2732
Лагун і його команда: в три банки бізнесмена введено тимчасову адміністрацію
— Кредит&Депозит
Розпочавши кар’єру з команди Укрсоцбанку часів екс-голови СБУ Валерія Хорошковського й «озимого покоління», Микола Лагун для багатьох колег по ринку залишався об’єктом для наслідування і заздрості. У минулорічному банківському випуску журналу Forbes фінансисти першої ланки називали Лагуна одним із найбільш цікавих і перспективних банкірів України. За досить короткий час він вивів свій банк «Дельта» в ТОП-4 фінансових установ країни, нарощуючи активи через скуповування інших проблемних банків і розвиваючи напрямок рітейлу. Особливим авторитетом Лагун користувався і в НБУ: хоча неплатежі в його банку почалися ще в травні 2014 року, рішення про введення тимчасової адміністрації регулятор прийняв тільки вчора.
Forbes розбирався – завдяки яким заслугам НБУ так довго не визнавав неплатоспроможними банки Лагуна, і кого можуть притягнути до відповідальності за колосальний збиток, нанесений зволіканням з боку всіх фінансових органів країни з вирішенням питання по «Дельті».
Вчора тимчасову адміністрацію відправили відразу в три банки Миколи Лагуна (№57 у списку Forbes, статки – $133 млн). Представники ФГВ вирушили в «Кредитпромбанк», банк «Омега» і банк «Дельта», які були визнані Нацбанком неплатоспроможними в понеділок, 2 березня. Тимчасову адміністрацію введено терміном на 3 місяці – з 3 березня 2015-го по 2 червня 2015 року включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування по банку «Дельта» на здійснення тимчасової адміністрації призначено Владислава Кадирова.
Заступник директора-розпорядника ФГВ Андрій Кияк розповів Forbes, що робота Фонду буде спрямована на виплати і збереження активів. «Для цього ми проводили спеціальні перевірки в банках ще до введення тимчасової адміністрації – щоб зняти соціальну напругу. У нас є спеціальні процедури, спрямовані на перевірку якості реєстру. Саме їх ми і проводили», – пояснює Кияк. Він зазначає, що більшу частину активів Лагуна закладено в НБУ та інших фінустановах під рефінансування і міжбанк. За попередніми оцінками ФГВ, в заставі перебуває майже половина активів.
Нагадаємо, що банк «Дельта» визнано одним із восьми системно важливих банків України – як четвертий за розміром активів у країні. Станом на 1 лютого його чисті активи, за даними Forbes, становили близько 60 млрд грн. А от якість цих активів стала однією з головних причин для введення тимчасової адміністрації в банк.
Вчора голова НБУ Валерія Гонтарева повідомила на брифінгу, що «діра» в активах цього банку досягла 22 млрд грн. Також глава НБУ заявила, що Микола Лагун не хоче повертати НБУ рефінансування в 4 млрд гривень. Правда, у всіх присутніх виникло зустрічне запитання: навіщо це рефінансування взагалі виділялося, якщо валютні вклади банк перестав повертати ще в травні, а з осені й інші вкладники установи не могли забрати свої депозити?
Глава інвестиційної групи ТЕКТ Сергій Бродович зазначає, що найбільше постраждав у випадку з «Дельтою» середній клас: «Навіщо повертати 4 млрд гривень, якщо застава менша за цю суму? Я особисто побував у такій ситуації з Актив-банком. Після отриманого від НБУ рефінансування банк визнається неплатоспроможним. Держава гроші назад не отримала, але нікого не покарано».
Падіння цього банку досить дорого обійдеться державі. За обсягом вкладів фізичних осіб Дельта Банк на сьогодні є найбільшим з усіх неплатоспроможних банків, які були передані Фонду гарантування з метою виведення з ринку.
Бродович нагадує, що в сформованій ситуації компенсацію по «Дельті» отримають тільки фізособи в межах 200 тисяч гривень із Фонду гарантування вкладів (фактично теж від держави). «А хто захистить юридичних осіб, які зберігали в такому банку гроші? Вони, може, років через вісім зможуть отримати якусь компенсацію, якісь залишки грошей, які назбирає ліквідатор. Але ці вісім років ще потрібно бізнесу, який втратив гроші в Дельта Банку, прожити. Хоча юрособи формують частину бюджету країни», − констатує експерт.
Бродович нагадує, що в сформованій ситуації компенсацію по «Дельті» отримають тільки фізособи в межах 200 тисяч гривень із Фонду гарантування вкладів (фактично теж від держави). «А хто захистить юридичних осіб, які зберігали в такому банку гроші? Вони, може, років через вісім зможуть отримати якусь компенсацію, якісь залишки грошей, які назбирає ліквідатор. Але ці вісім років ще потрібно бізнесу, який втратив гроші в Дельта Банку, прожити. Хоча юрособи формують частину бюджету країни», − констатує експерт.
Докладніше про причини «падіння» банку можна почитати в одному з минулих матеріалів Forbes. НБУ пропонував Мінфіну націоналізувати «Дельту», але у відомстві Наталії Яресько платити за «помилки Лагуна» не захотіли. Заступник міністра фінансів Ігор Уманський підтвердив Forbes, що в плани Мінфіну націоналізація цього банку не входить: «Ми поки що не розглядаємо таку можливість».
Солідарні з Мінфіном і деякі експерти. «Банк рятувати не варто, якість активів цього зробити не дозволяє. Для бюджету це небачена розкіш – витрачати 15 млрд на діру, створену «поганими активами», і потім 5-7 років чекати, поки ці активи стануть хорошими», – вважає член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.
Падіння цього банку досить дорого обійдеться державі. За обсягом вкладів фізичних осіб Дельта Банк на сьогодні є найбільшим з усіх неплатоспроможних банків, переданих Фонду гарантування з метою виведення з ринку. Згідно з даними ФГВ, станом на 21 лютого 2015 року 94% вкладників, які підпадають під гарантію Фонду, мали вклади в межах гарантованої суми (200 000 грн). Вкладників-фізосіб у банку було 554 тисячі. Загалом ФГВ повинен буде виплатити вкладникам 16,4 млрд грн. При цьому близько 13 млрд грн підлягають виплаті вкладникам протягом дії тимчасової адміністрації.
«Рішення по «Дельті» − це важке політичне рішення, яке довго приймалося, але в результаті воно може спричинити кінець ери Дельта Банку на українському банківському небосхилі, − коментує глава наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат. − Основна причина нещастя з банком «Дельта» − незбалансовані рішення щодо купівлі й об’єднання банків, які приймалися Лагуном останні 3-4 роки. Також по банку вдарили найглибша економічна криза і залежність від політики».
Сам Микола Лагун вчора заявив, що вірить у порятунок банку – або за допомогою зовнішнього інвестора, або через входження в капітал держави.
За спостереженнями Forbes, цілих три банки з групи великих і найбільших, переживаючи важкі часи, активно цікавилися, чому не вводять тимчасову адміністрацію в «Дельту»? Спочатку з таким питанням до Forbes зверталися в VAB Bank Олега Бахматюка. Потім схожі питання звучали від банку «Надра» Дмитра Фірташа, який пов’язаний з бізнесом Лагуна і знає його співзасновників як мінімум з часів «озимого покоління».
У середині лютого питання про тимчасову адміністрацію в «Дельті» почали піднімати в банку «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго, якому НБУ з листопада відмовляв у рефінансуванні. По суті, залитих в «Дельту» грошей могло цілком вистачити для утримання на плаву як мінімум двох банків. Але НБУ вибрав іншу стратегію: як банківський регулятор він був серед лобістів, які відстоювали Лагуна і навіть зверталися до Мінфіну з питаннями про можливу націоналізацію банку.
Про «феноменальне везіння» Лагуна у випадку з «Дельтою» говорить і той факт, що банк був визнаний неплатоспроможним в день ухвалення в країні закону про відповідальність банкірів. Якби НБУ ухвалив своє рішення на минулому тижні, Лагун і його співакціонери, за законом України, відповідали б у справах банку всім своїм майном. Але – вуаля! Закон був прийнятий 2 березня, в цей же день «Дельту» визнали неплатоспроможним. Це, на думку опитаних Forbes юристів, дозволить банкірам «Дельти» уникнути відповідальності.
Старший партнер компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець зазначає, що мова може йти про позови по американській компанії Cargill. «Навіть хоча закон не набув чинності, можуть з’явитися ініціативи зі стягнення боргів з Cargill. Тому що по Лагуну зрозуміло, що особливих грошей у нього немає. А ось у Cargill можуть виникнути великі проблеми », – говорить Кравець. Він нагадує і про 58-й статтю закону «Про банки і банківську діяльність», яка дозволяє притягувати банкірів до відповідальності. «Це може бути приводом для притягнення до відповідальності та по банку«Дельта», – припускає Кравець.
Як раніше писав Forbes, коррахунки у Дельта Банку були відкриті в двох установах, до яких виявляють інтерес до FATF, і які чиновники, в тому числі ФГВ, називають каналами виведення коштів з таких країн, як Україна – австрійському Meinl Bank AG і ліхтенштейнському Bank Frick and Aktiengesellschaft. Також «Дельта» перераховувала кошти на коррахунку в Hellenic Bank Pubic LTD – другий за розмірами банк Кіпру, і FNB Bank з пропискою в офшорній столиці планети City of London зі спеціалізацією по роботі з Нігерією.
На вчорашньому заході Валерія Гонтарєва спробувала запевнити журналістів, що акціонери Дельта Банку все-таки будуть притягнуті до відповідальності. Така позиція НБУ, з урахуванням багатомісячного пієтету на користь Лагуна, частково пов’язана з тим, що вчора в самому НБУ пройшла виїмка документів силовими структурами у справі про одного з банків, який чиновники банківського регулятора також не визнавали неплатоспроможним досить довго.
Побоюючись прямої відповідальності, деякі посадові особи НБУ тепер намагатимуться зробити все, щоб довести свою непричетність до схем щодо погіршення фінансового становища банків з наслідками для бізнесу і населення.
Маргарита Ормоцадзе, Олександр Моісеенко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
