1764
На межі закриття в Україні виявилися 100 кредитних спілок
— Кредит&Депозит
Зміни до Податкового кодексу, прийняті наприкінці минулого року, змусять кредитні спілки підвищити ставки за своїми позиками і знизити обсяги резервування, що збільшить ризики неповернення коштів їх вкладникам. Про це заявили представники обох профільних асоціацій – Всеукраїнська асоціація кредитних спілок (ВАКС) і Національна асоціації кредитних спілок (НАКСУ).
Найбільше представників ринку обурив той факт, що переведення спілок на загальну систему оподаткування, тобто ліквідація для них пільги зі сплати податку на прибуток, була проведена «з голосу» вже в сесійній залі без попереднього озвучування та обговорення. «У всіх доступних нам текстах змін до Податкового Кодексу не було норм, які міняли б принципи оподаткування кредитних спілок, окрім збільшення ставки на пасивні доходи і введення воєнного збору», – запевнила президент ВАКС Вікторія Волковська.
В результаті зі списку доходів КС, не підлягають оподаткуванню, були виключені внески (пайові та депозити), доходи від операцій з активами (зокрема, відсотки за кредитами і доходи від депозитів КС в банках), а також дотації і субсидії.
Причому з економічної точки зору, за словами фінансистів, така зміна не дасть позитивного ефекту. «За 9 місяців минулого року кредитні спілки отримали 61,5 млн. грн. прибутку (більш пізніх даних немає через те, що Нацфінпослуг не працює – Авт.). Якщо навіть у 2015 році результати будуть не гірші, що сумнівно, це дасть до бюджету всього 11 млн. грн. податку. Причому оптимізувати базу так, щоб платити його взагалі не довелося, фахівців достатньо, – пояснює віце-президент НАКСУ Людмила Кравченко. – Але через це доведеться зменшити суму, яка зараховується в резерви кредитних спілок, тобто зменшити їх фінансову стабільність, знизити операційні витрати, тобто звільнити людей, а також підвищити ставки за кредитами».
За її словами, кредитні спілки за законом є неприбутковими організаціями, тому не закладали у вартість кредиту прибуток, тобто видавали позики практично за собівартістю. «Ми намагалися пропонувати максимально привабливі депозитні ставки, щоб нам несли гроші, і мінімальні ставки за кредитами, щоб позичальники могли їх “потягнути”. Тепер будемо підвищувати, а значить, зростають і ризики неповернення», – говорить Людмила Кравченко.
Профільні асоціації звернулися з відкритим листом до керівництва країни і висловили сподівання, що в обіцяних коригуваннях прийнятих законів, які прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк обіцяв провести у другій половині лютого, це «непорозуміння» буде усунуто і регулювання повернеться до старих норм.
В іншому випадку, за їхніми прогнозами, тільки в наступному році ринок кредитних спілок скоротиться на 30% в чисельності і приблизно на стільки ж в обсягах кредитування. «Може закритися близько 100 невеликих спілок (за даними Нацфінпослуг, на початок жовтня 2014 всього їх було 589 – Авт.), – Прикидає Петро Козинець. – А це залишить без можливості позичити гроші людей з самою незахищеної соціальної групи з доходом 2-4 тис. грн. в місяць. Банки таких позичальників давно не кредитують».
Крім того, за його словами, зараз КС платять близько 70 млн грн. податків щорічно і у разі згортання цього бізнесу збитки бюджету будуть набагато більш відчутні, ніж неотримання гіпотетичних 11 млн. грн. податку на прибуток у разі скасування нової норми.
«Все одно ці гроші б у бюджет не потрапили», – заявив Петро Козинець.
На поточний момент середня депозитна ставка у кредитних спілок знаходиться на рівні 30-32% річних, а кредитна починається з 35% річних. При це дістатися до залучених вкладів своїх клієнтів сьогодні можуть далеко не всі КС, оскільки багато розмістили їх на банківських рахунках, в багато з яких згодом була тимчасова адміністрація і запущений процес ліквідації. Нагадаємо, що держгарантія (виплачується Фондом гарантування вкладів фізосіб) у розмірі 200 тис. грн. і належить в нашій країні лише пересічним громадянам. І на неї можуть претендувати не тільки корпорації, а й фінансові організації – і кредитні спілки, в тому числі. Влада навіть не буде вникати, що КС втратили в проблемних банках не свої особисті кошти, а гроші людей.
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
