Засіб від дефолту — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Засіб від дефолту

Кредит&Депозит
747
Україна хоче запропонувати власникам єврооблігацій реструктуризувати її зовнішній держборг. Учасники ринку очікують, що під програму обміну підпадуть єврооблігації з терміном погашення в 2015-2017 роках – по новому випуску паперів може бути знижена ставка. У можливість списання частини держборгу вони не вірять.
Країна просить грошей
Уряд України направив запит на отримання доступу до механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility; EFF) від Міжнародного валютного фонду. Про це заявила міністр фінансів Наталія Яресько на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Механізм EFF передбачає довгострокову фінансову підтримку протягом чотирьох років. Глава МВФ Крістін Лагард підтвердила, що мова йде про заміну існуючої програми stand-by.
Складовою частиною нового плану є «консультації Мінфіну з утримувачами українського суверенного боргу для поліпшення середньострокової фінансової стабільності», повідомила Наталія Яресько. «Як тільки будуть досягнуті домовленості з МВФ, українська влада представить кроки подальших консультацій зі своїми кредиторами», – йдеться в її заяві. Західні ЗМІ сприйняли це однозначно: після підписання угоди з МВФ Україна, вже мало не в лютому, почне переговори про умови реструктуризації боргу.
Програма stand-by вирішує короткострокові проблеми платіжного балансу країни: позика видається протягом 1,5-2 років, повертається – 3,25-5 років. Програма EFF дозволяє надати підтримку для виправлення структурних дисбалансів і проведення реформ. Позика видається протягом 3-4 років, повертається – 4,25-10 років. Процентна ставка – близько 3,5% річних.
Швидка реакція
Іноземні інвестори були готові до цієї новини. «Прибутковість єврооблігацій почала зростати ще до офіційного повідомлення Мінфіну: швидше за все, ця інформація обговорювалася в кулуарах форуму, тому інвестори очікували її появи», – говорить аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович. За його словами, вже до 18:00 середи прибутковість облігацій з погашенням в 2023 році зросла з 17,5% до 18,5%, прибутковість середньострокових паперів перевищила 20%, а короткострокових – була навіть вище 80% річних.
До вечора четверга прибутковість єврооблігацій з погашенням в 2015 році досягла 126,3% річних – папери продавалися в середньому за 53% від номіналу. «Така прибутковість говорить про те, що ймовірність реструктуризації цих паперів максимальна», – сказав Тарас Котович. Цього року Україна повинна погасити три випуски єврооблігацій: на $500 млн – у вересні, 600 млн євро – у жовтні, $3 млрд – у грудні (цей випуск викуплений РФ). При цьому на більш довгому інтервалі прибутковість єврооблігацій нижче: з погашенням в 2017 році вона склала 50-53% річних, в 2023-му – 20,1% – найнижче значення за всіма українськими паперами.
Терміни подовжать
Поки невідомо, які умови будуть запропоновані інвесторам. «Тільки після завершення переговорів з МВФ буде зрозуміло, які борги будуть реструктуризовані. Наприклад, під реструктуризацію можуть потрапити єврооблігації, погашення яких заплановано на найближчі рік-два, а може, програма буде поширюватися і на більш довгі боргові папери, виплати за якими припадають на найближчі чотири роки, тобто протягом терміну можливої нової програми співпраці з МВФ », – каже Тарас Котович.
Варіантів реструктуризації може бути кілька. Можуть бути продовжені строки погашення єврооблігацій. Такий варіант використовували банки в 2013-2014 роках: емітенти погашали євробонди, але натомість пропонували власникам більш довгі папери. Кредитори банку «Фінанси та Кредит» в січні 2014 вирішили рефінансувати єврооблігації новими бондами з терміном обігу до січня 2019-го на $100 млн. Купонна ставка за паперами знизилася з 10,5% до 9,25%. ПУМБ продовжив термін євробондів з 2014 до 2018 року.
Більш жорсткий для кредиторів сценарій може припускати списання частини основної суми або зниження ставки купона. «По суті, це грецький сценарій, що припускає істотні збитки для власників боргових паперів», – відзначає головний економіст компанії Dragon Capital Олена Бєлан. Останній раз Україна списувала частина зовнішнього боргу в 2000-му: Мінфін випускав два транші семирічних єврооблігацій з погашенням 15 березня 2007.
На думку Олени Бєлан, імовірний перший варіант реструктуризації. «Через невеликі частки єврооблігацій в структурі держборгу – 19% – навіть істотне списання номінальної вартості не допоможе радикально скоротити співвідношення держборгу до ВВП. Але це негативно позначиться на репутації України як позичальника і може стати причиною довгих судових тяжб », – говорить Олена Бєлан. Отримати ж згоду на продовження термінів погашення можна досить швидко, при цьому уникнувши присвоєння країні дефолтного рейтингу. «Такий варіант дозволив би уряду заощадити до $8,8 млрд за виплатами до 2018 року, або більше 30% загальних виплат по валютному боргу за цей період», – підрахувала Олена Бєлан.
Вікторія Руденко
За матеріалами:
FinMaidan
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас