Ідентифікація: держава вивчить своїх громадян — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Ідентифікація: держава вивчить своїх громадян

Казна та Політика
708
Проведення радикальних реформ у соціальній сфері неминуче змусить державу розібратися: а з яким саме суспільством вона має справу
Одна з найочікуваніших приємних новин нового року — введення біометричних паспортів (загальногромадянського, службового та дипломатичного). Саме цей крок і дозволить українцям всерйоз розраховувати на введення безвізового режиму з країнами ЄС. У МЗС обіцяють домогтися цього до вересня, але навіть якщо цей строк і буде перенесено, безумовно позитивним моментом є те, що з введенням біометрії в ID-документах країна затрималася вже років на шість.
Втім, на цю проблему слід дивитися набагато ширше. Адже з надійної системи ідентифікації і починається, власне кажучи, вся система взаємин громадян із державою. Біометрія не тільки спростить українцям можливість пересування світом, а й надовго вирішить проблему підробки документів.
Але і це ще не все. Анонсуючи масштабні реформи (більша частина яких спрямована на урізання та оптимізацію соцвиплат), державі, для початку, потрібно якось упорядкувати власні знання про громадян.
На сьогодні в Україні існує величезна кількість державних баз даних, або слабким, або жодним чином не пов’язаних одна з одною. Один і той же громадянин фігурує одразу в декількох, що створює значні бюрократичні складності. Більш того, в новому році анонсовано або буде продовжено створення ще кількох — для військовозобов’язаних і учасників АТО, для вимушених переселенців і держслужбовців, порушників у сфері держзакупівель тощо. В кінці 2014-го великим скандалом закінчилася спроба створити окрему базу даних пацієнтів (клієнтів психіатрів і наркологів). При цьому навіть в коаліційній угоді записано, що держава бере на себе зобов’язання спростити систему соціального захисту за рахунок «обміну даними між різними органами влади».
Є підстави вважати, що практична доцільність вже в новому році поставить державу перед необхідністю перейти на якісно новий рівень роботи з даними про громадян (інакше взагалі складно собі уявити, як саме будуть виконані обіцянки про перехід на адресну соцдопомогу або контроль за «лівими» витратами), Простіше кажучи, Україна нікуди не дінеться від загальносвітового тренда — роботі з Big Data, «великими даними».
Ось лише кілька прикладів, які демонструють ефективність і невідворотність переходу до такого тренду. У США створення Do Not Pay Portal (бази про людей, які неправомірно отримали виплати з бюджету) допомогло в 2012 році виявити, що з державного медичного страхування було неправомірно виплачено $452 млн.
У ФРН служба зайнятості вивчила, які заходи допомоги безробітним виявляються корисними, а які — ні. Проаналізувавши велику базу даних щодо одержувачів допомоги, вдалося зрозуміти, які гроші витрачаються даремно — у підсумку економія склала 10 млрд. євро на рік.
Для українського Кабміну, готового економити на шкільних сніданках, — зразок для наслідування більш ніж переконливий. Тим більше що отримати технічну допомогу іноземних донорів під реформи такого плану набагато легше, ніж кредити «на проїдання».
Слід визнати, що процес створення якогось «Повного єдиного реєстру» дійсно неоднозначний. Але більшість побоювань з цього приводу пов’язані з можливістю несанкціонованого доступу до інформації. Мем про «базу даних ДАІ, якою торгують на Петрівці» живучий і небезпідставний. Та й трохи більше року тому стався взагалі винятковий випадок — приватні фірми заблокували доступ до БД Мін’юсту. Але є два важливі моменти. По-перше, проблема несанкціонованого доступу — насамперед, корупційна (а значить, потенційно зводиться до мінімуму). По-друге, побоювання з приводу «Великого брата» у світі, де банки, супермаркети і соціальні мережі володіють навіть більшою інформацією про конкретну особистість, ніж держава, виглядає, м’яко кажучи, несучасним.
Зрештою, поголовна дактилоскопія українців, без якої неможлива реформа паспортної системи, вже дає однозначну відповідь на питання про те, наскільки прийнятна нова реальність світу Big Data — залишається лише витягти з неї максимальну користь.
Єгор Стружкин
За матеріалами:
Коментарі
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас