1631
Ще один чорний рік для металургів
— Світ
У 2015 році Україна, схоже, піде з глобальної десятки металургійних держав.
Перший квартал країна закінчила на 12-му місці рейтингу Worldsteel з тримісячним об’ємом сталевої виплавки на рівні 5, 15 млн тонн.
Відставання від показника за січень-березень 2014 року – 31%.
Схожі цифри квартального виробництва призводять і в галузевому об’єднанні “Металургпром”.
Прогнози експертів щодо 2015 також не обнадійливі.
Країна ризикує обрушити металургійне виробництво на кілька мільйонів тонн сталі, недоодержавши мільярди доларів валютної виручки. І це після галузевого обвалу в 2014 році на 5,5 млн тонн сталі.
Що штовхає чорну металургію України вниз?
Якби не було війни
Військовий негатив і пов’язані з ним форс-мажори – основа багатьох пояснень виробничого провалу українських металургів. В останні місяці рідкісне виступ представників галузі обходиться без перерахування “східних активів”, зупинених або працюють з перебоями.
Війна на Донбасі призводить до пошкоджень потужностей, порушень енергетичної та транспортної інфраструктури металургійного виробництва. У певні періоди доставка сировини на деякі заводи і відвантаження з них готової продукції ставали нерозв’язними завданнями.
Приміром, Єнакіївський метзавод – ЄМЗ, входить до групи “Метінвест” Ріната Ахметова і Вадима Новінського, – будучи запущеним в жовтні 2014 після кількох місяців простою, в лютому 2015 знову зупинився.
У березні підприємство запрацювало, але зупинка вплинула на його виробничі результи. За перші три місяці року ЄМЗ знизив випуск сталі до 260 тис тонн або майже на 66% в порівнянні з тим же періодом 2014 року.
Донецький метзавод – ДМЗ, з групи “Донецьксталь” Віктора Нусенкіса – на початку лютого також припиняв виробництво через проблеми з доставкою залізорудної сировини. Відновити роботу першої із зупинених доменних печей на підприємстві змогли лише в квітні.
Двомісячний обсяг виплавки чавуну на ДМЗ скоротився на 64% до 77 тис тонн, лютнева виплавка дала всього 6 тис тонн металу.
Показова ситуація з Алчевським меткомбінатом – АМК, – входять до підконтрольну росіянам корпорацію ІСД. Рік тому там планували збільшити випуск продукції в 2014 році на 20%, але в розпал серпневих боїв на Донбасі підприємство зупинилося і стоїть досі. Що це означає для галузі?
За перші три місяці 2014 рівень виробництва сталі на АМК перевищив 1,1 млн тонн. У той період завод займав 15% в загальноукраїнському обсязі виплавки. В останній тиждень галузеві агентства повідомляють, що перезапуск комбінату може стартувати на початку травня з виходом на виплавку сталі в червні.
За даними “Металургпрому”, за три місяці 2015 українська металургія справила на 2,36 млн тонн сталі менше, ніж у січні-березні 2014 року. Перебої в роботі погіршують експортні позиції металургійних заводів і комбінатів, які на зовнішніх ринках продають близько 85% продукції.
ДП “Укрпромзовнішекспертиза” – УПЕ – повідомляє, що в першому кварталі 2015 було експортовано 4 млн тонн сталі. Це на 29% менше, ніж роком раніше.
Ринкові частки українських металургів дістаються росіянам і китайцям, говорить аналітик Concorde Capital Роман Тополюк. Він констатує, що спад в експортних продажах української сталі стався через війну на Донбасі.
З цієї причини окремі підприємства в регіоні простоюють. Інші, наприклад, маріупольські “Азовсталь” і ММК імені Ілліча, не можуть завантажити всі потужності.
У поточних ринкових умовах вітчизняні металурги залишаються конкурентоспроможними, стверджує аналітик. За його словами, рентабельність українських підприємств зросла в рази, ціни на сировину нормалізувалися, девальвація гривні дозволила знизити собівартість.
У той же час у світі спостерігається надлишок потужностей, і в разі падіння попиту частині виробників доведеться піти з цього бізнесу.
“У нормальних умовах, у мирний час, наші заводи першими б ринок не покинули. Прикро, що війна виштовхує їх з ринку в ситуації, коли економічно вони цілком здатні боротися за своє місце під сонцем”, – нарікає Тополюк.
Він додає, що деякі підприємства галузі належать російським акціонерам, яких цілком може влаштувати зниження виробництва в Україні. “Економіки в такому підході мало”, – констатує він.
Все нижче і нижче
З початку 2015 конкуренція на зовнішніх ринках посилюється, ціни знижуються. Представник Concorde Capital наводить такі дані: якщо в січні сталева квадратна заготовка з України пропонувалася за 393 дол за тонну на умовах FOB Чорне море, то до квітня її ціна впала до 362 дол за тонну.
Тонна сляба за цей час подешевшала на 42 дол до 318 дол, арматури – на 15 дол до 400 дол. гарячекатаний рулон втратив в ціні 54 дол, його квітневі котирування впали до 366 дол за тонну.
Ціновий спад позначився на зниженні валютної виручки від продажів сталевої продукції. За оцінками УПЕ, у першому кварталі 2015 цей показник склав 1,72 млрд дол – на 41% менше, ніж за той же період 2014 року.
У сформованій ситуації металургів виручають девальвація гривні і просадка цін на сировину. Здешевлення національної валюти по відношенню до долара завжди на руку експортерам, а залізорудну сировину – ЗРС – тільки за 2014 подешевшало на 47% до 68 дол за тонну за матеріал з 62% вмісту заліза.
На китайському імпортному ринку, що впливає на ціни на руду в світі, на початку квітня ЗРС впало у вартості до десятирічного мінімуму – 47 дол за тонну. Потім ціна перевищила 50 дол за тонну, що все одно в 2,5 рази менше, ніж рік тому, підкреслює Тополюк.
Подешевшали і інші види металургійної сировини – лом, коксівне вугілля, феросплави. Наприкінці березня прямі виробничі витрати українських метзаводів, за даними УПЕ, становили 297 дол на тонні сталі.
Аналітик “Укрпромзовнішекспертизи” Олег Гнітецький стверджує, що цей показник навіть краще, ніж у китайських металургів. Коли ж додаються інші витрати, включаючи витрати з доставки продукції в порт відвантаження, положення вирівнюється.
Собівартість в українських і китайських заводів приблизно однакова, відзначає експерт, але українські металурги можуть програвати конкуренцію через не завжди прогнозовану ритміку виконання замовлення. Останнє поставлено в залежність від нормального функціонування транспортної інфраструктури.
Українські металурги ще складають ефективну ринкову конкуренцію китайським колегам, а ось до завершення 2015 ситуація може змінитися.
“Активізується китайський сталевий експорт, обсяг якого за перший квартал склав 25 млн тонн. За весь рік цей показник може перевищити 100 млн тонн. Китайські виробники пропонують сталь на ринках, традиційних для України”, – коментує віце-президент консалтингової компанії RCG Олександр Сірик.
Внутрішній попит на метал в КНР знижується у зв’язку з уповільненням національної економіки. Сталевий надлишок китайські виробники перенаправляють на зовнішні ринки. Процес активно проявив себе ще в 2014 році, протягом якого експорт сталі з Піднебесної виріс на 51%, досягнувши майже 94 млн тонн.
Якщо в другій половині 2015 руда продовжить дешевшати, то китайці отримають певну перевагу в собівартості.
“Зниження цін на ЗРС зменшує значення чинника власної сировини і грає на руку конкурентам”, – пояснює Сірик. Крім китайців конкуренція наростає і з боку Росії, яка також використовує момент з девальвацією своєї валюти.
Варіації в спаді
Внутрішній ринок в 2015 році металургів знову не підтримає. Українські машинобудівні заводи, які раніше орієнтувалися на ринок РФ, різко скоротили виробництво і закупівлі сталевого прокату.
Гнітецький прогнозує скорочення продажів металопродукції всередині України на 1,5-2 млн тонн в 2015 році. Експорт же, за його оцінками, впаде на 2 млн тонн або на 10% проти 2014 з його 20,4 млн тонн сталі, проданої на зовнішніх ринках. Середня ціна на сталь знизиться на 20% – приблизно на 100 дол за тонну.
“У 2015 році валютна виручка від продажу сталевої продукції може зменшитися на 30% або на 2,9 млрд дол з 10,640 млрд дол в 2014 році”, – прогнозує експерт.
За розрахунками УПЕ, у 2015 році заводи виплавлять 23-23,5 млн тонн сталі проти 27,2 млн тонн в 2014 році. Аналітик Eavex Capital Іван Дзвінка призводить помірно-оптимістичний сценарій: 22,5 млн тонн. Це означає падіння на 17% в порівнянні з 2014 роком. У Concorde Capital говорять про 22 млн тонн сталі в 2015 році.
Звичайно, ці прогнози можуть бути переглянуті у бік поліпшення, якщо перемир’я на сході країни знайде стабільні форми, і заводи зможуть наростити завантаження. Однак поки про плани збільшення виплавки в галузі говорять лише на заводах, які віддалені від зони бойових дій.
Так, керівництво “Арселор Міттал Кривий Ріг” заявило про намір підвищити випуск сталі в 2015 році до 6,5 млн тонн проти 6,3 млн тонн в 2014 році.
Усім підприємствам доведеться скорочувати витрати при споживанні матеріалів та енергоресурсів. Інше питання, що деяким зробити це буде непросто навіть при наявності коштів на відповідне обладнання. Війна не дозволяє.
Сергій Кукін
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
