3055
Договір про асоціацію між Україною та ЄС "завис" через відсутність реформ – експерти
— Казна та Політика
На цьому тижні угоду про асоціацію між Україною та ЄС ратифікувала Ірландія, яка стала чотирнадцятою країною ЄС, що схвалила документ. І хоча вже половина країн Євросоюзу ратифікувала угоду про асоціацію, а Україна зробила це ще восени 2014 року, підходи до торгівлі з європейським ринком істотно не змінилися. За словами експертів, українські бізнесмени в 2015 році продовжують вибудовувати торгові відношення з усіма країнами ЄС на міжособистісних зв’язках.
Реалізація договору та його ратифікація
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що українські чиновники не зробили нічого істотного для просування української продукції в ЄС, хоча самі домовленості з ЄС можна реалізовувати в повній мірі.
“Відповідно до підписаної угоди, країни ЄС планують ратифікувати угоду з Україною до 2016 року. Але зараз ми бачимо, що ратифікація може бути відстрочена. До сьогодні від нас лише були заяви про те, що ми щось робимо, але якщо уважно вивчити прийняті законодавчі акти, то насправді нічого не робиться для модернізації економіки та впровадження асоціацію з ЄС”, – говорить Охріменко.
Наприклад, згідно з договором про асоціацію, Україна повинна створити ринок споживачів електроенергії та газу, уточнює він.
“Відповідний закон був прийнятий кілька років тому і, відповідно до нього, ми повинні були створити ринок електроенергії та газу, як в Європі. Але до цих пір в цьому напрямку нічого не було зроблено. Ринок увазі ліквідацію “Нафтогазу”, створення приватних компаній, які продаватимуть електроенергію і газ для населення, проведення демонополізації. Поки що для цього нічого не робиться, хоча тут жорстка вимога Євросоюзу”, – підкреслює Охріменко.
“Відповідний закон був прийнятий кілька років тому і, відповідно до нього, ми повинні були створити ринок електроенергії та газу, як в Європі. Але до цих пір в цьому напрямку нічого не було зроблено. Ринок увазі ліквідацію “Нафтогазу”, створення приватних компаній, які продаватимуть електроенергію і газ для населення, проведення демонополізації. Поки що для цього нічого не робиться, хоча тут жорстка вимога Євросоюзу”, – підкреслює Охріменко.
Також експерт зазначає, що передбачено реальне спрощення податкової бази в Україні, але замість цього український уряд вводить ПДВ-рахунки.
“Згідно з рекомендаціями ЄС, це робити не можна. Складається враження, що ніхто не думає про етапи впровадження договору про асоціацію. Стандарти і технічні вимоги сьогодні вже переведені з англійської на українську і мені взагалі смішно слухати про те, що ще нам потрібні мільйони гривень для того, щоб зробити ці переклади. Та й ряд наших стандартів вже відповідає європейським”, – говорить Охріменко.
Щоб договір почав працювати в повній мірі і збільшувалися квоти для експорту української продукції в ЄС, потрібно модернізувати заводи, відзначають експерти. Але для цього необхідно залучати інвестиції, що в нинішній економічній ситуації непросто.
“Реально для повної реалізації договору з ЄС Україна нічого не зроблено. Країна за підсумками 2014 збільшила експорт до Європи зерна і кукурудзи, але це не має відношення до договору про асоціацію з ЄС – просто був хороший урожай кукурудзи, який продала Україна”, – зазначив Охріменко.
Тенденції 2014 повторяться і в 2015 році
Директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко нагадує, що 1 січня 2016 Україна переходить на режим абсолютно вільної торгівлі з ЄС.
“Цього року зберегтися квотний режим торгівлі між Україною та ЄС. Ми будемо тим часом починати зниження наших тарифів – будемо відкривати свої кордони для європейських товарів на території України. Це не єдиний фактор, який впливатиме на нашу економіку, але він буде чинити серйозний вплив”, – говорить Устенко.
“Цього року зберегтися квотний режим торгівлі між Україною та ЄС. Ми будемо тим часом починати зниження наших тарифів – будемо відкривати свої кордони для європейських товарів на території України. Це не єдиний фактор, який впливатиме на нашу економіку, але він буде чинити серйозний вплив”, – говорить Устенко.
