Мільярди під градусом: як зменшити оплату за тепло


Мільярди під градусом: як зменшити оплату за тепло

Експертні висновки щодо подорожчання послуг ЖКГ для населення відкладаються на невизначений час. Робоча група ВР з питань обґрунтованості підвищення цін і тарифів на енергоносії та комунальні послуги не зможе зробити жодних висновків до 7 травня, як це планувалося раніше. Офіційно заявлена причина – брак деяких базових документів.

Раніше передбачалося, що профільні держструктури підготують нормативні та законодавчі акти до 30 квітня, щоб до 7 травня зробити фаховий аналіз, а 12 травня, у день приїзду в Україну місії МВФ, бути готовими надати уряду і найбільшим кредиторам країни всі розрахунки та варіанти оптимізації витрат. Донори України не дуже задоволені темпами реформ в енергетичному секторі й особливо у сфері енергозбереження. Висновки робочої групи ВР мали показати, що така робота триває.

Проте на засіданні 30 квітня виявилося, що потрібні додаткові дані від НАК «Нафтогаз України», НКРЕКП та Міністерства регіонального розвитку і ЖКГ, оскільки буквально напередодні засідання групи уряд вніс зміни до низки чинних нормативів.

За підрахунками уряду, після квітневого підвищення тарифів на комунальні послуги кількість сімей, яким знадобиться субсидія, зросте з нинішніх 1,2 млн до 3 млн, а обсяг бюджетних видатків становитиме 24,5 млрд грн, тоді як 2014 року на це було направлено лише 350 млн грн.

Вольовим рішенням

2015 року, згідно з прогнозним балансом, на потреби населення планують виділити 12,8 млрд кубометрів газу. Це лише на 200 млн «кубів» менше, ніж 2014-го. Майже всі приватні будинки, на які припадає 93% споживання, вже давно мають лічильники газу. Інші 7% – близько 2,2–2,4 млн домогосподарств, де користуються тільки газовими плитами. Як правило, у таких квартирах лічильників немає. І облгази мають можливість списувати на них завищені обсяги споживання.

29 квітня Кабінет міністрів ухвалив рішення знизити норми споживання газу в таких будинках. Для споживачів, які використовують газ тільки для приготування їжі (і при цьому мають централізоване гаряче водопостачання), норму знижено з 6 куб. м на людину до 3 куб. м; для приготування їжі без підключення до гарячого водопостачання і без газового водонагрівача – з 9 до 4,5 куб. м; для споживачів, які використовують газ як для приготування їжі, так і для підігріву води, – з 18 до 9 куб. м на людину.

Це вже друге зниження норм за останні дев’ять місяців. 6 серпня 2014 року Кабмін переглядав норми споживання газу домогосподарствами без приладів обліку, зменшивши їх у середньому в 1,5–2 разу: з 9,8 куб. м/люд. до 6 куб. м/люд.; з 18,3 куб. м/люд. до 9 куб. м/люд. та з 23,6 куб. м/люд. до 18 куб. м/люд. відповідно. Облгази тоді висловлювали невдоволення тим, що і серпневі норми на 25% нижчі, ніж реальне споживання.

Проте вчора прем’єр пояснив рішення Кабміну тим, що воно простимулює газопостачальні компанії завершити установку лічильників у всіх споживачів. Особливо враховуючи той факт, що тарифи на газ зросли майже ушестеро – до 7188 грн за 1 000 кубів, і облгази самі зацікавлені в тотальному обліку.

Значно важче буде з нормативами споживання тепла. Їх не можна зменшити рішенням Кабміну – вони ґрунтуються на будівельних нормах, кліматичних умовах, і на них базується методології розрахунку тарифів. Цим даним уже 30 років, вони містяться в документі, який називається КТМ-204 «Норми та вказівки з нормування витрат палива та теплової енергії на опалення житлових і громадських будівель».

«Середньорічні витрати тепла на опалення за регіонами України різні. Нормативний документ було затверджено Держжитлокомунгоспом 14 грудня 1993 року. І, як я знаю, це були норми ще Радянського Союзу, ухвалені 1986-го. Тоді провели колосальну роботу по всьому Союзу, – розповідає Руслан Машляковський, член НКРЕКП. – За часів незалежності наші чиновники просто виокремили дані щодо території України і без будь-якої актуалізації перенесли в КТМ – основний технічний документ, яким і сьогодні користуються всі органи місцевого управління для встановлення тарифів на тепло та гарячу воду».

І знову десять років боротьби

Ще 10 квітня комісія направила два офіційні листи: один – у Кабінет міністрів, другий – безпосередньо в Міністерство регіонального будівництва та ЖКГ. У них міститься прохання доручити відповідним органам розглянути питання можливої актуалізації нормативів КТМ. За минулі 30 років кліматичні показники дуже сильно змінилися по всій країні – глобальне потепління внесло свої корективи.

22 квітня в Мінрегіоні відбулася нарада представників НКРЕКП із представниками міністерства та Інституту теплофізики, які свого часу брали участь у складанні норм для КТМ. Сьогодні готують офіційне звернення до Національної академії наук із проханням розпочати перегляд норм. У НАНУ пообіцяли оперативно взятися за цю роботу, якщо уряд ухвалить рішення про необхідність їхнього аналізу.

«Скільки потрібно часу на перегляд норм КТМ, мені важко сказати. Навіть представник інституту Олександр Сігал не дав нам чіткої відповіді. Хотілося б оперативно, але скільки це – оперативно (місяць, рік, десять років), я не можу сказати. Сам документ КТМ – кілька сотень сторінок, – пояснює Руслан Машляковський. – Можливо, як один із варіантів це актуалізація кліматичних показників. А також внесення в документ норм щодо тих будинків, які було побудовано після 1986 року. Запит на надання кліматичних даних за останні 20 років ми також направили у Гідрометцентр України».

Уперше на проблему методології при розрахунку тарифів на тепло звернув увагу Луганський громадський комітет захисту прав людини. Це було 2006 року. Тоді тарифи на тепло теж різко підвищилися. Наприклад, у Луганську тариф зріс із 2,8 грн за 1 кв. метр до 4,56 грн. «Нам довелося через суд отримувати розрахункову бухгалтерію щодо тарифів, тому що звичайним шляхом простим смертним ці документи отримати не вдавалося. Коли ми одержали документи і провели бухгалтерську експертизу, нам багато чого стало ясно. Це був стимул для глибшого і серйознішого вивчення цієї проблеми», – розповідає Микола Козирєв, голова організації.

Норматив і гроші

Фахівці Громадського комітету виявили, що середньорічні температури для українських міст чомусь майже відповідали середньорічним температурам міст Крайньої Півночі. До того ж було необґрунтовано збільшено період опалювального сезону. Що нижча температура, то більше палива необхідно, щоб забезпечити підігрів води для подання в теплоцентралі. Враховуючи, що в тарифі майже 80% витрат припадає на паливо, це велике поле для маніпуляцій. Період опалення – теж зайві витрати на оплату послуги, яка за фактом не надається.

Луганські правозахисники самостійно почали заміряти температури і розраховувати витрати на опалення 1 кв. метра житла. 2012 року з’явився великий документ із замірами та розрахунками за декілька років щодо кількох великих міст України. Там було показано, що сім’ї щороку переплачують сотні гривень за тепло, яке за фактом не отримують. Сьогодні саме цим документом користуються чиновники і політики, коли говорять про необхідність переглянути норми. Микола Козирєв претензій до них не має і навіть далі підраховує втрати.

«Нині, коли тарифи знову різко підвищилися, я підрахував усе за новими кліматичними умовами, адже минув опалювальний сезон – і в нас знову зима значно тепліша, ніж закладена при розрахунку тарифу. У старому нормативі на витрати тепла на квадратний метр закладено -1,1 градуса, а в минулому опалювальному сезоні середня температура у нас була +1,5 градуса, – ділиться спостереженнями Микола Козирєв. – Грубий підрахунок за спрощеною методикою показав, що в Києві з кожного квадратного метра цього року з квітня почнуть брати зайві 43 грн на рік. Якщо у вас 60 квадратів, то за наступний опалювальний період із вас візьмуть зайвих 2580 грн».

Тільки по Києву зайві 43 грн із квадратного метра принесуть теплопостачальній компанії додаткові 3,182 млрд грн на рік. Тому монополісти-теплопостачальники, очевидно, будуть не особливо зацікавлені в тому, щоб щось змінювати в методології. У цьому разі, на думку Козирєва, наукове обґрунтування тарифу підмінюється економічним. Тариф на сьогодні – не економічна категорія, а «поквартирна феодальна данина».

Контроль і облік

Крім застарілої методології формування тарифів, по споживачеві б’є також неможливість побачити реальні показники спожитого тепла. Забезпеченість теплолічильниками житлового фонду України становить у середньому лише 40%. При цьому тільки в Києві різниця в оплаті тепла в однакових квартирах у будинку з лічильником і без нього – понад 100 грн.

Вперше постанова про повсюдне встановлення лічильників тепла з’явилася ще 1995 року за підписом прем’єра Євгена Марчука. У документі передбачалося виділення державних коштів, місцевих бюджетів та підприємств.

«Постанова Марчука не одна така. Була навіть програма [яка передбачає] до 2000 року всюди встановити лічильники, були ще якісь програми, але їх так ніхто і не фінансував, – пояснює ситуацію Арсентій Блащук, президент Асоціації «Укртеплокомуненерго». – На сьогодні законодавством передбачено, що лічильники встановлює власник житла, тобто будинки самі повинні це зробити. Нацкомісія каже, що внесе в інвестиційну програму вартість лічильників і зобов’яже тепловиків ставити їх. Ну якщо будуть кошти на установку, то тепловики можуть їх змонтувати».

Що ж до перегляду методології формування тарифу, то Блащук не бачить у цьому особливих проблем: тарифи встановлює НКРЕКП. «Як вона вважатиме, так і працюватимемо», – каже він.

Сьогодні національний регулятор уже вносить в інвестпрограми своїх ліцензіатів щодо тепла зобов’язання встановлювати лічильники тепла. Це одна з вимог МВФ – створити систему повного обліку та контролю. Але скільки часу знадобиться, щоб забезпечити 100% споживачів теплолічильниками, сказати важко. Усього в Україні є близько 350 компаній, які надають послуги теплопостачання. 220 із них – ліцензіати НКРЕКП, решта входить до сфери компетенції місцевих органів влади. Можливо, влада на місцях візьме витрати з установлення теплолічильників на себе.

Наприклад, ПАТ «Київенерго» зобов’язалося до кінця 2015 року поставити 3 000 будинкових лічильників, ще 1 000 встановлять коштом міста. Якщо план буде виконано, то забезпеченість Києва теплолічильниками становитиме 70%. Ще близько тисячі будинків не мають технічних умов для встановлення теплолічильників. Як бути з ними, у компанії ще не вирішили.

Це вже не перша спроба народних обранців якось упорядкувати тарифи, принаймні на тепло. Ще 2013 року Микола Козирєв запропонував проект змін до законодавства, яким комунальників зобов’язують робити перерахунок платежів за критерієм кліматичних умов. Схожу практику мають багато країн світу.

Проект змін було узгоджено з профільним комітетом ВР з питань будівництва, житлово-комунального господарства та регіональної політики Спиридона Кілінкарова. Потім було направлено уряду, а звідти за підписом віце-прем’єра Олександра Вілкула – у Мінрегіон. У міністерстві пообіцяли «додатково вивчити матеріали й повідомити пізніше». І ось уже за нової влади надійшов точно такий же лист.

Тепер залишилося тільки поспостерігати, до якої тактики вдасться депутатська робоча група, щоб прискорити процес перегляду тарифів.

Інна Коваль

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua