Ринок страхування життя в Україні: життя ледве жевріє
У розвинених країнах страхування життя – в першу чергу інвестиційний інструмент. У нас з інвестиціями в лайфові страховки не склалося. Чому? Усе логічно: для нестабільних економік характерні прагнення до максимального заробітку і можливості швидко “вийняти” гроші, а ось стабільним, розвиненим економікам властиві довгострокові вкладення з невисоким річним доходом: 3% – добре, 6% – відмінно. Тому страхування життя існує в розвинених країнах в самих різних видах – від пенсійного накопичення або ризику передчасної смерті до чужого для українців страхування немовлят на “дожиття до повноліття”, яке європейці розглядають як спосіб накопичити кошти на освіту дитини – пише “ТОП-100. Найбільші медичні компанії України”.
Крім того, в Європі та США традиційно розвинене так зване страхування життя з інвестиційною складовою (unit-linked страхування) – страхова компанія, щоб підвищити прибутковість, використовує частину портфеля для інвестицій в потенційно більш прибуткові, але і більш ризикові інструменти, не ризикуючи при цьому всіма коштами клієнта.
За даними Європейської федерації страхування, в 2013 році 64% лайфових страхових полісів зі страхування життя були придбані приватними особами для себе. А загальне число застрахованих у Західній Європі наближається до 85-90% від усього населення.
У той же час, за даними Ліги страхових організацій України, у нас в 2013 році договори страхування життя уклали 1, 77 млн чоловік, тобто менше 5% населення.
Ринок пішов у піке
Головна відмінна особливість ринку страхування життя в нашій країні – низький рівень проникнення. Причин кілька: відсутність культури страхування, нестабільність національної валюти, що зводить нанівець інвестиційну привабливість страхування, відсутність довіри до гравців фінансового ринку з боку населення.
“На сьогоднішній день українці більше схильні купувати ризикове страхування життя, оскільки термін дії договорів від одного року. У сформованій ситуації невизначеності та економічного спаду, банкрутства ключових банків на ринку, валютної дестабілізації громадяни України неохоче укладають накопичувальні договори на тривалий термін”, – зазначає Катерина Ковальчук, директор з актуарних розрахунків, андеррайтингу, перестрахування і методології страхової компанії “АСКА-Життя”.
Окремо стоїть питання недовіри до компаній. Якщо навіть банки, що пропонують клієнтам зрозумілі продукти, регулярно підносять сюрпризи у вигляді прихованих комісій та особливих умов, прописаних дрібним шрифтом в договорах, то страхові компанії продають і зовсім абсолютно незрозумілий продукт – “помацати” його не можна, в короткостроковій перспективі вигоди він не принесе, а коштує чимало. Та й схема “клієнт перестає платити внески – компанія залишає собі вже отримані премії, тому що у неї є підстави далі не виконувати свої зобов’язання” повсюдно працює в Україні. Це тільки зміцнює людей у думці, що страхові компанії – просто законний спосіб відбирання грошей у населення.
Але, незважаючи на все вищесказане, ринок страхування життя в Україні все ж існує. За даними Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, за 9 місяців 2014 обсяг страхових премій по страхуванню життя в нашій країні перевищив 1,5 млрд грн.
Головним драйвером ринку в країні стало так зване “банківське страхування” – страхування життя позичальників на термін дії кредиту, як правило – на суму залишку по ньому. Чималу частку на ринку становить особисте страхування життя (накопичувальне, термінове, ризикове та змішане), придбане клієнтами особисто. Не варто забувати і про корпоративне страхування життя, яке великі компанії включають в соцпакет для топ-менеджменту та особливо цінних співробітників. Його частка на ринку оцінюється в 4-5%.
При цьому збір премій за 9 місяців 2014 по десяти провідним компаніям зменшився порівняно з аналогічним попереднього року на 8,5%. Для порівняння: за аналогічний період 2013-го зростання склало більше 45% в порівнянні з 9 місяцями 2012 року. Головна причина – різке зниження банківського кредитування, головного драйвера ринку. Крім того, в умовах фінансової кризи компанії скорочують чисельність персоналу і урізують витрати на утримання, включаючи соцпакети, що також відбилося на кількості зібраних премій. При цьому падіння ринку пом’якшив той факт, що щорічні платежі за раніше укладеними довгостроковими банківськими договорами продовжували надходити.
З надією на пенсію
Як відзначають страховики, в кінці 2014 року серед українців зріс інтерес до страхування життя і здоров’я – кризові часи і соціальна невлаштованість змушують людей частіше замислюватися про “спадщину”. Однак малоймовірно, що цей інтерес буде конвертований в попит, якщо компанії не почнуть пропонувати прості і зрозумілі страхові продукти. Причому пропонувати не тільки на рівні корпоративних пакетів, але і для фізичних осіб.
“Прогноз ситуації на українському ринку страхування життя залежить від тенденцій зміни в економіці України в цілому, – впевнена Тетяна Рижова, генеральний директор” ІНГО Україна ЖИТТЯ “. – За умови поліпшення бізнес-клімату в країні, а також старту необхідних законодавчих ініціатив (прийняття нового закону “Про страхування”, запуск другого рівня пенсійної реформи, скасування єдиного соціального внеску та функціонування Фонду гарантування страхових виплат за договорами страхування життя) почнеться зростання ринку”.
Напрямок, що має високі шанси на розвиток – накопичувальне пенсійне страхування. Українці в черговий раз переконалися, що розраховувати на державні пенсії не доводиться, тому інтерес до альтернативних способів забезпечити себе і своїх близьких фінансово на момент втрати працездатності найближчим часом буде стабільно високим. Але реалізований цей попит буде тільки за умови зростання довіри до страхування в цілому і до компаній зокрема, для чого, крім зусиль компаній, були б дуже корисні і державні гарантії. Хоча, безумовно, обіцяні податкові пільги можуть підсилити цей сегмент за рахунок корпоративних клієнтів.
Ще один вектор розвитку, який може поліпшити ситуацію, – очищення ринку. Судячи за підсумками трьох кварталів 2014 року, на ринку працюють менше двадцяти компаній зі страхування життя з майже шістдесяти зареєстрованих. Виходить, в об’єктивно небагатій Україні сьогодні власники майже сорока компаній, які вклали в них мільйони євро, взагалі не зацікавлені в результаті? Складно повірити. Значить, майже сорок компаній вирішують якісь інші завдання. І це – погана база для зростання довіри.
ДОВІДКА
Страхування життя в умовно сучасному вигляді виникло в 1663 році, коли британець Джеймс Додсон запропонував розраховувати вартість страхової премії (платежу, який отримує страхова компанія від клієнта) на базі статистики смертності. Він зібрав усі дані по лондонських кладовищах, розрахував середній вік померлих і їх кількість за рік, щоб на підставі цієї інформації розраховувати вартість страховки. Перша лайфова компанія зі страхування життя з’явилася в 1762 році у Великій Британії.
Рейтинг українських компаній зі страхування життя за розмірами страхових резервів
Використані дані компаній, надані ними проекту “Відкрите страхування”
Ганна Березецька
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною