4699
Блефують на повну
— Кредит&Депозит
Наприкінці минулого тижня парламент виступив проти однієї з важливих вимог МВФ і прийняв у першому читанні законопроект про примусову конвертацію усіх роздрібних валютних кредитів у гривневі за курсом 4,5-5,05 грн/$. Мова йде про реструктуризацію портфеля розміром мінімум $6 млрд, за яким банкам загрожує збиток понад 110 млрд грн. Тому банкіри очікують, що популістський законопроект після другого читання обов’язково буде ветовано.
Загальна конвертація
Депутати знову спробували визначити долю валютних позичальників. Прийнятий у першому читанні законопроект № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» пропонує провести конвертацію позик на набагато вигідніших умовах, ніж ті, які були передбачені в меморандумі про реструктуризацію заборгованості фізичних осіб. Умови навіть більш пільгові, ніж в законопроектах, які Рада не змогла прийняти в 2014 році.
Документ зобов’язує банки перевести в гривню не тільки усю валютну іпотеку, а й взагалі усі роздрібні споживчі кредити, тобто всі валютні кредити, окрім позик на розвиток бізнесу. За даними НБУ, фізособи повинні повернути банкам $6 млрд (140 млрд грн). Але ця цифра не враховує «списані» кредити на позабалансових рахунках, які банки все одно хочуть стягнути, і валютні кредити, продані або передані факторинговим компаніям для подальшої роботи.
Позики мають бути конвертовані за офіційним курсом на момент укладання договору. Більшість валютних кредитів були видані в 2006-2008 роках (валютне кредитування фізосіб заборонено з листопада 2009-го), коли курс становив 4,95-5 грн/$. При цьому процентні ставки гривневих кредитів не підвищуватимуться до реальних 20-25%, а залишаться колишніми – близько 12%. Банки не зможуть ані підняти їх, ані встановити плаваючі ставки. Усі нараховані раніше штрафи та пені за прострочення мають бути списані, після реструктуризації на два роки встановлюється мораторій на стягнення майна. Конвертувати позики повинні не тільки банки, але й факторингові компанії. Якщо ж позичальник не зможе виконувати зобов’язання за кредитом навіть після проведеної реструктуризації, то банк має прийняти заставу в рахунок погашення боргу. Банк при цьому не зможе претендувати на інше майно фізособи-боржника в рахунок сплати боргу.
Парламент проти МВФ
Спроби провести таку конвертацію робилися ще минулого літа, проте жоден із запропонованих депутатами законопроектів не був прийнятий в цілому. Проти закону про примусову конвертацію категорично виступив Міжнародний валютний фонд і НБУ. «Держава та НБУ не втручатимуться у двосторонні переговори між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів. При цьому якщо буде прийнято закон, який змушує конвертувати валютні іпотечні кредити у гривневі, президент накладе вето», – йдеться в Меморандумі про співпрацю українського уряду з МВФ.
Депутати усвідомлюють, що порушують меморандум. Саме парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності рекомендував прийняти законопроект за основу. «Меморандум – це не закон, а рекомендація. Країна у нас називається Україна, і уряд наш український, а не МВФ. Зрозуміло, що хто платить, той і замовляє музику, але ми не повинні наступати на горло своїй пісні, – заявив FinMaidan голова комітету Сергій Рибалка (Радикальна партія Олега Ляшка). – Усі самоусунулися від вирішення питання. Ми вважаємо, що уряд, Нацбанк, ФГВФО, Мінфін повинні сісти за стіл з представниками МВФ і визначити, як ми можемо вирішити питання валютних кредитів. Потрібно розкласти такі позики за сумами, квадратними метрами, наявністю єдиного житла і вирішити, кому ми можемо допомогти, а кому ні».
Депутатам вдалося проголосувати за законопроект лише з четвертої спроби, при цьому вони не приховували його популістського характеру. «Я розумію, що положення даного законопроекту не відповідають інтересам усіх зацікавлених сторін», – сказав секретар комітету Максим Поляков («Народний фронт»). Документ прийнято, щоб заспокоїти мітингувальників, які в четвер знову пікетували Раду. Гарантії прийняття законопроекту в другому читанні немає. «У першому читанні, щоб заспокоїти людей, дати їм можливість поїхати додому з-під Нацбанку, я би вважав за можливе проголосувати, і далі разом з командою Нацбанку зробити з нього нормальний законопроект», – сказав перед голосуванням депутат Юрій Луценко («Блок Петра Порошенка»).
Банки накриються збитком
Більшість банків, найкрупніших валютних кредиторів, навіть не підписали меморандум про конвертацію, який пропонував для дуже вузької категорії позичальників менш лояльні умови, тому новий законопроект їх категорично не влаштовує. «Прописані в законопроекті умови реструктуризації загрожують банкам величезними збитками, якщо втрати від конвертації не будуть розділені з державою та позичальниками. Адже тільки на курсовій різниці банки отримають близько 80% збитків. А якщо надалі кредит обслуговуватиметься за ставкою, прописаною в первісному договорі, банкам загрожують додаткові збитки через недоодержання процентного доходу. Для розуміння: середня ставка валютного кредиту становить 9-12%, а гривневого – 24%, – пояснює заступник директора з питань проблемної заборгованості УкрСиббанку Марія Гуз. – Необхідно знайти компроміс з розділення збитків і окреслити чіткі критерії визначення позичальників, чиї кредити можуть бути конвертовані. Адже окрім реально постраждалих від знецінення гривні є клієнти, які припинили платити задовго до девальвації. Також є шахраї, є клієнти, які отримують дохід в іноземній валюті, і забезпечені клієнти, дохід яких дозволяє виконувати зобов’язання за договором навіть у поточних умовах». Тобто з кредитного портфеля в 140 млрд грн банки в кращому випадку отримають лише 30,2 млрд грн.
Застосування єдиного методу конвертації до усіх споживчих кредитів є антисоціальним. «Законопроект не розмежовує валютні позики, отримані на придбання житла, де є конкретне цільове використання коштів, і позики на споживчі цілі, де кошти могли використовуватися не за призначенням, у тому числі на спекулятивні цілі», – зазначає заступник начальника управління організації кредитування фізосіб банку «Хрещатик» Андрій Осипов.
Фінансисти не сумніваються, що Петро Порошенко виконає обіцянку і в разі ухвалення закону ветує його. Інакше посилиться хвиля банкрутств банків. «Популізм – це суть прийнятого законопроекту. Усі клієнти, які коли-небудь брали кредити в гривні, відчуватимуть себе обдуреними, адже ставки за їхніми кредитами були вищими. Насправді законопроектом пропонується перекласти вирішення проблеми валютних позичальників на банківську систему, а отже – на вкладників. Наслідком прийняття закону буде значне збільшення кількості проблемних банків, які просто не зможуть віддавати депозити. Адже кредити погашатимуться за курсом 5,05 грн/$, а віддавати вкладникам депозити потрібно у валюті депозиту за курсом на сьогодні», – говорить директор департаменту стягнення роздрібної заборгованості банку «Фінанси та Кредит» Максим Кривощоков.
Податковий тягар полегшили
Перед прийняттям законопроекту депутати підсолодили банкам «пілюлю»: прийняли в цілому закон № 0939 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо реструктуризації кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню». Доходи фізособи-позичальника, які виникають під час анулювання кредитором частини боргу, а також під час повернення предмета іпотеки, звільняються від оподаткування податком на доходи. Зараз для списання частини боргу позичальникові треба заплатити з суми списання податок у 21,5%. Також прийняті правки, які знижують податкові витрати банків. «Ці зміни абсолютно необхідні, тому що не було врегульовано питання віднесення збитків банку, бухгалтерських проводок і нормативів НБУ, особливо в частині лімітів валютної позиції», – говорить директор з роздрібних кредитних ризиків ВТБ Банку Олег Пахомов.
Олена Губар
За матеріалами: FinMaidan
Поділитися новиною
