1449
Куди йдуть гроші: шляхи для відступу депозитів
— Кредит&Депозит
Довкола української банківської системи розгортаються драматичні події, набагато серйозніші, ніж все, що відбувалося з нею за попередні 24 роки її історії. Основний показник довіри до банків у кризовий період – повернення грошей у фінансові установи після отримання населенням виплат з Фонду гарантування – сьогодні становить близько 20%. Для порівняння: у кризу 2008-2009 років він був близько 80%.
У результаті на виході із сьогоднішнього процесу ми можемо побачити абсолютно нову конфігурацію банківської системи, однак кошти населення повернути в неї буде непросто.
До 1 березня 2015 року обсяг строкових вкладів населення у банківській системі становив 407,4 млрд гривень, проти 325 млрд грн на 1 січня 2015 року (з урохуванням курсу на 1 січня у 16 грн за доллар), 350,7 млрд гривень строкових вкладів громадян на 1 січня 2014 року, і 348,7 млрд гривень – на 1 травня 2014 року. Серед грошей, які виплачуються Фондом гарантування вкладів клієнтам банків, визнаних неплатоспроможними, назад у банківську систему за різними оцінками повертається близько 20%. Куди йде решта коштів?
Втеча з обтяжуючими
Українці, які «втікають» з банків, обирають кілька шляхів для вкладення своїх кровних. Перший із них – це придбання житла. «Динаміка з активним вкладанням коштів з банків у ринок первинної житлової нерухомості намітилася в середині 2014 року. До весни 2015-го стало зрозуміло, що переплив частини вкладів у первинний ринок квартир дав змогу цьому напрямку бізнесу нормально існувати», – розповідає CEO компанії «Візум-Капітал» Павло Татарчук.
Другий шлях – підтримка свого бізнесу і/або споживання. Міноритарний акціонер Актив Банку Сергій Бродович розповідає, що «ситуація в банківській системі сьогодні така, що останнє, що я зроблю – це понесу гроші в банк. Оскільки всі бізнеси зараз продукують у кращому випадку – нуль, в гіршому – мінус, то всі гроші спрямовуються на підтримку існуючих бізнесів. У тих же, хто бізнес в Україні вже згорнув, ліквідність переходить офшори».
Банківський експерт Павло Пащенко вважає, що основна частина вилучених з банківської системи вкладів осідає на руках у населення. «Люди просто зберігають гроші «під подушкою». Ця проблематика дуже серйозна, тому що нинішню кризу не можна порівнювати з 2008 роком, зокрема тому, що від держави не було посилів із заспокоєння людей». Він нагадує, що серед потерпілих від нинішнього етапу банкрутств банків є люди, які вже постраждали раніше – від банку «Родовід» або від Укрпромбанку, збанкрутілих у 2008-2009 роках; від банку «Україна», який «упав» на початку 2000-х, або від таких установ з 1990-х, як ІНКО або «Омета Інстер». Наприклад, в одному із збанкрутілих банків у одного вкладника був депозит $100 млн, у іншого – зберігалося 25 кілограмів золота.
Наступний напрямок, в який може перетікати грошова маса, забезпечує інтернет. Зокрема, йдеться про такі інструменти, як електронні гроші і Bitcoin. В Україні активно процвітає тіньовий банкінг. Професор MIT Андрій Кириленко розповідає, що така ж ситуація складається і в розвинених країнах, таких як Сполучені Штати. «У США визначили, що bitcoin – це товар. При цьому, основною проблемою людей, які займаються криптовалютами, є намір центральних банків регулювати такі електронні валюти. Центральні банки періодично рятують фінансових посередників, збільшуючи або зменшуючи монетарну базу. Але з інтернет-валютами такий контроль поки що неможливий», – говорить Кириленко.
Рецепт із секретом
Опитані бізнесмени вважають, що повернення довіри до банків відбудеться одночасно з посиленням відкритості Національного банку. «Якщо відбувається кримінальний злочин, потерпілий може отримати інформацію від слідчого, від МВС, прокуратури, суду. А я – постраждалий від банківської системи – вже рік пишу в усі абсолютно інстанції, і не отримую жодних відповідей. Куди пропали мої гроші, хто і яку поніс за це відповідальність – на ці запитання ніхто із чиновників не відповідає вже рік! А персони, які були в наглядовій раді Актив Банку, перебувають у даний час на керівних посадах у виконавчій владі країни», – говорить Сергій Бродович.
Відзначимо, що міністр фінансів Наталія Яресько була членом наглядової ради Актив Банку, а її заступник Оксана Маркарова – була співвласником цієї установи. Можливо, вони можуть посприяти в отриманні інформації вкладниками і екс-бізнес-партнерами щодо ситуації довкола фінустанови. Хоча, поки що Мінфін стурбований двозначною ситуацією, в якій перебуває Україна: за зовнішніми боргами країни можливе оголошення дефолту, однак, це завадить поверненню кредиту МВФ.
Екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко розповідає, що частина грошей, які втікають із банківської системи, пересилається за кордон, але основна маса колишніх вкладників тримає гроші вдома – в очікуванні кращих часів. «Довіра з’явиться тоді, коли НБУ задекларує свою розумну програму, яка буде зрозуміла йому самому і, базуючись на останніх досягненнях банківської справи, переконає публіку в тому, що нинішня команда може реалізувати цю програму», – говорить Савченко. Він згадує, що в 2009 році, за голови НБУ Володимира Стельмаха, заступником якого тоді був сам Савченко, «довіра повернулася одночасно зі зміцненням гривні. Коли гривня почала ревальвувати з 9,5 грн/$ до 7-8 грн/$, гроші «потекли» назад у банківську систему».
Екс-член Ради НБУ Василь Горбаль уже розповідав, що для підтримки банківського ринку необхідна активніша інформаційна політика. «Банкіри повинні з’являтися частіше в інформаційному полі, спілкуватися з населенням. Нехай топи комерційних і державних банків частіше говорять з населенням», – пропонував Горбаль.
До слова, рецепт створення позитивного інформаційного поля спрацював у 2004-2005 роках, коли головою НБУ був Арсеній Яценюк. Тоді, під час «Помаранчевої революції», голова НБУ запросив до себе в кабінет представників 20 найбільших банків України – керівників самих банків і піар-департаментів. Він запропонував об’єднатися і залежно від частки банку на ринку депозитів профінансувати маркетингові та піар-кампанії в ЗМІ щодо повернення довіри до банківських установ.
У 2005 році цей рецепт спрацював. А в рамках асоціації НАБУ вже проходило попереднє обговорення реалізації такої ж стратегії і зараз. Голова правління Ощадбанку Андрій Пишний розповів, що хоча спільного проекту з повернення довіри до банківської системи на сьогодні немає, сам такий спільний проект НБУ і найбільших банків є своєчасним.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
