5185
За що депутати голосуватимуть під МВФ
— Казна та Політика
На початку цього тижня уряд пропонує прийняти чергові зміни до Податкового, Митного та Бюджетного кодексів для збільшення доходів і зниження витрат держбюджету. Пакет законопроектів, які вже встигли охрестити «МВФівські» (на їх прийнятті перед виділенням Україні кредитного траншу наполягає Міжнародний валютний фонд), депутати мають намір обговорити на позачерговому засіданні парламенту 2 березня.
Як відзначають, опитані «Вести» експерти, проекти законів, внесені в парламент ще 23 лютого, не виправдали очікувань громадськості щодо серйозності змін до податкового і пенсійного законодавства. «Обсяг змін дуже мізерний, – заявив « Вістям » старший юрист ЮФ «Лавринович і Партнери» Роман Блажко. При цьому він допускає, що ці законопроекти – тільки «перша ластівка» і за ними підуть інші більш значущі зміни.
До цієї думки схиляється і партнер правової групи «Домініон» Михайло Гончарук, який зазначив, що уряд змушений робити кроки, спрямовані на зменшення дефіциту держбюджету, щоб отримати фінансування МВФ. За його словами, логіку цих законопроектів обумовлює падіння економіки і гривні: нестача ресурсів вимагає урізування витрат і збільшення тарифів на комунальні послуги.
Виплати зменшать
Одним з головних способів економії коштів стане скорочення пенсійних виплат. Як писали «Вести», законопроектом №2212 пропонується збільшити на п’ять років мінімальний трудовий стаж для дострокового виходу на пенсію.
Але найсуттєвіше – працюючим пенсіонерам уріжуть державні виплати. Наприклад, якщо пенсіонер працює на держслужбі, у прокуратурі або суді, він взагалі не буде отримувати пенсію, до тих пір, поки не звільниться. А інші працюючі пенсіонери отримуватимуть від держави 85% належних їм сум. У повному розмірі пенсія їм буде виплачуватися тільки після звільнення. Причому, як пояснила «Вістям» партнер Юридичної фірми FELIX Оксана Кобзар, це стосуватиметься всіх працюючих пенсіонерів – і нових, і тих, які вже формально давно пішли на заслужений відпочинок, але продовжували працювати.
Крім того, уряд пропонує скасувати всі спеціальні виплати, які були передбачені для посадових осіб контролюючих органів (митниця, податкова). «Зміни до податкового та митного кодексу пов’язані саме з реформою соціального забезпечення цих категорій чиновників», – пояснила Кобзар. Мова йде про такі виплати, як, наприклад, одноразова допомога у зв’язку із загибеллю або заподіянням тілесних ушкоджень при виконанні посадових обов’язків.
На думку авторів законопроекту, ці норми посприяють економії коштів Пенсійного фонду та держбюджету. А також, на думку Романа Блажко, стимулюватимуть вихід на пенсію держслужбовців пенсійного віку.
Субсидії компенсують рентою
Одночасно зі скороченням дефіциту Пенсійного фонду уряд намагається зменшити і дефіцит НАК «Нафтогаз», для чого поступово збільшує ціни на газ для всіх категорій споживачів. Але це призведе до необхідності збільшити бюджетні дотації малозабезпеченим верствам населення, які просто не в змозі будуть оплачувати енергоносії за новими тарифами, збільшеним на 280%.
Одним з можливих компенсаторів є рентна плата на видобуток газу. Законопроектом №2213 уряд пропонує підвищити ставку рентної плати за видобуток природного газу з глибин до 5 км з 20% до 70% вартості видобутої сировини. Це, як розраховують в Кабміні, дозволить залучити до бюджету додаткові 9 млрд грн., які і будуть спрямовані на пряму підтримку домогосподарств з низькими доходами.
Нагадаємо, раніше уряд пропонував змінити параметри держбюджету на 2015, знизивши субсидії «Нафтогазу» з 31,5 до 29,7 млрд грн, або на 5,8%, а також виділити близько 12,5 млрд грн на субсидії для найбільш вразливих верств населення.
Крім того, за словами Оксани Кобзар, поліпшити фінпоказники «Нафтогазу» пропонується за рахунок розширення повноважень НАКу та її дочірньої компанії в процедурах примусового стягнення та банкрутства. Зокрема, в закон про виконавче провадження будуть внесені зміни, корисні не тільки для Нафтогазу, а й для всіх кредиторів в цілому. «Наприклад, встановлено конкретні терміни виконання своїх обов’язків держвиконавцем, а самі обов’язки виписані більш чітко. Наприклад, арешт майна та коштів боржника буде не правом, а обов’язком держвиконавця », – говорить юрист. Зокрема, держвиконавець, за новим документом, зобов’язаний у п’ятиденний строк виставити платіжні вимоги на арештовані рахунки. Він також буде зобов’язаний заарештовувати знову виявлені кошти не пізніше наступного робочого дня, а платіжки на їх списання надсилати протягом двох робочих днів після арешту.
Вузів стане менше
Зміни до Бюджетного кодексу (законопроект №2209) також нададуть Кабміну нові права. Наприклад, як зазначає Михайло Гончарук, крім технічних змін, уряд отримує право здійснювати розподіл та перерозподіл загальних обсягів субвенцій (цільових міжбюджетних трансфертів) на освіту, підготовку робітничих кадрів та медицину між місцевими бюджетами.
«Очевидно, що в разі прийняття змін до бюджету, серйозні зміни чекають сферу освіти. Пропонується скоротити кількість ВНЗ з 802 до 317, а також зменшити держзамовлення на підготовку фахівців та фінансування наукових розробок», – сказав експерт «Вістям». Цікаво, що виділяти фінансування на наукові розробки пропонується на конкурсній основі.
Благодійників заженуть в реєстр
Серед інших змін в оподаткуванні юристи відзначають звільнення від податків на доходи фізичних осіб благодійної допомоги вимушеним переселенцям з АТО та Криму.
Однак, як підкреслив керуючий партнер аудиторської компанії PSP Audit Дмитро Сушко, це стосується тільки тих організацій, список яких затвердить Кабмін. «Ймовірно, буде якийсь реєстр, куди увійдуть далеко не всі», – говорить експерт.
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
