні. Минулого тижня регулятор знизив коридор купівлі-продажу гривні на 50 копійок. Тепер ЗВР він поповнює за курсом 20,5 гривні за долар США, незважаючи на те, що раніше глава НБУ заявляла про те, що бачить курс в районі 21-22 гривень за долар.
Так, якщо Нацбанк дасть гривні опуститися нижче від своїх орієнтирів – 21-22 гривень, то інфляція за підсумками року може виявитися близькою до орієнтирів в інфляційному звіті регулятора. Хоча такий сценарій малоймовірний, і в кращому випадку за рахунок сезонного фактора і відкату цін після девальвації середня інфляція за підсумками року трохи перевищуватиме 40%.
Олександр Моісеєнко, Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
