Сеанс валютного кредитування і його викриття


Сеанс валютного кредитування і його викриття

Ідея масової реструктуризації валютного кредитування в Україні за короткий час обросла кількома міфами. Міф перший − що банки постраждають від цього процесу. Другий − що МВФ проти масової реструктуризації валютних позик. Третій міф − що тільки позичальники винні в тому, що брали кредити у валюті.

Як з’ясувалося, всі ці три твердження не відповідають дійсності, а саме питання зміни політики валютного кредитування лежить виключно в площині політичної волі й готовності НБУ пропонувати адекватні рішення щодо реструктуризації валютних позик. І це не вимагатиме чергових вливань у банки з держбюджету.

Проблема валютного кредитування є тристороннім завданням, яке по суті може розглядатися як виклик українському суспільству й українській економіці, а також − політичній волі влади. З одного боку цієї проблеми знаходяться позичальники, які оформляли кредити за курсом $5-8 грн, а опинилися перед необхідністю в умовах стагнації погашати борги за втричі (і більше) вищим курсом − непідйомним для клієнтів.

Інша сторона конфлікту − структури, які заробляли на валютних позиках, ставки за якими під час кредитного буму в Україні були вищими, ніж де б то не було в Європі. Як іноземні корпорації, так і місцеві фінансові групи пропагували кредитування аж до «чорної» осені 2008 року.

Третя сторона − держапарат, який в умовах стагнації мусить знайти рішення, вигідні як для корпорацій, так і для населення.

За даними джерел Forbes, борги фізосіб за споживчими кредитами в іноземній валюті на 1 січня 2015 року склали 59,9 млрд гривень, з яких 36,1% знаходяться в банках, визнаних неплатоспроможними. Для порівняння − обсяг повернення банками кредитів рефінансування, наданих НБУ в 2014 році, склав 189,43 млрд грн. На 1 січня 2015 року загальний обсяг заборгованості з рефінансування перед НБУ становив 108,95 млрд грн, частина з яких ніколи не повернеться – банки, які отримували це рефінансування, уже визнано неплатоспроможними.

Позиція самих валютних позичальників і людей, які стоять сьогодні під будівлею Національного банку України − «банки нас обдурили». «За великим рахунком, так воно і вийшло, − визнає партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. − Банки, знаючи, що гроші йдуть на придбання житла, автомобілів і на споживання, видавали валютні кредити. Хоча згідно з Декретом Кабінету міністрів про валютне кредитування передбачено обов’язок банку контролювати використання валюти. І вони не мали права видавати валютні кредити на споживчі цілі». Згідно зі згаданим документом, банки не мали права видавати кредити у валюті на споживчі цілі без відповідної ліцензії. Але цю вимогу підмінили так званим «додатком до ліцензії», хоча це суперечить нормам закону про ліцензування.

Член громадської організації «Банківський контроль» Любов Молчанова зазначає, що на стороні клієнтів банків − законопроект 1558-1, який здобув підтримку банківського комітету, і законопроект 1531 − про повне списання валютних кредитів. «Списання або реструктуризація можливі у зв’язку з тим, що ми, позичальники, вже по 2-3 рази погасили борги в гривневому еквіваленті», − уточнює Молчанова. Поки що документи перебувають на стадії законопроектів.

Навколо валютних кредитів розвинулося безліч міфів. Наприклад, про те, що банкам не вигідно реструктуризувати валютні борги. «Для юридичних осіб банки йдуть на реструктуризацію, щоб не втратити клієнта», − нагадує юрист компанії «Ай Сі Еф» Наталія Ульянова.

Навіть самі банкіри об’єдналися і нещодавно підписали Меморандум про реструктуризацію боргів у валюті. Як раніше писав Forbes, в одній із банківських асоціацій − НАБУ − вирішили форсувати і синхронізувати цей процес. Крім іміджевої вигоди, фінансисти мають намір використовувати договір як інструмент для лобізму та внесення змін до Податкового кодексу.

«На сьогодні є Меморандум, підписаний 11 банками. До нього ще не приєдналися «Фінанси та кредит».

Також пішли звернення до керівників наглядових рад банків з іноземним капіталом в Україні, які ще не приєдналися. Також дуже важливо, щоб держава взяла солідарну участь у процесі, прийняла зміни до Податкового кодексу щодо списання податкових зобов’язань, які утворюються у громадян в результаті прощення таких кредитів. Тому що на сьогодні сума, прощена банком, є податковою базою. Також ми очікуємо, що буде знято мораторій на відчуження майна, − зазначає член Ради НБУ Роман Шпек. – У разі прийняття цих умов банки будуть готові списати громадянам, які отримали кредит на придбання першого соціального житла, до 50%, всім іншим − до 25%. Це відбуватиметься за умови погашення заборгованості».

Виходить, що добровільно банкіри готові на реструктуризацію. Чому ж не провести її масово? Тут виникає основний міф, створений навколо валютного кредитування, − легенда про те, що противником масової реструктуризації є МВФ. З’явилися заяви політиків про те, що президент Петро Порошенко ветує будь-який закон, який буде направлено на реструктуризацію валютних позик.

Але на ділі все інакше. МВФ проти дофінансування банківської системи з державної і своєї, мвф-івської кишені, а також − проти дій, які можуть підірвати й без того стражденну фінансову систему України. Але хто сказав, що реструктуризація валютних позик негативно позначиться на банках? Адже корінь проблем банківської системи − в її стійкості в цілому − в тому числі, в неготовності акціонерів заводити капітал в Україну з офшорних і просто закордонних юрисдикцій, щоб посилити свої банки. Якщо НБУ зможе переконати банкірів повернути капітал в країну, перевівши його з під опіки City of London, Швейцарії, Ліхтенштейну та інших юрисдикцій в Україну, і спрямувати на вирішення гострої соціальної та економічної проблеми − МВФ тільки потримає таку ініціативу.

«Якщо НБУ запропонує життєздатний механізм реструктуризації валютних кредитів, при якому не буде нанесено шкоди стабільності банківської системи і не потрібно додаткових вливань із бюджету, думаю, МВФ це підтримає», − переконана старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ Тетяна Тищук.

Наприклад, в Угорщині реструктуризацію було проведено за рахунок іноземних банків, які докапіталізувалися. Таким чином, банківська система Угорщини від реструктуризації не постраждала і не зажадала вливань із бюджету. Якщо Валерія Гонтарева й НБУ зможуть запропонувати подібний сценарій − у тому числі, знайти консенсус з акціонерами банків, які профінансують процес реструктуризації − то МВФ таку програму тільки підтримає як ініціативу щодо зміцнення банківської системи.

За словами Ростислава Кравця, рішенням має бути визнання недійсними валютних кредитів. «Поки що всі запропоновані сценарії з реструктуризації валютних кредитів − це спроба відвернути увагу валютних позичальників», − каже юрист.

Банківський експерт Павло Пащенко нагадує, що основним кредитором у валютних позиках виступали приватні компанії, власники банків. «Клієнти, підписуючи договір в іноземній валюті, брали на себе валютні ризики. А з іншого боку ситуації стоять як акціонери, так і такі ж громадяни України, які вклали гроші в банки у валюті. Чому тепер вони повинні страждати?» − каже Пащенко.

Йому парирує Ростислав Кравець: «Покажіть мені хоч один банк, який розраховує видачу кредиту у валюті на 20-30 років, а депозитний ресурс залучає на рік. Це − нісенітниця. Валюта, яку отримували люди, витрачалася відразу всередині країни. Люди купували машини і квартири всередині країни. А валюта знову поверталася в банки», − уточнює юрист.

Які ж існують варіанти вирішення проблеми? На думку Forbes, влада може запропонувати корпораціям умови, за яких вони проведуть докапіталізацію і масову реструктуризацію валютних позик, без шкоди для банківської системи. Наприклад, мова може йти про довгоочікувану амністію капіталу, яка призведе до повернення грошей у країну, а також про випуск певних похідних цінних паперів, деривативів, які забезпечать розв’язання проблеми валютних кредитів для банківської системи. Щоб корпораціям було вигідно запропоноване оздоровлення банківської системи без дотацій з державного бюджету. І головне при цьому − воля НБУ і законодавця.

Маргарита Ормоцадзе

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування