644
Вибори у Греції - бомба уповільненої дії
— Світ
На майбутніх виборах в Греції багато поставлено на карту. Дійсно, результат може визначити, чи залишиться країна в єврозоні, що матиме далекосяжні наслідки для іншої частини валютного союзу.
Сіріза, радикальна партія лівого спрямування, популярність якої в країні різко зросла в умовах економічної кризи, є головним фаворитом на перемогу, хоча й навряд чи отримає достатньо місць у парламенті, щоб правити в поодинці. Замість цього вона, ймовірно, очолить коаліційний уряд, хоча з ким саме, поки залишається неясним.
Основою платформи СІРІЗА є її економічна програма, призначена для протидії впливу надмірних заходів жорсткої економії, в умовах яких греки жили останні чотири з половиною роки, в обмін на рятувальні заходи від “трійки” Європейського центрального банку, Міжнародного валютного фонду та Європейської комісії. Пенсії в середньому знизилися на 40%, в той час як середній клас страждає під тягарем нових найтяжких податків на нерухомість.
В результаті Греція провалилася в тривалу і глибоку рецесію, а її показники виробництва впали на 25% порівняно з докризовим рівнем.
Гірше того, рівень безробіття становить майже 26% – і більше 50% серед молоді. Проте допомога із безробіття в даний час скасовується після закінчення 12 місяців, а ті, хто довго є безробітніми часто втрачають доступ до системи державної медико-санітарної допомоги. Додайте до цього підвищення цін на ліки за рецептами на 30%, і вам буде легко зрозуміти, чому грецьке суспільство розвалюється на очах.
Зрозуміло, ці жертви могли б бути виправдані, якби вони допомагали Греції скоротити свій державний борг до прийнятного рівня. Однак наприкінці 2014 державний борг склав 175% від ВВП, збільшившись порівняно з 127% в 2009 р. Для обслуговування цієї заборгованості необхідний первинний профіцит бюджету в розмірі не менше 4% від ВВП до 2022 р – результат, який потребуватиме різкого збільшення економічного зростання. Однак під тягарем жорсткої бюджетної економії про таке зростання не може бути й мови.
Ось чому СІРІЗА пообіцяла почати нову масовану програму витрат, що включає в себе безкоштовну електроенергію і купони на їжу для бідних і повернення державних пенсій на докризовий рівень, що обійдеться приблизно в 6,5% ВВП. Підвищення податків для осіб з високими доходами і для великих власників допоможе фінансувати ці витрати, в той час як підвищення мінімальної заробітної плати завершить зусилля з перерозподілу доходів.
Сіріза також пообіцяла скасувати лібералізацію ринків праці та призупинити приватизацію. Нарешті, вони планують переглянути борг Греції з кредиторами в надії списати основну частину своїх зобов’язань.
Однак, як зазначає колишній міністр фінансів Греції Яннос Папантоніу у своїй статті на Project Syndicate, економічна програма Сіріза нехтує важливим фактом, а саме бюджетною консолідацією та структурними заходами, які не тільки формують частину зобов’язань Греції, але також служать довгостроковим інтересам країни.
“Враховуючи це, вони не можуть і не повинні бути скасовані. Замість цього необхідно звернутися до вирішення проблем в їх розробці та реалізації, щоб поліпшити їх ефективність в нинішніх економічних умовах”, – зазначає Папантоніу.
На його погляд, такий підхід сприятиме зміцненню позиції Сіріза на переговорах щодо полегшення тягаря заборгованості.
Проте офіційні заяви показують, що “трійка» не була схильна прийняти рамки переговорів Сіріза, маючи намір продовжити переговори, які вони почали з правоцентристським урядом, чия мета полягала в забезпеченні подальшого скорочення бюджету та ініціації нової реформи ринку праці та пенсійної системи. Коротше кажучи, “трійка” наполягатиме на виконанні Грецією попередніх зобов’язань.
Якщо переговори зайдуть у глухий кут, фінансовий і ліквідний стрес, викликаний нездатністю Греції запозичувати за поточними відсотковими ставками (прибутковість десятирічних облігацій досягла 9,5%), ще більше послабить фінансове становище і банківську систему. Це може призвести до колапсу впевненості, викликаючи фінансові потрясіння і в свою чергу змушуючи країну шукати порятунок в третій раз, і це змусить Грецію залишити єврозону і ввести нову, девальвувану валюту.
У цьому випадку геополітичне становище Греції буде ослаблено, її економіка продовжить занурення в рецесію, а соціальна напруженість буде зростати. Крім того, нестабільність стане хронічною, оскільки єврозона більше не буде служити захистом від податково-бюджетної і фінансової слабкості.
Влада єврозони може стверджувати, що вихід Греції більше не становить системного ризику, враховуючи впровадження в останні роки різноманітних інструментів для боротьби з фінансовими кризами, включаючи державні рятувальні фонди, частковий банківський союз, посилення податково-бюджетного контролю, а також нову роль Європейського центрального банку в як кредитора останньої інстанції. Однак вихід учасника раніше буде показувати, що цілісність єврозони не гарантована – сигнал, який ринки навряд чи проігнорують.
Вихід Греції може послужити попередженням для таких країн, як Іспанія, Італія і Франція, де в даний момент антиєвропейські партії і противники істеблішменту знаходяться на підйомі. Однак це нічого не зробить для вирішення реальної проблеми: збільшення розбіжності між країнами єврозони. Поки розриви в продуктивності продовжують рости, виборці будуть продовжувати кидати виклик європейської інтеграції. Тільки подальше об’єднання, підкріплене політикою, орієнтованої на зростання країн, що постраждали, може змінити цю тенденцію.
Такий результат все ще можливий, але тільки якщо відповідні сторони визнають ризики, пов’язані з виходом Греції з єврозони. Як вважає Яннос Папантоніу, уряд під керівництвом Сіріза повинен буде стримати свій підхід і гарантувати, що він буде продовжувати реформи і обмежувати витрати в обмін на істотне скорочення боргового тягаря країни – послаблення, яке “трійка” повинна бути готова надати.
За матеріалами: Вєсті Економіка
Поділитися новиною
