876
Як залучити європейського інвестора
— Казна та Політика
В уряді визначилися зі стратегією повернення в країну іноземних інвесторів.
Минулого тижня міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус заявив, що зараз Україна пропонує західним країнам визначити обсяг держгарантій для інвесторів, котрі вирішили вкладати в українську економіку.
Суть пропозиції полягає в тому, щоб кожна країна Євросоюзу визначилася з сумою, на яку вона готова надати держгарантії.
“Наприклад, французи – на 100 млн євро, литовці – на 50 млн євро, і так разом зібрали кілька мільярдів інвестицій за кілька місяців. Повірте, кількість компаній, які хочуть отримати в свої іноземні інвестиції державні гарантії, величезна” – повідомив він.
Примітно, що Литва тут вказана не випадково – за словами міністра, саме ця країна і підказала цю ідею.
Примітно, що Литва тут вказана не випадково – за словами міністра, саме ця країна і підказала цю ідею.
Наскільки незвичайний цей механізм? З одного боку така форма держгарантій, особливо у запропонованому українським урядом вигляді, не є звичною схемою.
З іншого боку, цей механізм відповідає стандартній схемі страхування ризиків. Вся різниця – нинішній рівень ризиків неприйнятний для страхових компаній, а тому тут необхідне політичне рішення.
“Цілком зрозуміло, що жодна з міжнародних страхових компаній не візьметься виступити гарантом бізнесу в українських умовах”, – визнає Айварас Абромавічус.
Тому ризикову складову беруть на себе європейські уряди.
За словами співрозмовників ЄвроПравди – в уряді до цієї ідеї ставляться дуже серйозно.
Зокрема, тема держгарантій буде однією з основних на донорській конференції, яка відбудеться 28 квітня.
Потреба країни в інвестиціях очевидна – згідно з даними Держстату, лише за минулий рік обсяг іноземних інвестицій, що перебувають в країні, впав з $57 млрд до $45,9 млрд.
Основна причина виходу капіталу – військові дії на сході країни. Саме тому, згідно з даними НБУ, відтік інвестицій спостерігався лише у другому півріччі – час активізування бойових дій.
Якщо переконати інвесторів вийти досить легко, то для зворотного процесу потрібні дуже вагомі підстави. Ненадійне перемир’я, а головне – загроза відновлення активних бойових дій, робило неможливим повернення інвесторів.
Таким вагомим аргументом і можуть стати гарантії з боку європейських країн.
“Такі гарантії нівелюють політичні ризики. Виходячи з нашого досвіду спілкування з іноземними клієнтами – дуже багато хто всерйоз думає про інвестування в Україну. Цьому сприяють і низька вартість виробництва в країні через девальвацію, і повільне, але просування реформ. Однак військові ризики зупиняють інвесторів”, – пояснює головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital Олена Бєлан.
“Присутність приватних і державних інвесторів з Європи буде створювати здорову опозицію місцевим корумпованим інтересам і послабить позиції російського бізнесу. Таким чином, залучення приватних іноземних кредитів під гарантії іноземних урядів – це виграш для всіх, крім місцевих олігархів і російських інтересів”, – уточнює професор Піттсбурзького університету Тимофій Милованов.
Він при цьому звертає увагу, що прихід європейських інвестицій матиме не лише економічні, а й політичні наслідки.
“Європейські уряди мають більш ефективні інструменти тиску на українську владу, ніж європейський бізнес, і при цьому часто мають краще розуміння про стан інститутів в Україні. З приходом інвесторів вони стануть більш зацікавлені в стабільності України, бо це захищає їхні національні інтереси”, – упевнений Милованов.
Однак чи достатньо для зарубіжних інвесторів держгарантій країн ЄС?
Питання непросте. Ще кілька років тому вкладення в Україну були ризиковими, але й високоприбутковими. Зараз же – в умовах стрімкого падіння купівельної спроможності українців, знайти ніші для високоприбуткових вкладень в Україні стає все складніше.
Питання непросте. Ще кілька років тому вкладення в Україну були ризиковими, але й високоприбутковими. Зараз же – в умовах стрімкого падіння купівельної спроможності українців, знайти ніші для високоприбуткових вкладень в Україні стає все складніше.
Однак поки ключове питання – чи вдасться переконати країни ЄС надати своєму бізнесу такі гарантії. Як мінімум – цей крок призведе до збільшення держборгу, адже в ньому враховуються і держгарантії.
Поки, виходячи із заяв глави МЕРТ, можна розраховувати на допомогу Литви. Позиція інших країн визначиться пізніше – цілком можливо, за підсумками донорської конференції.
“Найбільше лякає те, що, як я бачу, – в уряді не готуються до цієї конференції. А адже це ключова економічна подія! Її учасникам потрібно запропонувати конкретні результати роботи уряду: прийняті закони, що спрощують роботу бізнесу, реальні успіхи у боротьбі з корупцією.
Якщо на цій конференції ми в черговий раз заявимо, що будемо боротися з корупцією – ця конференція стане величезним розчаруванням для всіх”, – застерігає голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.
Не менш важливе завдання – забезпечити нормальні умови для тих інвестицій, які все ж прийдуть в країну.
За словами Олени Бєлан, навіть невеликий обсяг держгарантій може переломити тренд, довівши, що інвестування в Україну значно менш ризиковане, ніж вважається. “Однак для цього потрібно істотно поліпшити наш бізнес-клімат, довівши, що в Україні можна комфортно працювати”, – уточнює вона.
Юрій Панченко
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
Також за темою
Україна та ЄС узгодили план розвитку логістики на Дунаї
Які військовослужбовці обовʼязково мають подати декларацію
«Дія» стане платною? В Мінцифри пояснили, що зміниться
Мінфін знизив ставки гривневих ОВДП
Мінцифри запровадить новий податковий та правовий простір для IT-сектора
Стратегія оборони на 2026 рік: Україна потребує $120 млрд на озброєння
