448
Ілюзорна п'ятирічка
— Казна та Політика
Три фінансових регулятора – НБУ, НКЦПФР і Нацкомфінпослуг – підготували п’ятирічну програму розвитку фінансового ринку України. Основний акцент у документі зроблено на поліпшенні нагляду над учасниками ринку, посиленні прав споживачів фінансових послуг та незалежності регуляторів. Фінансові установи мають лише два дні, аби встигнути внести поправки у документ, який вже за тиждень прийматиме Національна рада реформ.
Учасникам фінансового ринку в п’ятницю запропонували обговорити проект Комплексної програми розвитку фінансового ринку України на 2015-2020 роки, яку розробили представники трьох регуляторів: НБУ, НКЦПФР і Нацкомфінпослуг. Поправки до проекту прийматимуться лише два дні – до 1 квітня. Вже 2-го програма має бути затверджена і передана до Нацради реформ України. Очікується, що Нацрада затвердить її 6 квітня. «Комплексна програма спрямована на забезпечення сталого розвитку фінансового ринку, в тому числі шляхом досягнення рівня і вимог Євросоюзу в цьому напрямку», – йдеться в її проекті.
Базові реформи
Робота над документом велася від початку березня. Його перша мета – макроекономічна стабільність, що включає інфляційне таргетування і режим гнучкого валютного курсу. Планується, що до 2020 року рівень інфляції опуститься нижче 5%, обсяг золотовалютних резервів складе $38,7 млрд, а середньозважені ставки за кредитами для бізнесу – до 8%.
Другий напрямок – динамічний розвиток фінансового ринку. Усі пункти дуже обтічні: гармонізація законодавства зі стандартами ЄС, модернізація нагляду, підвищення прозорості фінансових ринків, динамічний розвиток інструментів та інфраструктури, вдосконалення оподаткування, очищення ринків від проблемних активів. Третім важливим напрямком визначено розвиток інституційної спроможності та незалежності регуляторів, а четвертим – захист прав споживачів та інвесторів фінансового ринку. При цьому конкретні завдання ставилися з урахуванням вимог кредиторів – МВФ, ЄС та Світового банку.
Критерії успішності
Велике навантаження в реалізації поставлених завдань лягає на Нацбанк. До кінця 2015 року необхідно впровадити систему диференційованих зборів до ФГВФО з урахуванням оцінки якості активів банків, а до середини 2016 року, з урахуванням зусиль інших регуляторів, – створити інститут фінансового омбудсмена і механізм, який не дозволяє створювати фінансові піраміди. Ряд пунктів програми вже виконано: завершується очищення ринку від неплатоспроможних банків; посилена відповідальність менеджерів і власників банків; відбувається докапіталізація.
Зміни на фондовому і небанківському фінансовому ринках ще не почалися, адже новий склад НКЦПФР та Нацкомфінпослуг глава держави сформував тільки наприкінці січня. «Щодо фондового ринку, то до програми увійшли декілька пунктів з драфту програми розвитку ринку, який розроблявся ще старим складом комісії. З нами документ почав обговорюватися тільки в п’ятницю. Поточний склад авторів документа є дуже адекватним, для них важлива думка ринку», – говорить FinMaidan керуючий партнер ІГ «Універ» Олексій Сухоруков.
Він вважає, що положення програми повинні враховувати реалії українського ринку. «На мою думку, два із запропонованих в поточній версії KPI для фондового ринку – обсяг ринку і капіталізація лістингу – не годяться. У лістингу наших бірж дуже багато технічних паперів, капіталізація яких надута. А ось рівень розвитку ринку за FTSE (передбачається досягти статусу advanced emerging. – FinMaidan) – цілком справедлива оцінка. Крім неї, ініціатива «Нова Країна» запропонувала ще 26 KPI, які охоплюють не тільки фондовий, але й страховий ринок», – говорить Олексій Сухоруков. З 37 принципів і цілей регулювання ринку цінних паперів IOSCO має бути впроваджено 20 принципів, що вдвічі більше, ніж зараз.
Питання розвитку страхового сектора в програмі представлені гірше за інші. «Щодо страхового ринку немає ніяких цифрових параметрів. Перетворити Україну на «внутрішній ринок» для ЄС за 5 років ніяк не вийде – ні інституційно, ні технічно, ні фінансово. На це мінімум 10-15 років необхідно. Наприклад, у нас ліміти з ОСЦПВ у два рази підняти не можуть – до 100-200 тис. грн, тоді як за директивою ЄС – мінімум 1,12 млн євро по «залізу» і 5,6 млн євро – по життю, – нарікає голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В’ячеслав Черняховський. – Крім того, в концепції жодного слова про розвиток пенсійних накопичень (НПФ та страхування життя) і про систему медичного страхування».
Віктория Руденко
За матеріалами: FinMaidan
Поділитися новиною
