0 800 307 555
0 800 307 555

Яресько шукає шлях до серця інвестора

— Казна та Політика
350
Додайте Finance.ua до вибраних джерел Google
Минулого тижня співробітники Мінфіну знаходилися в усміхнено-нетерплячому настрої.
Протягом останніх днів на рахунок держави поетапно надходили кошти МВФ.
Цьому складно було не радіти – всупереч усім негативним економічним прогнозам і критиці. Фонд виділив перший транш у доларах, євро і фунтах стерлінгів. За інформацією джерел ЕП, євро надійшли ще в п’ятницю вранці, долари і фунти – в понеділок. Не обійшлося без форс-мажорів.
Як розповіли ЕП в міністерстві, за тиждень до засідання виконавчої ради директорів МВФ, українська сторона вирішила запросити перший транш у два рази більше виділеного. Тоді ж і з’явилася інформація, що Україна отримає від фонду близько 10 млрд дол.
“Рішення запросити нову суму прийняли спонтанно. Почалася підготовка документів. Наталія Яресько (міністр фінансів. – ред) розраховувала” виїхати “на особистих домовленостях з американцями”, – ділиться подробицями джерело в Мінфіні. Не вийшло. Україна підтвердила заявку на 5 млрд дол.
Як би там не було, транш отриманий.
Разом з ним на Україну посипалися нові порції міжнародної допомоги. У пресі регулярно з’являється інформація про те, що різні країни ЄС і не тільки готові надати країні позики на вигідних умовах.
За інформацією джерел, на початку тижня надійде “хвіст” – 250 млн євро – від 610 млн євро допомоги Єврокомісії. Після цього стартує остання стадія переговорів зі Світовим банком про отримання 500 млн дол.
На тлі цих новин з’явилися чутки про те, що уряд схиляється до зміни цільового призначення так званої конференції донорів. Її дата не раз переносилася, і зараз захід начебто заплановано на 28 квітня.
Однак вона може виявитися не конференцією донорів, на якій інвесторам представлять конкретні інвестпроекти для фінансування, а презентацією інвестиційних можливостей України, програми МВФ і уряду України як команди хороших людей.
Якщо це трапиться, то захід з майданчика для збору грошей і розмов з інвесторами по суті перетвориться на майданчик для піару і популізму. Можливо, Кабмін вирішив змінити тему заходу, тому що з підготовкою пакету інвестпроектів, особливо щодо сходу, не складається.
За словами міністра фінансів перший транш буде розподілений так: 2,2 млрд дол надійдуть у Нацбанк, 2,8 млрд дол дістануться уряду.
“Гроші, які отримає уряд, будуть відображені як доходи загального фонду держбюджету і витрачені згідно прописаним в держбюджеті-2015 програмам”, – пояснили ЕП технічний шлях коштів у Мінфіні. Кошти, які отримає НБУ, підуть на поповнення золотовалютних резервів.
“Думаю, ці кошти не можуть бути витрачені на інтервенції на міжбанк з метою підтримки курсу гривні. Однак це питання до Нацбанку. Загальна ідея – ці кошти взяті для поповнення золотовалютних резервів”, – заявила Яресько.
Після отримання траншу в міністерстві почався вкрай цікавий процес реструктуризації держборгу. Його старт позначився двома подіями: кадровими перестановками у відомстві і переговорами з інвесторами.
Що можна сказати про перший?
У понеділок придумали, у вівторок визначилися з назвою, а в середу підписали – приблизно так минулого тижня приймалося рішення про створення в структурі Кабміну посади урядового уповноваженого з управління держборгом. До чого воно привело?
Якщо раніше питаннями держборгу, євроінтеграції та фінансової політики займалася одна людина, то тепер їх буде двоє.
З боку було схоже, ніби Віталія Лісовенка вольовим рішенням звільнили з посади заступника міністра, а потім схаменулися.
“Взагалі, це вкрай дивний хід. Уявіть, який сигнал отримують кредитори, коли перед самим початком переговорів звільняють людину, з якою вони спілкувалися останні місяці. Мабуть, тому для Лісовенка терміново почали шукати посаду, і придумали термін уповноваженого”, – вважає один з джерел ЕП, знайомих з ходом переговорів.
Віталій Лісовенко продовжить курирувати питання держборгу, але вже в якості уповноваженого, а новопризначений заступник міністра фінансів Артем Шевельов займеться фінансами і євроінтеграцією. Лісовенко разом з Яресько наступного тижня поїдуть на переговори з кредиторами про реструктуризацію.
“У наступні десять днів планую відрядження до Лондона, Каліфорнію і Нью-Йорк для проведення консультацій з кредиторами. Я не буду нав’язувати їм якийсь один підхід щодо умов реструктуризації. Протягом декількох тижнів буду слухати їх точку зору. Важливо зрозуміти, як вони бачать цю ситуацію, і про що ми можемо домовитися”, – заявила Яресько.
Не виключено, говорить джерело ЕП в Мінфіні, що там же українська делегація обговорить перші кроки та умови розміщення євробондів на 3 млрд дол під гарантії США. Як випливає з технічного меморандуму про взаєморозуміння з МВФ, їх емісія запланована на кінець 2015 року.
Яресько шукає шлях до серця інвестора
Друга подія, що сталася в Мінфіні в рамках реструктуризації, – веб-трансляція з інвесторами про принципи майбутніх консультацій з утримувачами українських боргів. Переговори проходили в закритому режимі.
Чим керувався Мінфін під час трансляції – зрозуміло з презентації, яку відомство оприлюднило за її підсумками. У міністерства три основні мети. Всі вони списані з меморандуму з МВФ.
1. Зменшити видатки держбюджету на 15,3 млрд дол за час дії програми МВФ.
2. Знизити до 2020 року розмір державного та гарантованого державою боргу до 71% ВВП. Зараз він перевищує 95% ВВП.
3. Утримувати в 2019-2025 роках загальну потребу у фінансуванні бюджету в середньому на рівні 10% ВВП, максимум – 12% ВВП.
Яресько шукає шлях до серця інвестора
Реструктуризація пошириться на наступний пакет боргів.
1. Державні бонди і бонди українського інфраструктурного фонду – Фінінпро. Облігації Фінінпро розміщувалися для фінансування об’єктів до “Євро-2012”.
2. Папери “Укравтодору”, ДП “Укрмедпостач” і конструкторського бюро “Південне”.
3. Євробонди Києва.
4. Зовнішні борги Ощадбанку та Укрексімбанку, а також ПАТ “Укрзалізниця”.
Яресько шукає шлях до серця інвестора
Про умови реструктуризації сторони вперто мовчать. “Поки не будуть проведені переговори, ми не вправі розголошувати цю інформацію”, – пояснив ЕП директор фінансового департаменту Київської міської адміністрації Володимир Репік.
За його словами, київські бонди виявилися “в пакеті” з такої причини: на 2015 рік припали пікові навантаження, які місто не в змозі погасити самостійно. Виплати по них потрібно розтягнути в часі.
“Розтягнути на три-чотири роки по внутрішньому і за зовнішнім боргом. У 2015 році Київ повинен виділити 1,9 млрд грн на обслуговування міського боргу. На погашення – порівнянна цифра”, – сказав Репік.
Він уточнив, що c 2008 місто брало валютні позики тільки на рефінансування старих. Реструктуризації підлягають два випуски столичних бондів: з погашенням в 2015 році і 2016 році.
“Виплати за боргами можуть розтягнутий років на п’ять. Головне питання – в haircut. Списання може скласти 20-25%. Зараз державні бонди торгуються з прибутковістю 43-48%, тому навіть при haircut до 25% інвестори все одно опиняться в плюсі”, – зазначив фінансовий експерт Артемій Єршов.
Знизити рівень держборгу буде вельми проблематично.
“Через дефіцит держбюджету і необхідності держпідтримки “Нафтогазу” і банків борг в 2015 році може перевищити 100% ВВП”, – стверджує глава аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.
За його словами, в переговорах з приватними кредиторами влада буде прагнути знизити боргове навантаження. Вона запропонує розглянути зниження купона до 4,5% і зниження номіналу боргу. Це дозволить стабілізувати рівень держборгу.
Далі, в 2016-2017 роках, на тлі поступової фіскальної консолідації рівень держборгу буде знижуватися до 90%, підсумував експерт.
Галина Калачова
За матеріалами:
Економічна Правда
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас