613
Чому в Києві найближчим часом не буде монетизації пільг
— Казна та Політика
У четвер, 22 січня, міністр соціальної політики Павло Розенко підняв важливу, але не популярну в країні тему: він заявив, що Україна більше не може нарощувати систему пільг і починає реформування соціальної сфери. Про цю ініціативу згадується в коаліційній угоді та Програмі дій Кабміну – там вказано, що шляхом внесення змін до 25 законодавчих актів до 2016 року пільги мають бути монетизовані, а неефективні пільги і зовсім ліквідовані.
“На хвилях популізму система пільг проходила шлях збільшення їх числа і тих, хто їх отримує. Як наслідок, зараз існує більше 700 видів пільг та преференцій. Очевидно, що далі рухатися в цьому напрямку Україна не може”, – аргументував Розенко потребу в монетизації пільг .
Особливо потреба в реформуванні відчувається в умовах спаду економіки і війни. За словами міністра, пілотним регіоном щодо скасування неефективних пільг стане Львівська область, а саме реформування “соціалки” здійснюватиметься в кілька етапів. Перший стосуватиметься тих пільги, які завжди існували лише віртуально і ніколи не надавалися. Другим кроком стане перехід на адресне надання пільг тим, хто їх потребує. Таким чином, люди будуть отримувати не віртуальну пільгу, якою часто не можуть скористатися, а конкретну виплату.
Delo.UA вирішило дізнатися, наскільки Київ готовий до нових правил у соціальній сфері і як скоро їх буде введено в місті.
На словах столичні чиновники повністю підтримують ідею монетизації пільг і вважають її абсолютно дієвим і правильним шляхом, але введена вона в столиці буде нескоро. Наприклад, перший заступник голови КМДА Ігор Ніконов пов’язує це з відсутністю алгоритму її введення. За його словами, цього року буде здійснена лише одна міра з обліку пільговиків – введення електронного квитка. Але це лише практичний етап, навіть не організаційний, оскільки на законодавчому рівні поки немає ініціатив щодо монетизації.
Тим часом в 2015 році столиця планує витратити на соціальні виплати 3,8 млрд грн, з яких 295 млн грн піде на компенсацію за безкоштовний проїзд у транспорті. З січня по травень безкоштовним проїздом у транспорті будуть користуватися 500 тис. пасажирів, а з червня кількість таких пасажирів зменшиться до 180 тис. чоловік.
Депутати Київради розповідають, що монетизація пільг у столиці – поки на рівні розмов і дискусій, а її впровадження має розпочатися не тільки з ініціативи міста, а ще і парламентом, і Кабміном. Але реальний облік пільговиків і адресна допомога не на руку Кабміну, який поки що може торгуватися з міськадміністраціями за розміри субвенцій і таким чином отримує над ними контроль. Відрахування ведуться в ручному режимі, а не в автоматичному, що забезпечує можливість для торгів.
Так, крім вищевказаних пільговиків, що користуються безкоштовним проїздом у транспорті, існує більше 10 категорій пільговиків, кожна з яких включає десятки тисяч киян: близько 40 тис. сімей отримають житлову субсидію, більше 12 тис. інвалідів – соцдопомогу, 10 тис. дітей-сиріт будуть безкоштовно відпочивати … Крім того, в місті існує три соціальні програми: “Турбота. Назустріч киянам”, “Соціальне партнерство” та “Діти столиці”, на які буде виділено ще 475 млн грн. В результаті дуже важко буде систематизувати облік пільговиків, щоб з’ясувати, які громадяни на які кошти можуть розраховувати.
Також відсутність реформи на руку комунальним підприємствам, які також мають можливість отримувати завищені суми компенсацій.
На думку голови транспортної комісії Київради Ігоря Піковського, ця реформа неминуча, оскільки практично в усьому світі пільги монетизовані, і рано чи пізно в Україні також це станеться. Але вона може бути не зрозуміла людьми старшого покоління, які звикли до безкоштовного, що може обернутися соціальним вибухом. А якщо враховувати, що восени повинні пройти місцеві вибори, то зміни в соцвиплати нинішньої влади проводити невигідно.
Нагадаємо, в листопаді минулого року прем’єр-міністр Арсеній Яценюк анонсував прийняття “складних непопулярних заходів” у соціальній сфері, заявивши, що в Україні пільговиків більше, ніж працездатного населення. За його підрахунками, в Україні 16 мільйонів людей, які можуть працювати і 17 мільйонів людей різних пільгових категорій.
Анастасія Шевченко
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
