2231
Сюрприз для олігархів
— Енергетика
Епоха панування вітчизняних еліт на українському ринку видобутку вуглеводнів добігає кінця. Їх наступниками стануть міжнародні гравці, під прихід яких вже скоро почнеться зачищення території.
РОЗКРИТИ ДОХОДИ
Днями міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин провів зустріч із главою секретаріату ініціативи із забезпечення прозорості видобувних галузей — EITI (Extractive Industries Transparency Initiative) Йонасом Мобергом, на якій підтвердив намір України ратифікувати цей документ. EITI є міжнародним стандартом прозорості доходів у нафто- газо- та гірничодобувному секторах. Але навіть старожилам ця абревіатура ні про що не говорить, тому складається враження, ніби домовленість Демчишина та Моберга є черговим ритуалом ввічливості між Україною та європейцями. Скептицизму додає і той факт, що плани з впровадження EITI офіційний Київ задекларував ще п’ять років тому, коли Кабмін видав постанову №1098 «Про приєднання до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях», яку не виконано досі.
Ці обставини свідчать про те, що особливого приводу вірити озвученими Володимиром Васильовичем планам немає. Але на противагу цій думці є один вагомий аргумент: приєднання до EITI закріплено в Меморандумі між Україною та МВФ, від прихильності якого зараз фактично залежить доля економіки всієї країни. А це означає, що українська влада мало не примусово повинна буде виконати взяте не себе зобов’язання щодо ратифікації EITI.
Дотриматись свого слова Києву буде нескладно, адже від країни-кандидата потрібно, щоб її уряд погодився на офіційну публікацію платежів, одержуваних від видобувних компаній. Якщо ця цифра співпаде з даними видобувачів про відрахування коштів до держбюджету, країна отримує статус послідовника EITI. Крім пафосу це звання несе державі-члену реальну користь. Мова йде про поліпшення інвестиційного клімату, адже підтримка міжнародної ініціативи свідчить про те, що уряд конкретної держави готовий до більшої прозорості, а значить — здатний створити рівні умови для роботи всіх учасників видобувного сектора, включаючи інвесторів, які тільки планують увійти на її ринок.
Питання залучення у видобуток зовнішніх інвестицій зараз особливо актуальне для України. По-перше, тому що під тиском штучно занижених тарифів і зростаючого податкового навантаження на вкладення не здатен ніхто з учасників ринку, включаючи його найбільшого гравця — державне ПАТ «Укргазвидобування». По-друге, в країні вже рік як проводиться АТО, що, м’яко кажучи, не сприяє зростанню бажаючих вкластися в розвиток одного з найбільш капіталомістких секторів промисловості.
З цієї точки зору імплементація стандарту EITI виглядає вкрай своєчасною для України. Повинні бути задоволені також пересічні громадяни, бо принципи ініціативи декларативно переслідують благородну мету — допомогти країнам домогтися справедливості у використанні їх мінеральних ресурсів і доходів від їх видобутку та експорту. В українській інтерпретації це означає втілення в життя однієї із уже заяложених, але досі невиконаних вимог про боротьбу з корупцією у взаєминах чиновників і приватних корпорацій шляхом громадського контролю над фінансовими потоками. Але насправді все не настільки безкорисливо.
ЧИТАЙТЕ УВАЖНО
Та якщо уважно вивчити правила EITI, то вони трактують так зване загальне управління видобувним сектором у всіх країнах, які взяли правила цього стандарту. Передача цих повноважень здійснюється відразу ж після того, як та чи інша держава отримує згаданий статус послідовника EITI. У цьому контексті міжнародний стандарт прозорості доходів більше нагадує механізм, за допомогою якого його творці намагаються очолити процес боротьби за світові сировинні ресурси. Для того щоб з цим погодитися, досить навести один цікавий факт. Багаті країни на кшталт США та Великобританії мають в EITI скромний статус держав, які «впроваджують ініціативу щодо забезпечення прозорості видобувних галузей, але ще не відповідають їй». Тоді як переважна більшість держав, що стали послідовниками EITI, об’єднані двома відмінними рисами: потужною сировинною базою та слабкою економікою.
Серед них — держави африканського континенту (Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, Чад, Гана, Нігерія, Конго), а також Азії (Казахстан, Монголія) та Латинської Америки (Перу).
Якщо цей список поповнить Україна, місцевим учасникам нафто- і газодобувної галузей варто готуватися до повномасштабного перегляду діючих угод. На досвіді країн-послідовників можна прогнозувати, що ця ревізія супроводжуватиметься звинуваченнями в корупції, адресатами яких будуть не тільки колишні чиновники, а й діючі інвестори.
В результаті цього галасу з’явиться привід для анулювання десятків державно-приватних угод, що в просторіччі називається банальним зачищенням ринку під нових гравців. Ім’я їх приймачів зараз не передбачить ніхто. Зате практично безпомилково можна стверджувати, що переділ ринку включатиме етап посередників, які здійснюють скуповування профільних активів за демпінговою ціною. І найбільш активну роль в цьому процесі напевно займе міжнародний бізнесмен Джордж Сорос, який відомий не лише в ролі найбільшого фінансового спекулянта, а й батька-засновника EITI.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
Також за темою
«Плата» за купівлю російської нафти: Трамп запропонував ЄС ввести 100%-тарифи проти Індії та КНР
МВФ підрахував втрати Орбана після відмови ЄС від російських нафти і газу
Угорщина підписала контракт на закупівлю газу у Заходу
Угорщина почне видобуток газу на одному з найбільших родовищ світу
Запасатися ліхтариками та павербанками: українцям дали пораду на осінь-зиму
Атака на Трипільську ТЕС не вплинула на електропостачання у Києві — ДТЕК