Перш за все, українці повинні бути готові до збільшення конкуренції на українському ринку. Адже коли Україна знизить митні збори, то в нашу країну збільшиться потік європейських товарів. А це означає, що українські виробники повинні будуть серйозно задуматися над можливістю підвищення якості продукції.
Устенко вважає, що до кінця року ратифікацію угоди про асоціацію завершать. “Я не бачу жодних проблем, пов’язаних з ратифікацією, особливо враховуючи, що переговори велися Брюсселем. Брюссель висловив точку зору всіх країн-учасників, тому я не думаю, що можуть виникнути якісь серйозні проблеми з ратифікацією угоди”, – резюмує Устенко.
В цілому експерти відзначають, що цього року, як і торік, основну роль у розвитку торгівлі з ЄС будуть грати особисті стосунки, а не держполітика. Наприклад, представники профільних асоціацій будуть виходити на представників європейських компаній з пропозиціями про торгівлю та співробітництво, як це роблять аграрії та виробники товарів легкої промисловості.
В очікуванні глибокої модернізації
Екс-міністр економіки Володимир Лановий каже, що на даний момент реалізація угоди про зону вільної торгівлі ще на підготовчій стадії і тому ніяких серйозних нововведень в Україні немає.
“На етапі підписання угоди ЄС оголосив про одностороннє зниження до нуля тарифів з ввезення товарів і послуг до країн ЄС. А Україна поки що зі свого боку не змінила торгові умови по відношенню до імпортованих товарів і послуг. Ми не бачимо розробок законодавчого, організаційного характеру, які б слідували з основних пунктів договору про асоціацію. Хоча за деякими напрямками йдуть попереджувальні заходи в органах державної влади, фінансові установи отримують певні консультації від ЄС”, – каже Лановий.
Втім, європейські чиновники часто повторюють, що Україна поки не проводить реформ. В угоді про асоціацію зафіксовані певні вимоги до української сторони, яка повинна довести якість своєї продукції до прописаних у ЄС стандартів. Але якість української продукції досі не наближається до вимог країн-членів.
“Державні установи повинні розробляти і запроваджувати нові норми для реалізації угоди з ЄС. Справа в тому, що Україна з ЄС торгує в рамках квот, які встановив ЄС по різних видах продукції. Це більшою мірою стосується сировинних продуктів, промислових і сільськогосподарських, меншою мірою це стосується продуктів глибокої переробки, машин і приладів, які і раніше вивозилися в ЄС. Адже мало українських підприємств роблять машинну продукцію відповідно до вимог ЄС. А щоб разом створювати кораблі, літаки, машини, потрібно виходити на нові договори з європейськими підприємствами, які побачили б комплектуючі вироби і те, які виробництва можна переносити в Україні і постачати необхідними деталями”, – підкреслив Лановий.
Він зазначає, що необхідно проводити глибоку модернізацію економіки.
“Потрібна певна ініціатива українських виробників, щоб європейці теж змогли виходити на український ринок і отримати виробничі поставки. Потрібно встановити коопераційні зв’язки і завдяки цьому буде новий етап співробітництва. Зараз ми повинні вийти на певний рівень конкурентоспроможності, щоб не торгувати старими товарами ні в ЄС, ні в США. Тому тут питання не в організаційно-технічних заходах (підписали угоду чи ні, дозволили чи ні), а в глибокій модернізації економіки”, – резюмує Лановий.
“Потрібна певна ініціатива українських виробників, щоб європейці теж змогли виходити на український ринок і отримати виробничі поставки. Потрібно встановити коопераційні зв’язки і завдяки цьому буде новий етап співробітництва. Зараз ми повинні вийти на певний рівень конкурентоспроможності, щоб не торгувати старими товарами ні в ЄС, ні в США. Тому тут питання не в організаційно-технічних заходах (підписали угоду чи ні, дозволили чи ні), а в глибокій модернізації економіки”, – резюмує Лановий.
Інна Оносова
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
