4435
Хаос зі швейцарським франком та провал запровадження від`ємних процентних ставок
— Світ
Не так давно була запущена теорія про те, що для запобігання економічній кризі всі центральні банки повинні були знизити процентні ставки нижче нуля і це стимулюватиме економічне зростання. Цю теорія потім вирішили випробувати в єврозоні та Швейцарії. Але вона провалилась.
У червні 2014 року Європейський центральний банк (ЄЦБ) ухвалив рішення скоротити ставку по депозитах до -0,10%. У вересні їх знизили до -0,20%.
Теорія полягала в тому, щоб брати з банків плату за зберігання грошей, що змусить їх шукати більш високий прибуток в іншому місці – через інвестиції у виробничі активи або через переведення грошей в безпечні активи за кордоном.
У першому випадку, додаткові продуктивні інвестиції допоможуть підживити зростання, водночас відтік капіталу допоможе послабити валюту і зробити експорт з регіону більш конкурентоспроможними – що також поліпшить перспективи зростання.
Так що ж трапилося?
По-перше, надійшло менше інвестицій. Дані, опубліковані в грудні, показали, що інвестиції в єврозоні скорочувалися вже другий квартал поспіль, зменшившись на 0,2% протягом трьох місяців до кінця вересня, після падіння на 0,6% порівнюючи з попереднім періодом.
Але це був тільки один з можливих способів використати від’ємні ставки для стимулювання економічного зростання. Згідно з теорією, від’ємні ставки мали вплинути на курс національної валюти, допомагаючи опустити курс євро.
Стрімке падіння по відношенню до інших основних валют, здавалося б, дало очікуваний ефект. Наприклад, Німеччина, велика і сильна економіка Європи, була в змозі підтримувати значний профіцит торгового балансу (тобто вартість експорту була більшою, ніж вартість імпорту), незважаючи на слабкі позиції деяких з її регіональних торговельних партнерів у Південній Європі, і водночас уповільнити зростання на великих ринках, що розвиваються, включаючи Китай і Росію.
Здавалося, що все йде за планом. Здавалося, що треба лише зачекати – і зростання прийде, а криза в єврозоні, нарешті, закінчиться.
Тим не менш, перспективи зростання для єврозони не покращились. Вони, здається, ставали щоразу гіршими. Чому? Більша частина грошей, отриманих від цієї торгівлі, поверталися у вигляді безпечних закордонних активів, як то казначейські облігації США або німецькі державні облігації.
Це допомогло знизити процентні ставки по цьому боргу. Тобто, інвестори почали платити німецькому урядові за те, що він зберігає у себе їх гроші.
Але замість того, щоб ефективно використати вільні гроші для інвестицій, уряд Німеччини вирішив у своїй мудрості притримати гроші, використавши їх в рахунок профіциту бюджету. По суті, це говорить про те, що Німеччина не знайшла серйозних проектів в цілому валютному союзі, в яких вона змогла б отримати дохід більший нуля. А це свідчить явно не на користь перспектив регіону.
Тим часом більша частина Південної Європи змушена усіма силами виводити свої бюджети в плюс, аби повернути динаміку державного боргу назад на правильний шлях – і тому ці країни мають мало можливостей, аби самим інвестувати.
Але, незважаючи на те, що позитивні аспекти від запровадження від’ємних ставок так і не проявилися, негативні зовнішні ефекти не змусили довго на себе чекати. Гроші, які пішли із єврозони, мають зрештою десь осісти. І багато з них перетекли до Швейцарії, що підняло ціну швейцарського франка по відношенню до євро.
Це створює великі проблеми для швейцарського центрального банку. В 2011 році, коли Швейцарський національний банк (SNB) вводив межу, на скільки він дозволить валюті зміцнитися по відношенню до євро, ситуацію в регуляторі оцінили так: “Нинішня масова переоцінка швейцарського франка являє собою гостру загрозу для швейцарської економіки і несе ризик дефляції розвитку”.
Цікаво, що SNB також ввів негативні процентні ставки за депозитами в грудні минулого року -0,25% – хоча на цей раз в спробі зупинити темпи припливу капіталу в країну. Іншими словами, вони дали зрозуміти, що вони будуть стягувати з інвесторів навіть більше грошей, ніж ЄЦБ, заради свого статусу “безпечної гавані”.
Вчора Швейцарський національний банк намагався компенсувати відмову від верхньої межі курсу, утримувати яку стало надто дорого, знизивши процентні ставки по депозитах ще більше – до історичного мінімуму до -0,75%.
До тих пір, поки існує ризик подальших великих потрясінь в єврозоні, буде вкрай важко зупинити потоки капіталу в такі тихі гавані, як то Швейцарія – вони навіть можуть значно збільшитись. Зрештою, що таке втрата 0,75% від заощаджень у швейцарських франках, порівнюючи зі знеціненням євро?
Який з цього урок? Остерігайтеся тих, хтодає одну просту відповідь на всі ваші проблеми. Негативні ставки хороші в теорії, а у брудній реальності фінансових ринків вони можуть виявитися досить руйнівними і контрпродуктивними. Якщо Європа вибереться із цієї халепи, їй треба буде налагодити кращу координацію між центральним банком і урядами.
Tomas Hirst, Business Insider
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
