Підсумки дня — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Підсумки дня

Валюта
962
Підсумки дня
Ціни на нафту понизилися.
Російські нафтові компанії в умовах зростаючого видобутку нафти і недостачі експортних трубопровідних потужностей шукають все більш екзотичні шляхи експорту продукції. Новою метою нафтовиків став Іран. «Лукойл» і СИДАНКО доставляють туди нафту через Каспій, а вчора стало відомо, що ЮКОС має намір реанімувати нафтопровід, що простоює з часів розпаду СРСР, Павлодар-Чимкент-Туркменабад (колишній Чарджоу), що проходить по території трьох країн СНД. ЮКОС планує налагодити в Ірані збут нафтопродуктів, зроблених з його нафти на Сейдинському НПЗ у Туркменістані.
Як повідомило нафтове агентство Petroleum Argus з посиланням на джерела в ЮКОСі і генерального директора казахської трубопровідної компанії «КазТрансОйл», ЮКОС вже вивчив стан неросійської частини нафтопроводу, що простоює, Омськ-Павлодар-Чимкент-Туркменабад і готовий у найближчий час почати поставляти до 2 млн т своєї нафти на Сейдинський НПЗ. Отримані в такий спосіб нафтопродукти ЮКОС по залізниці планує доставляти в іранський порт Нека.
Для довідки, нафтопровід Омськ-Павлодар-Чимкент-Чарджоу був побудований у період з 1977 по 1983 рік для транспортування західносибірської нафти на нафтопереробні заводи Казахської і Туркменський РСР. Пропускна здатність нафтопроводу на ділянках Омськ-Павлодар складала 36 млн т нафти в рік, Павлодар-Чимкент - 17 млн т у рік і Чимкент-Чарджоу - 7 млн т у рік. Після розпаду СРСР і припинення постачань західносибірської нафти нафтопровід Чимкент-Туркменабад на ділянці від 11-го до 294-го кілометра не експлуатується. Діюча частина використовується для доставки нафти від родовищ на узбецько-туркменській границі до розташованого під Туркменабадом Сейдинського НПЗ, що працює на 30% від своєї потужності.
Ідея реанімувати нафтопровід, що простоює, виникла ще наприкінці 1990-х років. «КазТрансОйл» і російська «Транснафта» оцінили витрати на розконсервацію в $20 млн. Передбачалося, що по нафтопроводу можна буде транспортувати до 5 млн. т нафти в рік. З Туркменабада нафта по залізниці планувалося транспортувати в Іран. Незважаючи на те, що ідея сподобалася цілому ряду російських компаній, що регулярно використовують нафтопровід Омськ-Павлодар для доставки нафти на НПЗ Казахстану, вона не була здійснена.
Віце-президент "Транснафти" Сергій Григор'єв учора заявив, що реанімувати трубопровід не вдалося через розбіжність між країнами, через які він проходить. Прес-секретар Юкоса Олександр Шадрін вчора не зміг прокоментувати інформацію про плани компанії по постачаннях нафтопродуктів в Іран. Сергій Григор'єв також заявив, що нічого не знає про досягнуті Юкосом домовленості.
Тим часом, за нашою інформацією, ЮКОС вже найближчим часом повинний підписати угоду з туркменською державною корпорацією «Туркменнафтогаз», після чого російська компанія зможе почати постачання нафти на Сейдинський НПЗ. Близькі до переговорів джерела повідомили, що зацікавленість у якнайшвидшому завантаженні заводу висловив особисто президент Туркменії Сапармурат Ніязов, що пообіцяв також, що протягом найближчих п'яти років підприємство буде приватизовано. Нафтопродукти із Сейдинського НПЗ можна продавати в Іран і в Афганістан.
ЮКОС більш цікавиться постачаннями в Іран, оскільки планує в обмін на нафтопродукти одержувати нафту в Перській затоці. Схожі плани є й у конкурентів. Нафту в Іран, в тому числі за схемою заміщення, зараз поставляють багато компаній, що працюють у Каспійському регіоні. З кінця минулого року експортом нафти в Іран займається ЛУКОЙЛ, що використовує для цього нафтоналивний термінал Волгоградського НПЗ. Нафта транспортується танкерами по Волзі і Каспійському морю. За даними віце-президента компанії Юрія Сторожева, у 2003 році ЛУКОЙЛ планує експортувати, таким чином, не менш 3,5 млн т нафти.
Ту ж схему, що і ЛУКОЙЛ, але з використанням терміналів Саратовського НПЗ, застосовує СИДАНКО. Як повідомив газеті прес-секретар компанії Денис Давидов, СИДАНКО в травні відправила в Іран дві партії нафти загальним обсягом близько 100 тис. т. За словами пана Давидова, це були спробні постачання і зараз компанія вивчає доцільність регулярного експорту нафти в Іран.
У січні-травні поточного року підприємства паливно-енергетичної сфери Туркменістану добули 3,14 млн. тонн нафти і 26,9 млрд. кубометрів природного газу. За даними Національного інституту статистики Туркменістану, обсяг видобутку "чорного золота" у республіці за 5 місяців у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшився на 15%, а газу - на 11%.
До слова сказати, переробка нафти на українських нафтопереробних заводах (НПЗ) у травні знизилася на 33,3% у порівнянні з квітнем цього року і на 22,3% - у порівнянні з травнем-2002 і склала 1311,7 тис. тонн.
При цьому в травні на НПЗ було поставлено 1663,3 тис. тонн нафти.
Як повідомило джерело в Мінтопенерго, виробництво бензинів у минулому місяці скоротилося на 43,3% у порівнянні з квітнем (до 261,1 тис. тонн), дизпалива – на 38,5% (до 365,3 тис. тонн), мазуту – на 32,1% (до 511,2 тис. тонн).
Усього за п'ять місяців обсяги переробки нафти в Україні скоротилися на 2,8% у порівнянні із січнем-травнем минулого року - до 8002 тис. тонн. Виробництво бензину зменшилося на 9,2% (до 1720,6 тис. тонн), дизпалива – на 7,5% (до 2219,8 тис. тонн), тоді як мазуту - виросло на 3,6% (до 3079,5 тис. тонн).
Кременчуцький НПЗ (ЗАТ "Укртатнафта") у минулому місяці зробив 117 тис. тонн бензинів, 154,4 тис. тонн дизпалива і 172,7 тис. тонн мазуту.
Лисичанський НПЗ (ВАТ "Линос"), що знаходився в травні на ремонті 25 днів, зробив 31,4 тис. тонн бензинів, 15,8 тис. тонн дизпалива і 30,2 тис. тонн мазуту.
Виробництво бензинів Херсонським НПЗ (ВАТ "Херсоннафтопереробка") склало 26,5 тис. тонн, дизпалива – 49,5 тис. тонн, мазуту – 89,8 тис. тонн. У травні завод знаходився на ремонті п'ять днів.
Одеський НПЗ (ВАТ "ЛУКОЙЛ - Одеський НПЗ") зробив 32,5 тис. тонн бензинів, 68,8 тис. тонн дизпалива і 118,1 тис. тонн мазуту.
Дрогобичський НПЗ (ВАТ "НПК "Галичина") зробив 27,7 тис. тонн бензинів, 39,1 тис. тонн дизпалива і 50 тис. тонн мазуту.
Виробництво бензинів Надвирнянським НПЗ (ВАТ "Нафтохімик Прикарпаття") склало 26 тис. тонн, дизпалива – 37,7 тис. тонн, мазуту – 50,4 тис. тонн.
У цілому в січні-травні українські заводи простоювали 88 днів (за п'ять місяців минулого року - 129 днів).
А тепер про газ.
Кабінет міністрів не обмовляє імпортовані "Нафтогаз України" обсяги газу. У своїй постанові уряд посилається на угоду між Україною й Узбекистаном про вільну торгівлю від 29 грудня 1994 року.
Нагадаємо, на початку червня "Нафтогаз України" заявив про намір активізувати переговори про початок видобутку нафти і газу в Узбекистані. У січні-квітні імпорт газу в Україну скоротився на 1,9% у порівнянні з відповідним періодом минулого року до 20,6 млрд. кубометрів.
За цей період російський "Газпром" поставив 9,5 млрд. кубометрів газу, Туркменістан - 11 млрд. кубометрів, інші компанії - 100 млн кубометрів. У 2002 році імпорт газу в Україну скоротився на 0,7% у порівнянні з 2001 роком до 56,5 млрд. кубометрів.
"Нафтогаз України" є монополістом по транспортуванню газу по транзитних газопроводах, монополістом по транспортуванню нафти по нафтопроводах, а також найбільшим добувачем і продавцем газу в Україні.
Світовий фондовий ринок.
Україна.
Запекло боюся наврочити (особливо в п'ятницю, 13-го!), але вчорашні торги в ПФТС знову зберегли значення однойменного індексу вище 60 пунктів – 60.74. Прямий таки «ралі в степах України».
Оборот торгів склав 4 667 327 грн. 17 коп. Відносна «скромність» результату викликана черговими «канікулами» корпоративних облігацій. Цього разу акціям довелося «отдуваться» самим. На цьому поприщі лідирували папери Нижньодніпровського трубопрокатного з-да ім. К. Либкнехта, що набрали 2 264 157 грн. 60 коп. при ціні 3.2531 грн. за акцію. Продовжували радувати успіхи Дніпроенерго. На тлі високої ціни (103.99 грн.) його папери «взяли» 1 458 771 грн. 72 коп. Його «колега» Центренерго досяг оцінки 510 279 грн. 35 коп. при ціні 1.2125 грн. за акцію. Ще одна «фішка», горловський «Стирол» набрала 24 617 грн. 15 коп. за колишньою ціною 10.666 грн. за акцію.
А зараз традиційні п'ятничні читання.
Відомий булгаковський персонаж затверджував, що «правду говорити легко і приємно». Від себе додамо, що особливо приємно писати про успіхи вітчизняного ринку, за якими нудьгували більш 3-х років. Точно навесні 2000 р. індекс ПФТС знаходився вище оцінки 60 пунктів, а на торгах блищали «блакитні фішки» - Дніпроенерго, Центренерго і Нижньодніпровський трубопрокатний з-д. ім. К. Либкнехта (НТЗ). Асоціацію з тим «бичачим» часом викликали не тільки сьогоднішні координати індексу, ціни акцій перерахованих емітентів досягли рівня трирічної давнини, а Дніпроенерго, паперами якого за тиждень наторгували 1.7 млн. грн. їх навіть перевершив: 103.50 грн.
Відзначимо головну особливість нинішніх торгів цінними паперами. Складається враження, що акції, «існуючі» у різних ешелонах ПФТС «прийняли рішення» розділити «сфери впливу». Функція «блакитних фішок» полягала у формуванні індексу ПФТС, папери II ешелону забезпечували оборот. Натурально, підсумки торгів були результатом попиту-пропозиції, відомого «календарного лукавства» і дещиці зовнішніх факторів, до яких ПФТС була байдужа протягом 3-х років.
Отже, нинішній ріст – наслідок усього комплексу обставин.
Нагадаємо, за травень індекс ПФТС виріс на 6.07% до 57.07 пунктів. Всупереч чеканням, тенденція збереглася й у I половині червня, а 11-го індекс пробив рівень 60 пунктів. Другою «ізюминкою» фондового ринку став ріст питомої ваги угод з акціями(14.99 млн. із загального обсягу 32.16 млн. грн.), забезпечений паперами відомого пансіонату «Море» (10.32 млн. грн. за ціною 25 коп.) Дніпроенерго і Нафтогазтехники (0.75 млн. грн.). Необхідно відзначити помітний ріст обсягу угод з «фішками» (акціями Центрэнерго, що подорожали на 15%, наторгували 0.64 млн. грн., НТЗ, чиї папери виросли в ціні на 10%, «взяв» – 0.23 млн. грн., Укрнафта – 50 тис. грн.).
Думаю, ріст активності навколо вітчизняної «еліти» підказує ймовірну причину росту індексу. Швидше за все, ралі стало наслідком вдалого (і відносно «дешевого») розміщення українських євробондів на $800 млн. Крім того, стабільні індикатори, що підтверджують ріст вітчизняної економіки, також зіграли свою роль.
У секторі облігацій виділялися угоди з паперами Аркади-Фонду (8.05 млн. грн.), ТОВ «Сармата» (6.23 млн. грн.) і «Дружби народів Нової» (2.5 млн. грн.).
У перспективі тут варто чекати пожвавлення, зв'язане з новими облігаціями фінансових інститутів: найбільшою позикою найближчим часом повинна стати емісія півторарічних облігацій банку Аваль на 80 млн. грн. За ним піде Райффайзенбанк Україна з великою (більш 25 млн. грн.) емісією. Планами позик поділилися банк Форум і Донгорбанк.
На аукціонах по первинному розміщенню ОВДП, казенних паперів «поширили» дуже багато(на 67 млн. грн.). Мінфіну вдалося «переконати» інвесторів купити 12-місячних паперів (прибутковість 9.8%) на 38 413 200 грн., 18-місячних (прибутковість 11.6%) – на 28 395 572 грн.70 коп. і чотирирічних (прибутковість 10%) на 99 634 грн. Результати 69-71-их аукціонів, мабуть, зв'язані з розміщенням українських євробондів. Втім, судячи з параметрів 4-х річних ОВДП, не обійшлося без адмінресурсу і «придворних» банків. Сезон відпусток може перервати ралі в ПФТС, однак ми не виключаємо його продовження. На користь останнього сценарію говорить наростаюча інтеграція країни в євроструктури й активізація в області спільних глобальних проектів, занадто «рекламуюча» «блакитні фішки» України.
Валюта.
Україна.
Нарешті країна дочекалася зміни тренда на валютному міжбанку. Безупинне (з 28 травня) домінування попиту вчора перервалося гривневою інтервенцією – Нацбанк на вчорашніх торгах безготівковим доларом викупив «зайву» «зелень» у кількості $10 млн. за напівзабутим курсом 5.3305 UAH/USD.
Нинішня доларова сесія стартувала з оцінки 5.3330/5.3370 UAH/USD. До 11.00 ці котирування не мінялися, потім пішло зниження: 5.3320/5,3350 UAH/USD, що спровокували продавці ВКВ – на моменті їх виявилося більше.
Однак ця перемога була пирровой – до 11.40 котирування безготівкової «зелені» знову пішли наверх: 5.3330/5.3380 UAH/USD(«по життю», покупка була вище - 5.3360/5.3380 UAH/USD.
Намагаючись характеризувати настрій сьогоднішнього міжбанка, іншого слова крім «мутний» автору щось на розум не приходить. Чи то «давить» погода, чи то дата (13 червня, п'ятниця), але ринок «ніякий». Малоцікавий і суперечливий.
До 13.00 долар усе ще знаходився на оцінці 5.3370/5.3379 UAH/USD. А в 14.20 НБУ повернувся до своїх валютних інтервенцій, заповнивши недостачу $10 млн за курсом 5.3380 UAH/USD.
До вчорашнього вечора на ринку наявних Дніпропетровська ВКВ працювали по курсам 5.30/5.31 UAH/USD і 6.21/6.23-26 UAH/EUR. «Змінні» ціни на євронал (що зустрічаються, до речі, не у всіх дилерів міста) – наслідок падіння інтересу до цієї валюти. Безвідносно її «тілорухів» на форексі.
Бліц-опитування прояснило ситуацію з вчорашніми оборотами готівки в Наддніпрянщині. Від «середніх» до «дуже низьких».
Сьогодні ринок стартував «по-вчорашньому». Як і 12-го, деякі дилери спробували залишити курс євро на оцінці 6.22/6.26 UAH/EUR. Думаю, ця упертість одержала належну оцінку згідним оборотом операцій.
Долар у Дніпропетровську показує чудеса стабільності - 5.30/5.31 UAH/USD із середи. До опівдня обороти нічим не відрізнялися від вчорашніх.
У сусідніх містах курси наявного долара і євро змінилися по-різному. У столиці сесія почалася з вчорашніх, «піднятих» рівнів, однак після опівдня котирування наявної ВКВ прийняли «святкову» (розширювальну) корекцію. Покупка упала, продаж залишилася (від гріха подалі) такою ж.
В Одесі й у Донецьку «зелень» не змінилася в ціні.
У Харкові случився напівкопійчаний ріст. Цікаво відзначити, що в першій столиці подорожчав і євро.
У Криму помітних переміщень курсу не відбулося.
До 13 червня, у п'ятницю, «фатальній даті», на ринку наявних України сформувалися наступні котирування долара і євро: Харків - 5.305.310, євро – 6.24/6.26 UAH/EUR, Київ – 5.305/5.315, євро 6.22/6.25 UAH/EUR (з опівдня - 5.300/5.315, євро 6.21/6.26 UAH/EUR), Запоріжжя - 5.29/5.315, євро 6.20/6.30 UAH/EUR, Донецьк – 5.27/5.30, Одеса - 5.30/5.32, Сімферополь - 5.30/5.31, Феодосія - 5.29/5.30 UAH/USD, євро 6.20/6.24 UAH/EUR.
До 13.00 у Дніпропетровську долар у ціні не змінився 5.30/5.31 UAH/USD, а євро, утримуваний у першій половині дня іншими валютниками досить високо(6.22/6.26 UAH/EUR) повільно поповз униз, добравши до оцінки 6.21/6.25 UAH/EUR.
Ринок безготівкового російського карбованця сьогодні не можна вважати «повноцінним» через другий вихідний день у Росії. Однак, які-ніякі котирування «миготіли». Курс валюти РФ знаходився в оцінці 0.1740/0.1748 UAH/RUR.
Ресурсний ринок сьогодні продовжував дивувати учасників і публіку: уже з ранку ставки по гривневих кредитах overnight виросли до 7/16% річних.До 13.00 ці ціни не змінилися.
Прогноз.
Довгі вихідні на Україні завершаться «по іншу сторону» місяця, справа піде до завершення місяця (кварталу, півріччя). Отже, уключиться «календарний фактор», що виявляється в основному гривнедефицитом. Одночасно з цим «черговим явищем» на ринок буде впливати анонсована С. Тігіпко курсова стабільність гривни (як мінімум до осені). Отже, навіть на тлі попиту на «зелень», її ціна на міжбанку (і в офіційній інтерпретації) не зміниться. Очевидна поява нових занятних схем, що використовують нерухому «надію й опору» (курс гривни щодо долара) і триваючі «движняки» на форексі.
В міру наближення осені напруга на доларовому сегменті ринку може підніматися (через види на врожай у першу чергу). Початок відпускного сезону зі згідною активізацією в торгових рядах може продовжити тиск на наявну гривню (на шкоду долару, природно).
За матеріалами: Дмитренко Олександр
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас