1965
Рівняння з усіма відомими
— Казна та Політика
Прогнози економіки все гірше. А вихід із ситуації туманний
Уряд, Нацбанк і МВФ розходяться у своїх очікуваннях розвитку економічної ситуації в Україні в цьому році. Однак ніхто з них уже не прогнозує швидку стабілізацію і відновлення економіки, на відміну від деяких українських чиновників-оптимістів у минулому році. Будуючи припущення, експерти в основному орієнтуються на зростання валютного курсу та банкрутства великих фінансових установ.
Міркування політесу
Нинішній рік обіцяє бути не менш складним для української економіки, ніж попередній. Проте точних прогнозів на те, що нас чекає, не може поки дати ніхто. Уряд очікує, що ВВП країни в 2015 році може знизитися на 5,5%, 8,6% або навіть на 11,9%. Зростання цін за найоптимістичнішими очікуваннями може перевищити 26%, а в самому негативному сценарії він досягне 42,8%. Теж саме стосується експорту і імпорту – ці показники також будуть падати мінімум на 7-10%. А реальні зарплати по країні знизяться в межах 14-21% залежно від розвитку подій.
Раніше МВФ був набагато оптимістичнішим у своїх очікуваннях. Фонд спрогнозував відновлення економіки в 2015 році і її зростання на 1%. Рівень інфляції у фонді за підсумками цього року прогнозують у 14%, а безробіття – 9,8%. «Ділова активність в Україні, ймовірно, також буде падати у відповідь на макроекономічні виклики. У той же час Україна активно втілює узгоджену з МВФ програму економічних структурних реформ, яка дозволить протистояти довгостроковій економічній слабкості і макроекономічним дисбалансам», – йдеться у звіті фонду.
Але найбільш наближеним до реальності зараз виглядає останній прогноз Нацбанку. Регулятор очікує уповільнення інфляції з 24,9% в минулому році до 17,2% у нинішньому і пов’язує це з більш жорсткою монетарною політикою разом з іншими стабілізаційним заходами уряду в рамках нової програми співпраці з МВФ. Що по ідеї знизить інфляцію до однозначного рівня вже в 2016 році. А падіння ВВП за оцінками НБУ, повинно сповільнитися до 4-5%.
Перипетії прогнозування
«В даний час робити прогнози, які так чи інакше впливають на формування очікувань населення, не варто. Зараз потрібно говорити про ті кроки, які можуть мати позитивний ефект на економічну ситуацію в країні. Потенційні агрегати економічного зростання – споживання, інвестиції та експорт – демонструють падіння, саме тому необхідно в першу чергу створити умови для їх стимулювання. Це проведення реформ і залучення нового міжнародного фінансування », – говорить начальник управління казначейства Індустріалбанку Геннадій Литвинов.
Ситуація в економіці багато в чому залежить від поведінки НБУ та його реакції на валютні коливання. Сам регулятор не дає орієнтовний прогнозний рівень курсу на рік, так як відмовився від його фіксації. Тому найближче майбутнє країни залежатиме від курсових коливань протягом року, а також від бажання уряду проводити обіцяні реформи.
«Основним завданням є створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення коштів в українську економіку. Мова йде про захист прав кредиторів, податкову реформу, а найголовніше – судову систему і обмеження на валютному ринку. Але на це знадобиться трохи більше, ніж найближчий рік, – вважає глава правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач. – О грошовій політиці Нацбанку можна сказати, що валютні аукціони більш ефективні, ніж адміністративне регулювання, проте неофіційні обмеження, які існують, і психологічні чинники гальмують динаміку відновлення ринку».
У режимі ручника
Подальша економічна ситуація в країні та прогнози на майбутнє багато в чому залежатимуть від вартості долара. Поки валютний ринок трохи заспокоївся і НБУ жорсткими адміністративними обмеженнями домігся відкату курсу до позначки в 22-23 грн/$. Фундаментальним ж орієнтиром у Нацбанку вважають рівень 20-21 грн/$, проте навіть якщо найближчим часом курс зафіксується на цьому рівні, це не означає, що він буде триматися на ньому весь цей рік.
«Вже простежується тренд до стабілізації гривні, головним чином тому, що НБУ просто відсік частину попиту шляхом введення додаткових обмежень для імпортерів (акредитив для великих транзакцій, заборона на авансові платежі з імпорту тощо). Так що додатковими кроками можуть бути тільки чіткі сигнали ринку про те, що гривня не буде девальвувати, закриття всіх лазівок для спекулянтів, і зменшення обсягів емісії грошей », – говорить керуючий директор Empire State Capital Partners Ярослав Удовенко.
Другим каталізаторів несподіваних проблем в економіці, які можуть перекреслити всі самі зважені прогнози, може виявитися значне збільшення кількості збанкрутілих банків. Якщо НБУ продовжить виводити з ринку великі установ, то для виплат депозитів їх вкладникам йому доведеться друкувати додаткові кошти. Ціна питання велика, так як тільки клієнтам збанкрутілого недавно Дельта Банку уряд повинен повернути понад 16 млрд. грн. При одночасному надходженні таких коштів в економіці, це неодмінно спровокує зростання інфляції. «Основна реформа в банківській системі йде повним ходом. Те, про що говорили багато років, початок втілюватися в життя. Я говорю про скорочення кількості та підвищення якості банків в Україні. Так, дії НБУ в цьому напрямку багатьом здаються занадто агресивними. Але багато в чому вони абсолютно виправдані. Банківська система переживає глибоку кризу, в ході якого проходить очищення. Вважаю, з цієї кризи вона вийде не настільки численною, якою була до нього, але набагато більш стійкою до стресів », – відзначає радник голови правління «Євробанку» Василь Невмержицький.
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
Також за темою
Умєров очолить делегацію у мирних перемовинах зі США замість Єрмака
За 9 місяців касові обороти українських банків зросли на 7,8%
Обовʼязковий техогляд, платні дороги, імпорт авто: у Мінінфраструктури назвали плани на рік для вступу в ЄС
В Україні стартує грантова програма для розробників протипожежних дронів
Безперервне перебронювання працівників: що попронує бізнес
Латвія виділила Україні додаткові 125 тисяч євро на відновлення енергетики
