Будні Гонтаревої

15.04.2015, 17:00 — Казна та Політика

2753

Керівництво Нацбанку заявило про повну публічність та прозорість. Hubs запитав, чи готова голова НБУ провести повний робочий день під наглядом журналіста.

Валерія Гонтарєва не тільки погодилася на робочий день, але і запросила на вихідних в гості познайомитися з сім’єю. Умова: на зустрічі, де може прозвучати інформація, що відноситься до банківської таємниці, доступ буде закритий.

Ось як пройшов робочий день голови Нацбанку 30 березня.

«Ходімо в мою «комірчину тата Карло», хочу швиденько покурити перед зустріччю», – говорить Гонтарєва. Проходимо в сусідню кімнату. «Комірчина» більше схожа на маленький необжитий кабінет. Стіни заставлені порожніми книжковими шафами, біля вікна – старий диван і музичний центр, посередині кімнати – маленький круглий стіл, на ньому холодна кава і зелений чай для Гонтаревої.

Валерія Гонтарева в «комірчині тата Карло»

Простенька чашка з чаєм зовсім не вписується в класичний інтер’єр кімнати для відпочинку голови Нацбанку. Пізніше буфетниця зізналася, що чашка раніше належала їй. «Валерії Олексіївні чоловік подарував чашку, я поставила її в кавоварку, вона тріснула – довелося подарувати свою», – пояснила манірна жінка бальзаківського віку з акуратно укладеним волоссям. Тріснутий подарунок чоловіка, рожеву чашку з написом Keep calm and carry on, Гонтарева зберігає на робочому столі.

Гонтарева закурює, розповідає про порядок денний і відкриває приготовані для офіційних зустрічей папки. У них необхідні матеріали, плани зустрічей, імена, фотографії та короткі біографії іноземних гостей. На вивчення матеріалів, кава, чай і сигарета – 10 хвилин.

8:45 ранку. Валерія Гонтарєва готується до майбутніх зустрічей

- Жером очікує, – в «комірчину» заходить секретар. Гонтарева біжить на першу зустріч. Поговорити з головою Нацбанку прийшов постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше. Зустріч конфіденційна. За словами голови НБУ, нічого цікавого не обговорювали – звичайні робочі моменти.

Не минуло й десяти хвилин, як в коридорі з’являються нові гості. Під маленькою переговорною, де проходить зустріч, нервує співробітниця міжнародного відділу. «Приїхали поляки і шведи, голова з Жеромом Ваше, мої дії?», – Говорить вона комусь по мобільному. Інструкція приходить миттєво, гостей ведуть в буфет напоїти кавою. Пунктуальні європейці приїхали за 15 хвилин до зустрічі. В руках валізи, з НБУ вони відразу їдуть в аеропорт.

В 11:03 зустріч закінчується. У великому залі засідань Гонтареву вже чекають керівники 40 найбільших банків. Йти недалеко: з приймальні в зал ведуть окремі двері. У гарячі місяці, коли гривня стрімко падала, зустрічі були щотижневими. Банкіри вже освоїлися в залі засідань. У кожного своє місце за круглим столом. Прямо навпроти Гонтаревої сидить голова правління Приватбанку Олександр Дубілет, по праву руку від нього – глава Ощадбанку Андрій Пишний. З березня за круглим столом збираються рідше: раз на два тижні.

Зустріч із банкірами проходить у великому залі засідань

Слідом за панікою на ринку вщухли і пристрасті на зустрічах. Стомлені кризою банкіри спокійно вислухали Гонтареву, її нового заступника Дмитра Сологуба і директора юридичного департаменту Віктора Новікова. Банкірам розповіли про законодавчі ініціативи, які будуть просуватися через парламент, можливе скасування 1,5% -го військового збору при валютообмінних операціях і загальну макроекономічну ситуацію.

- Що у вас?, – запитує у банкірів Гонтарєва.

«Ми не бачимо тиску на валютний ринок, – ділиться спостереженнями Дубілет з Приватбанку. – Якщо військові дії будуть вщухати, курс буде спокійний». З колегою погоджується Пишний з Ощадбанку: «На валютному ринку ми не очікуємо великого попиту – у рітейлерів падає виручка. Все спокійно і зазвичай».

Гонтарева попереджає, що НБУ планує знижувати облікову ставку, тому краще високі ставки на довгострокові депозити не пропонувати. Зустріч закінчується оваціями. Гонтарева вручає подяку за внесок у розвиток банківської системи голові правління «Креді Агріколь» Євгенії Чемерис. Глава НБУ розцілувала в обидві щоки колегу, що йде на пенсію. Дубілет та Пишний знімали на телефони, інші банкіри аплодували.

Зустріч із банкірами. Гонтарева нагороджує Євгенію Чемерис

Голова Нацбанку анонсувала зустріч через два тижні, попрощалася і пішла в кабінет. У приймальні вже чекали Дубілет та перший заступник голови Приватбанку Олег Гороховський. Цілий тиждень Приватбанк відбивався від інформаційної атаки. Клієнти отримували смс і дзвінки з попередженням про швидку кончину банку. З’являлися неправдиві заяви «колишніх співробітників» банку про його жалюгідне становище. Клієнти реагували. Дубілет та Горохівський виклали папки з відтоками по банкоматах. Підглянути не вдалося, зустріч назвали конфіденційною. Результат зустрічі – Приватбанк отримав моральну і матеріальну підтримку від Нацбанку (черговий транш рефінансування).

Провівши «приватівців», Гонтарева поїхала на зустріч з главою адміністрації президента Борисом Ложкіним. Зустріч у графіку з’явилася раптово. Замість неї у нас був запланований обід з Гонтаревої і Писарука в їдальні Нацбанку.

Писарук від обіду не відмовився. Прихопивши з собою заступника голови Якова Смолія, ми вирушили дегустувати нацбанкові делікатеси. Для членів правління та директорів департаментів в їдальні є окремий зал. Інтер’єр нагадує оздоблення будинку Віктора Пшонки. Перше враження: зал готували до весілля. Білі скатертини, фіолетові серветки, рожевий тюль на вікнах, розписані квітами стіни і стільці з подушечками.

Їдальня Нацбанку. Зал для топ-менеджмента

На столі меню: салат «Дністер» – 3,1 гривень, суп гороховий – 4,75, каша гречана – 2,55. Найдорожча страва в меню запечена риба – 17,8 гривень. Кожен співробітник Нацбанку може в їдальні відкрити депозит. З нього будуть списуватися гроші за обіди. Можна платити готівкою, чек видають. Меню для керівництва Нацбанку і рядових співробітників однакове. Різниця тільки в обслуговуванні. У залі для рядових співробітників – самообслуговування. Керівництву подає і прибирає офіціант.

Меню їдальні Нацбанку для всіх однакове

Сідаємо за довгий сервірований стіл, робимо замовлення. Поки несуть обід, починаємо розмову з Писаруком.

- Олександр Володимирович, ви давно дружите з Гонтаревою. Саме тому погодилися на її пропозицію попрацювати на благо держави?

- Особистість Гонтаревої зіграла одну з ключових ролей в рішенні повернутися в Україну. Багато в НБУ прийшли тому, що вона покликала – це не мій одиничний досвід. І це тільки підтверджує її репутацію. Ще дві важливі причини, чому я прийняв пропозицію: патріотизм і професійний виклик.

- Дружба не заважає в роботі?

- Не заважає, ми давно навчилися розмежовувати виробничі та особисті стосунки. Але Валерія органічна в стосунках, як на роботі, так і поза нею. Крім цього нас зближує відчуття, що робимо спільну справу. Якби я не прийняв пропозицію Валерії – я б дуже шкодував. У мене було б відчуття, що я її підвів.

- У 2000-х ви були начальником у Гонтаревої. Тепер вона у вас. Яке було помінятися місцями?

- Легше, ніж можна уявити. Ієрархічність у відносинах майже не відчувається.

- Який у Гонтаревої стиль управління?

- Чоловічий. Відрізняється тільки емоційна палітра. Валерія бачить недоліки, трохи їх перебільшує і вимагає терміново усунути. Вона дуже вимоглива до себе і до оточуючих. Головні її сильні риси – чесність, принциповість і цілеспрямованість.

- А негативні?

- Вона націлена на результат і не оцінює важливість самого процесу. Більше управляє результатом, хоча повинна управляти і процесом. Вона вимагає швидких дій, але поки стара система нам цього не дозволяє.

Обговорюємо жіночий і чоловічий стиль управління. Смолій на простому прикладі пояснює відмінності.

- І я, і дружина дуже любимо готувати, але робимо це по-різному. Вона може готувати чотири страви одночасно, тримає ситуацію під контролем, у неї нічого не згорить, але на кухні в цей час, як мені здається, хаос. У мене лінійна структура виконання завдань – готую одне блюдо за іншим і дотримуюся порядку на кухні. Результат і в мене, і в дружини однаковий – відрізняється тільки процес і термін.

Обід закінчується, п’ємо гарячий чай. З теплої їдальнею йти не хочеться. На вихідні в Нацбанку відключають опалення, тому у понеділок тут завжди холодно. Майже всі жінки закутані в палантини, шарфи або хустки.

Гонтарева вже пообідала з Ложкіним. У маленькій переговорній її чекає правління української «дочки» UniCredit Bank Граціано Камелі, його перший заступник Тамара Савощенко і фінансовий директор Джакомо Волпі. Тема зустрічі – збільшення статутного капіталу банку. Ми зі співробітником міжнародного відділу залишаємося за дверима.

- Часто так багато іноземців до вас приїжджає?

- Це небагато. Бувало й по 12 делегацій в день. Не всі до голови, але більшість. Зараз до п’яти делегацій приймаємо.

З-за дверей доноситься гучний сміх Гонтаревої. Двері відчиняються і по банкірах видно, що результати переговорів позитивні. Через кілька днів стало відомо про збільшення капіталу UniCredit Bank на $500 млн.

Голова Нацбанку готова до інтерв’ю. У приймальні Гонтаревої перестановка. Два крісла для гостей та журнальний столик прибрали. На їх місці з’явився куточок охоронця. Накачаний, високий хлопець суворо і підозріло спостерігає за гостями. Від його погляду у мене чомусь виникає почуття провини.

- У вас така серйозна охорона …

- Спочатку у мене не було охорони взагалі. Я їздила на роботу за кермом свого автомобіля сама, як це робила останні 18 років. Після того, як почали надходити погрози, пересадили на службовий автомобіль з водієм і дали банківську охорону, коли ситуація посилилася банківську охорону змінило УДО (Управління державної охорони, – Hubs).

З приймальні голови Нацбанку в її кабінет ведуть дві важкі дерев’яні двері, кожна – метра три у висоту. Щоб їх відкрити знадобиться магнітна карта. Просторий кабінет Гонтаревої розділений на три зони: робоче місце, місце для нарад за великим круглим столом і куточок для відпочинку з двома шкіряними кріслами і журнальним столиком. Сідаємо за круглим столом, за яким по четвергах збирається правління НБУ. Саме тут вирішувалася доля 47 банків, які вивели з початку минулого року з ринку. Гонтарева просить зелений чай з медом. Але замість меду отримує три маленькі плитки шоколаду Roshen.

- Кому ви перейшли дорогу?

- Ми виводили з ринку банки, які займалися відмиванням грошей. Це кримінальний сегмент. Власники цих банків були, звичайно, незадоволені. Ви бачили ці мітинги у нас під стінами з гаслами «відставка-суд-в’язниця». Є незадоволені серед народних обранців. Депутат з «Фронту змін» Максим Поляков на всіх каналах розповідає, що Гонтарєва – головний корупціонер країни, вкрала $7 млрд, купила острів і вивезла туди свою сім’ю. «Острів» у нас, до речі, в Ірпені, моя сім’я там вже 15 років живе.

- Вам погрожують, організовують мітинги, влаштовують цирк в Раді. Що вас утримує від звільнення?

- Питання не в тому, що тримає, а в тому, чому я сюди прийшла. Завдання не змінилися. У моєму житті не було невдалих проектів. І я вірю, що зможу поміняти НБУ і банківську систему. Я повинна це зробити. Якщо держчиновники так просто будуть здаватися через цирк у Верховній Раді – тоді хто буде перебудовувати країну ?!

- Скільки разів ви хотіли піти з НБУ?

- Я жодного разу не писала заяви, але бажання піти було.

- Що було причиною?

Гонтарева опускає очі, витримує довгу паузу. Через прочинене вікно доноситься запах диму. Дюжина валютних позичальників топлять дровами бочки прямо під вікнами її кабінету. Вони вже не такі активні, як на початку року, не б’ють в бочки, не кричать: «Ганьба!». Давно не бачили біля Нацбанку та спеціального автомобіля з рупорами.

- Відчуття безвиході. Є гарна фраза: «Ну і що, що ти головою проб’єш цю стіну, що ти будеш робити в сусідній камері?!». Мені здавалося, що на хвилю змін налаштувалися тільки ми, а світ навколо не збирається змінюватися. Думала, що всі будуть бігти, а стартував тільки Нацбанк. Особливо це відчувалося перед Новим роком, коли ми просто перетворювалися в білих ворон. І хотілося поставити запитання – а камікадзе хто?

- Що змінилося?

- Все почало змінюватися з моменту приходу нових міністрів в уряд. Якийсь час вони входили в зону своєї компетенції, потім теж стартували в правильному напрямку. Зараз ми бачимо, що на своєму місці міністр економіки, міністр фінансів, міністр транспорту і міністр енергетики. Нам стало легше.

- Ви стали бігти разом

- Ми вважаємо себе Старшим братом, так як почали раніше і поки біжимо попереду. Але вони можуть довше запрягати, а потім швидше побігти.

- На торішній прес-конференції ви сказали, що з нетерпінням чекаєте, коли уряд почне робити реформи і забере частину критики на себе. Забрали?

- Звичайно. Всі критика вже на їх території. Зараз у нас «головні герої» – Яресько, так як піднімає податки, Демчишин, який робить реформу в енергетичній секторі та Айварас, який заговорив про приватизацію.

- Яка критика найболючіша?

- Найбільше ображає брехня, перекручування фактів, вигадки, маніпулювання цифрами. Є не тільки образлива критика, а й смішна. Ось, наприклад, Писарука (Олександр Писарук, перший заступник голови НБУ, – Hubs) назвали совдепівським старпером, а мене – недорікуватою алкашкою. Я погодилася з недорікуватою, але сказала, що алкашка не годиться, а Писарук погодився зі старпером, але не зрозумів, чому совдепівський.

Гонтарева голосно сміється. Пояснює, що у неї – зовсім інша шкідлива звичка: останні 30 років вона курить. Слово «совдепівський» її веселить, так як Писарук з 1997 року працював на голландських акціонерів, а останні сім років і зовсім жив у Європі. З Писаруком у Гонтаревої дуже теплі стосунки. Вже 20 років вони дружать сім’ями. Гонтарева згадує, як вийшла від Президента, коли той запропонував їй очолити НБУ, і по дорозі думала про свою команду. Першим в неї вона запросила свого вірного друга і колишнього начальника Писарука.

- Писарук назвав вашими основними позитивними рисами чесність, принциповість і цілеспрямованість. Це про вас?

- Я часто цитую фільм «Брат-2»: «У чому сила, брат?», «В правді!». Ось і я вважаю, що сила в правді. Це як у Старому Завіті: «Не допоможе багатство в день гніву, а справедливість від смерті». На мій погляд, всі хто йдуть в політику або на держслужбу, повинні мати всього два життєвих принципи: не брехати і не красти. Все дуже просто, не потрібно мучитися з вибором: кожен раз він ясний. Моя цілеспрямованість – так, я чітко розумію, який результат нашої роботи хочу побачити. Зрозуміло, що не всі ми робимо правильно.

- Які помилки ви зробили?

Було кілька технічних помилок. Наприклад, банкіри запропонували виплачувати перекази у валюті тільки після відкриття валютного рахунку, а без відкриття – у гривні. Пропозиція була слушна, ми ввели таке правило і отримали масу критики. Нам розповідали, що НБУ у «заробітчан» забирає останні гроші. Довелося скасувати.

- Скасували через критику?

- Це обмеження мало невеликий позитивний ефект. Негативу було набагато більше. Але за банківськими картками ми не здалися: валюту в банкоматах зняти не можна.

- А серйозні помилки?

- Думаю, нам треба було швидше розчищати банківську систему. Але тут ми впиралися в операційні можливості Фонду гарантування вкладів. Він не міг відразу «переварити» таку кількість проблемних банків.

- Ви погоджуєте з МВФ адміністративні заходи?

- Для введення останніх адміністративних заходів приїжджала місія МВФ разом із головою Миколою Георгієвим. Вони привозили своїх фахівців з обмеженням на валютному ринку, по роботі з експортерами та імпортерами. Їхня допомога була дуже до речі. Але в Україні ситуація унікальна. Навіть Світовому банку і МВФ складно зрозуміти, як правильно вчинити. Крім звичайних кризових явищ в економіці у нас присутній сильний дестабілізуючий фактор – військові дії.

- Хто разом з НБУ розділяє відповідальність за девальвацію гривні?

- Відповідальність за девальвацію лежить, насамперед, на накопичених десятиліттями дисбалансах практично у всіх сферах економічного життя країни. А вже потім на військовому конфлікті. Додайте митницю, яка пропускає нелегальний імпорт; податкову, яка впритул не бачить проблеми трансфертного ціноутворення та судову систему, яка прикриває нелегальний бізнес з відмивання грошей.

Недарма ж я себе зі стюардесою порівнювала (сміється). У НБУ – обмежений інструментарій. Ми не можемо змінити платіжний баланс країни. Нацбанк – не імпортер і не експортер, не митниця і не податкова інспекція. Ми можемо адміністративними заходами на якийсь період щось заборонити, прикрутити, обмежити, але завдання ж навпаки – лібералізувати ринок. А як його лібералізувати, коли пілоти літака не діють ?!

- Що робить у цей час стюардеса?

- Стюардеса може затягнути ремені безпеки – це наші адміністративні заходи, налити пасажирам водички – це наші вербальні комунікації і погодувати пасажирів у дорозі – це наші інтервенції з продажу валюти. А треба реально виводити економіку з піке!

Я за ліберальний ринок, але останні півроку доводиться вводити адміністративні обмеження. Зі свого боку прикрутили все, що можна було прикрутити. Закінчуємо чистку банківського ринку. Потім почнемо перезапуск системи. Але якщо не буде захисту прав кредиторів, якщо не запрацюють суди, якщо не почне рости ВВП, то все що ми зробили, буде ні про що. Зараз банки нам повірили, вносять капітал, намагаються кредитувати. Але ми поки змушені тримати драконівську ставку рефінансування – 30%, так як загроза розкручування інфляції дуже висока. Сподіваюся, що скоро стабілізуємо ситуацію і почнемо знижувати ставку рефінансування. Для зростання економіки нам потрібні доступні фінансові ресурси.

- Ситуація з курсом стабілізувалася – гривня майже місяць тримається на рівні 23 гривень. За рахунок чого?

- Адміністративні заходи відсікають спроби нелегального бізнесу вийти на ринок і купити валюту. Крім того, НБУ став активним учасником ринку, ми продаємо і купуємо, коли це потрібно – регулюємо попит і пропозиції. Ми купили на міжбанку $600 млн і плануємо їх віддати ринку, у нас немає завдання поповнити цими грошима резерви. Зараз наші резерви – майже $10 млрд.

- При якому курсі рахунок поточних операцій буде збалансований?

- Коридор не змінився – 20-22 гривні. На цьому рівні купівельна спроможність імпортної продукції істотно знижена. Зараз саме час починати імпортозаміщення. На жаль, банкіри поки не бачать попиту на кредити для розвитку бізнесу з імпортозаміщення.

Один з семи стареньких апаратів спецзв’язку видає пронизливий звук. На ньому ні кнопок, ні диска – тільки трубка.

- Володимир Борисович, добрий день!, – на обличчі голови Нацбанку з’являється широка посмішка. На дроті – голова ВРУ Володимир Гройсман.

Тон Гонтаревої стає настільки солодким, що відмовити їй навряд чи зміг би навіть Тарас Бульба. Вона – сама люб’язність. Незважаючи на чоловічий стиль управління Гонтарева, коли потрібно, вміє включати жіночу чарівність. Вона просить у Гройсмана внести на наступну сесію шість дуже важливих для НБУ законопроектів. Вибору у голови ВРУ немає – він погоджується. Заодно цікавиться рефінансуванням держбанків. Гонтарева розтлумачує процедуру пролонгації боргу для Укргазбанку та Укрексімбанку і називає поточні ставки. На цьому коротка розмова закінчується. Минулий тиждень був сесійний. Гройсман виконав свою обіцянку.

- Наскільки відчутно тиск бізнесу на вас? На вашій зустрічі з членами Американської торгової палати лояльні до політики НБУ бізнесмени були в меншості.

- Зате на зустрічі з членами Європейської бізнес-асоціації лояльних було багато. Асоціації об’єднують західний бізнес, який в більшості своїй зав’язаний на імпорт. Девальвація гривні в першу чергу вдарила по них. Ми намагаємося донести до імпортерів, що в боротьбі з нелегальним бізнесом можна зачепити і легальний. Тепер йому потрібно готувати більше довідок, відкривати акредитиви. Ми заборонили кредитування в гривні на купівлю валюти. Багато компаній використовували цей інструмент, як натуральний хедж від девальвації. Звичайно, їм не подобається це обмеження.

Ми недавно зустрічалися з нафтотрейдерами. Вони обурювалися, запитували навіщо ми вводимо акредитив, навіщо створюємо їм зайві складності. Зараз вони розуміють, що це прибере нелегальний імпорт, а, отже, і нелегальну конкуренцію. Тепер вони згодні і довідки зайві зібрати і пару днів почекати.

- У бізнесі ви з кимось були в хороших відносинах, з кимось в не дуже. Чи перенеслися ці відносини на роботу в НБУ?

- Ми виводимо з ринку банки з різних бізнес-груп – очевидно, що особливих відносин до когось у нас не було і не буде.

- Вже відчуваються зміни після прийняття закону про посилення відповідальності власників і менеджменту банків?

- О, не те слово! Тепер немає акціонера, який не знає, що капітал треба внести. Не внесе: банк піде з ринку, акціонеру доведеться відповідати особистим майном.

- Нацбанк вивів з ринку один з найбільших банків – «Дельта». Чи є паніка?

- Ми побоювалися, що ситуація буде набагато складніше – новий виток паніки, відтік депозитів. На щастя, прогнози не збулися. Ситуація з «Дельтою» почалася давно, і ринок уже чекав якогось рішення від нас. Ми намагалися врятувати банк, у нас була маса зустрічей з Мінфіном, МВФ і Світовим банком. «Дельта» увійшла за всіма критеріями в список системних банків і займала там четверте місце. Ми вважали, що її потрібно націоналізувати.

- Що пішло не так?

- У Мінфіну не було бажання націоналізувати ще один банк, і я їх розумію. Історія попередньої рекапіталізації показала, що держава однозначно не кращий акціонер. У 2009 році націоналізували три банки, і тільки Укргазбанк працює нормально. Банк «Київ» практично не існував – його залишки приєднали до «Укргаз», санаційний Родовід Банк – якесь непорозуміння. Ми будемо зараз вирішувати його долю.

- У тому ж 2009 році ходили розмови і про націоналізацію банку «Надра». Його Нацбанк теж вивів з ринку.

- З «Надра», як і з «Дельтою» питання довго не вирішувалося. Але банк до останнього дня розраховувався за поточними зобов’язаннями. За результатами стрес-тесту «Надра» потрібно було докапіталізувати на 11 млрд гривень. У акціонера таких грошей не знайшлося, зовнішніх інвесторів теж не вдалося «завести», тому по закінченню відведених 180 днів було прийнято рішення про передачі банку до Фонду гарантування вкладів.

- Скільки банк «Надра» повинен Нацбанку?

- Кредитів рефінансування у банку було на суму 12 млрд гривень. Велика частина з них видана ще в 2008 році і вона ніколи не погашалась.

- Тобто «Надрі» ви списали майже 12 млрд гривень?

- Менше. Під «Надра» було сформовано резервів на 9 млрд гривень. Під частину боргу є залоги.

- Значить, політика з рефінансування 2008-2009 років була дуже ризиковою?

- Політики не було.

- Ви проводите регулярні зустрічі з попередніми главами НБУ. Питали, як вони могли дозволити собі таку щедрість?

- Я в НБУ прийшла будувати нове життя банківської системи України, а не вішати все на «папередніков».

- Степан Кубів навіщо так багато роздав?

- У Кубіва була складна ситуація. Коли ми прийшли в НБУ у нас був час провести стрес-тестування 35 найбільших банків і тому ми знали їх діагноз, підписали з банками плани докапіталізації і розуміли чи можна допомагати кожному конкретному банку. А уявіть Степана Івановича, у якого не було цієї можливості. Він взагалі не знав, що там в банках відбувається. Можна сказати, що йому довелося допомагати банкам із зав’язаними очима, так як відтік депозитів у березні-квітні був величезний, а ситуацію потрібно було рятувати.

- У першій і другій групі банків вже пройшли чистки?

- Чистки ще йдуть. Писарук пообіцяв закінчити їх за два-три місяці – ось ми з нього і запитаємо в липні.

- Скільки банків залишиться?

- У нас немає такої цифри. Ми плануємо підтримати всіх, хто може вижити. Не виживуть тільки ті банки, акціонери яких не готові їх докапіталізувати.

- Коли буде результат?

- Банківська система майже очищена, її чекає перезапуск. Реформа Нацбанку йде повним ходом. Ми знаходимося в кроці від прориву.

Тайм-Лайн робочого дня Валерії Гонтаревої

Питань залишається багато, але наш час вичерпано. Гонтареву чекають на Національну раду реформ. Пресі туди не можна. Глава Нацбанку на ходу одягає пальто, просить її не чекати – засідання може затягнутися до півночі. Вона простягає на прощання руку і обіцяє зробити селфі біля годинника в кабінеті, коли буде йти додому.

Вечір. 18:00. Нацбанк оживає. Коридорами біжать до виходу 1400 співробітників. «Нова кров» це явище назвала «масовим результатом». Затримуватися на роботі в Нацбанку роками було не прийнято і навіть не дозволено – у більшості співробітників пропуску видані тільки строго з 9:00 до 18:00. Три рази йдеш пізніше – отримуєш догану від охорони. Нова команда, зібравши хорошу колекцію доган, все-таки домоглася пропуску 24/7.

Вже до 19:00 Нацбанк занурюється в непроглядну темряву. Для економії світло в коридорах відключають. Зіткнутися лобами в темному коридорі з колегою або зустріти когось з ліхтариком – звична справа.

Порожньо, темно, скрипить під ногами старий паркет. І тільки на третьому поверсі горить світло – Гонтарева обіцяла повернутися.

Пізно Hubs отримав фотографію Гонтаревої з годинником. У соцмережах голови НБУ немає, селфі вона робити ще не навчилася.